Постпрограмна підтримка

Постпрограмна підтримка надається у випадку, коли здійснення соціального супроводу завершено, а сім’я на певний період потребує підтримки. Постпрограмна підтримка передбачає подальше надання соціальних послуг та необхідну підтримку членам сім’ї.

Постпрограмна підтримка надається у разі звернення сім’ї, яку знято з соціального супроводу, без укладення окремого договору.

В ході надання постпрограмної підтримки можуть бути надані наступні види послуг: представництво інтересів членів сімей, допомога в оформленні документів і запитів до відповідних інстанцій, участь в тренінгах та заходах, консультації соціального працівника, психолога, юриста, соціального педагога, допомога у вирішенні конфліктів.

Фахівець із соціальної роботи повинен повідомити сім’ю, яку знято з соціального супроводу про можливість отримання періодичної допомоги та роз’яснити різницю між соціальним супроводом та постпрограмною підтримкою.

Термін постпрограмної підтримки сім’ї визначається індивідуально для кожної сім’ї (але не менше 2-х місяців).

Форми надання соціальних послуг.

Соціальні послуги надаються:

- індивідуально з кожним членом родини;

- спільно з усіма членами родини;

- індивідуально чи в групі з особами, які складають оточення сім’ї;

- в групах взаємопідтримки та взаємодопомоги.

Надання соціальних послуг може здійснюватися на регулярній або періодичній основі у спеціальних закладах чи службах, а також на дому.

Зміст надання послуг сім’ям з дітьми, які перебувають

у складних життєвих обставинах

Критерії початку надання послуг:

- звернення одного з членів сім’ї з дітьми, яка перебуває у складних життєвих обставинах;

- інформування суб’єктами соціальної роботи надавача послуг про наявність складної життєвої ситуації в родині, яка становить ризик для життя, здоров’я, розвитку дитини, її виходу з сім’ї;

- визнання родини (за результатами соціального інспектування) неспроможної самостійно розв’язати проблеми самостійно;

- рішення дорадчого органу.

Критеріями завершення надання соціальних послуг є:

- досягнення поставлених цілей згідно з планом роботи з сім’єю;

- відмова повнолітніх членів сім’ї від отримання соціальних послуг, яка ґрунтується на впевненості родини в спроможності самостійно подолати проблеми (якщо відсутній ризик для життя, здоров’я, розвитку дитини, її виходу з сім’ї);

- недотримання членами родини умов договору про здійснення соціального супроводу. В даному випадку інформується відповідна служба у справах дітей для вирішення питання щодо захисту прав дитини