Про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії

місто Чугуїв 08 листопада 2013 року

Слідчий суддя місцевого суду м. Чугуїв Крилов Кирило Андрійович при секретарі Зайцевій В.А. за участю прокурора прокуратури Харківської області Ступника В.І., слідчий слідчого відділу Чугуївського РВ УМВСУ в Харківській обл., лейтенант міліції Прохорова В.В., підозрюваного Савчина Н.В., розглянув внесене в кримінальному провадженні № 1201204212000001 слідчим слідчого відділу Чугуївського РВ УМВСУ в Харківській обл., лейтенантом міліції Прохоровим В.В. і погоджене прокурором Ступником В.І. клопотання про дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та додані до клопотання матеріали.

Перевіривши надані матеріали, заслухавши думку прокурора Ступника В.І. -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2013 р. приблизно о 19 год. 30 хв. Савчин Н.В., керуючи власним технічно справним автомобілем марки «БМВ 750», державний номер АХ 9317 ВМ, рухався з м. Чугуїв у напрямку м. Харкова зі швидкістю близько 85 км/год.

Слідуючи у зазначеному напрямку, поблизу кафе “Крапка”, водій Савчин Н.В., порушивши вимоги «Правил дорожнього руху України», не впорався з керуванням автомобіля, виїхав на узбіччя дороги, де скоїв наїзд на пішохода, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота, поєднаною зі здавлюванням органів грудної клітки, переломом усіх ребер, ускладненої двобічним пневмотораксом, від яких він помер на місці пригоди.

Опитаний водій автомобіля Савчин Н.В. пояснив, що 29.10.2013 р. близько 19-ої години він рухався власним автомобілем з м. Чугуєва у напрямку м. Харкова зі швидкістю приблизно 85 км/год. У салоні автомобіля на місці переднього пасажира перебувала його знайома Марчук О.М. Майже одразу після того, як він проїхав кафе «Крапка», з правої сторони дороги по напрямку його руху, з обочини на його смугу руху раптово вибіг пішохід. Савчин Н.В. застосував екстрене гальмування, однак відстань до пішохода була надто малою і уникнути зіткнення йому не вдалось. Після зіткнення Савчин Н.В. вийшов з автомобіля і підійшов до потерпілого, який лежав майже на середині проїжджої частини дороги. Будучи притомним, пішохід пояснив, що у нього болить нога і він не може рухатись. Оскільки мобільний телефон Савчина Н.В. був розряджений, а у Марчук О.М. не було мобільного телефону, Савчин Н.В. вирішив піти до кафе «Крапка», щоб викликати працівників міліції та медичну допомогу. Марчук О.М. була налякана і пішла разом із ним. Коли через 10 хв. вони повернулись, потерпілий був непритомним і не подавав жодних ознак життя. Лікарі карети ШМД, які прибули на місце ДТП, констатували смерть потерпілого. Також Савчин Н.В. пояснив, що вилучена із салону його автомобіля речовина сіро-зеленого кольору є наркотичним засобом – канабісом, який він придбав і зберігав для власного вживання без мети збуту.

Вина водія Савчина Н.В. у скоєнні ним злочинів, передбачених ст. 115 ч. 2 п. 9, 286 ч. 2 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, які узгоджуються між собою.

У ході повторного допиту Савчин Н.В. показав, що він дійсно перевищив швидкість, не впорався з керуванням, виїхав на узбіччя, де скоїв наїзд на пішохода.

Після пред'явлення свідку Марчук О.М під час повторного допиту зібраних доказів вона змінили свої показання та підтвердила показання свідка Вакуленка І.В. Додатково повідомила, що після зіткнення з пішоходом Н.В. Савчин зателефонував сво­єму знайомому, адвокатові Романчуку Ігорю Сергійовичу, та повідомив про те, що сталося. Зі слів Н.В. Савчина, адвокат порадив йому з метою приховання скоєння тяжчого злочину та інсценування вчинення менш тяжкого здійснити повторний наїзд на пішохода, позбавивши його життя.

Під впливом зібраних і пред’явлених доказів Н.В. Савчин зізнався у вчиненні злочинів, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 286 КК України. У ході повторного допиту підозрюваний Савчин Н.В. показав, що він дійсно перевищив швидкість, не впорався з керуванням, виїхав на узбіччя, де скоїв наїзд на пішохода. Після цього зателефонував своєму знайомому адвокатові Романчук у І.С. і повідомив його про те, що трапилось. Адвокат порадив йому здійснити повторний наїзд на пішохода, позбавивши його життя, з метою приховання скоєння тяжчого злочину та інсценування вчинення менш тяжкого.

Адвокат Романчук І.С. повністю заперечував факт розмови з Савчиним Н.В., а тим більш факт пособництва у вчиненні злочину.

Враховуючи вищевикладене та керуючись вимогами ст.ст. 246, 248-250, 268, 369–372 та 395 КПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання слідчого.

2. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.