Про обрання запобіжного заходу

Слідчий слідчого відділу Чугуївського РВ УМВСУ в Харківській обл., лейтенант міліції Прохоров В.В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 2008678000001 щодо гр. Савчина Н.В. за ст. 115, ч. 1 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в:

29.10.2013 р. приблизно о 19 год. 30 хв. Савчин Н.В., керуючи власним технічно справним автомобілем марки «БМВ 750», державний номер АХ 9317 ВМ, рухався з м. Чугуїв у напрямку м. Харкова зі швидкістю близько 85 км/год.

Слідуючи у зазначеному напрямку, поблизу кафе “Крапка”, водій Савчин Н.В., порушивши вимоги «Правил дорожнього руху України», не впорався з керуванням автомобіля, виїхав на узбіччя дороги, де скоїв наїзд на пішохода, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми живота, поєднаною зі здавлюванням органів грудної клітки, переломом усіх ребер, ускладненої двобічним пневмотораксом, від яких він помер на місці пригоди.

Опитаний водій автомобіля Савчин Н.В. пояснив, що 29.10.2013 р. близько 19-ої години він рухався власним автомобілем з м. Чугуєва у напрямку м. Харкова зі швидкістю приблизно 85 км/год. У салоні автомобіля на місці переднього пасажира перебувала його знайома Марчук О.М. Майже одразу після того, як він проїхав кафе «Крапка», з правої сторони дороги по напрямку його руху, з обочини на його смугу руху раптово вибіг пішохід. Савчин Н.В. застосував екстрене гальмування, однак відстань до пішохода була надто малою і уникнути зіткнення йому не вдалось. Після зіткнення Савчин Н.В. вийшов з автомобіля і підійшов до потерпілого, який лежав майже на середині проїжджої частини дороги. Будучи притомним, пішохід пояснив, що у нього болить нога і він не може рухатись. Оскільки мобільний телефон Савчина Н.В. був розряджений, а у Марчук О.М. не було мобільного телефону, Савчин Н.В. вирішив піти до кафе «Крапка», щоб викликати працівників міліції та медичну допомогу. Марчук О.М. була налякана і пішла разом із ним. Коли через 10 хв. вони повернулись, потерпілий був непритомним і не подавав жодних ознак життя. Лікарі карети ШМД, які прибули на місце ДТП, констатували смерть потерпілого. Також Савчин Н.В. пояснив, що вилучена із салону його автомобіля речовина сіро-зеленого кольору є наркотичним засобом – канабісом, який він придбав і зберігав для власного вживання без мети збуту.

Вина водія Савчина Н.В. у скоєнні ним злочинів, передбачених ст. 115 ч.2 п.9, 286 ч.2 КК України, підтверджується сукупністю зібраних доказів, які узгоджуються між собою.

Так, під час огляду місця події встановлено, що на проїжджій частині дороги на роздільній смузі знаходиться труп невідомого чоловіка. На відстані близько 15 м від трупу на узбіччі виявлено автомобіль «БМВ 750», державний номер АХ 9317 ВМ, що належить гр. Савчину Н.В., з видимими пошкодженнями елементів кузова та лобового скла. При огляді салону автомобіля виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з подрібненою речовиною сіро-зеленого кольору.

У ході додаткового огляду автомобіля «БМВ 750», державний номер АХ 9317 ВМ, виявлено та вилучено мікроволокна, ідентичні за груповою належністю волокнам одягу потерпілого.

Згідно з висновками судово-медичної експертизи смерть потерпілого настала внаслідок закритої травми живота, поєднаної зі здавлюванням органів грудної клітки, переломом усіх ребер, ускладненої двобічним пневмотораксом, що настали внаслідок наїзду та переїзду транспортного засобу через тіло потерпілого в області грудної клітки. Також на тілі потерпілого виявлені тілесні ушкодження у вигляді численних саден та переломів у ділянках середніх третин обох стегон, що свідчить про
зіткнення потерпілого з виступаючими частинами кузова автомобіля при перебуванні в момент зіткнення у вертикальному положенні, спиною до транспортного засобу.

Висновки трасологічної та автотехнічної експертиз засвідчили, що причиною ДТП стало порушення водієм Савчиним Н.В. «Правил дорожнього руху України», а саме пп. б), д) п.2.3 та п.12.2, внаслідок чого він не впорався з керуванням, виїхав на узбіччя, де скоїв наїзд на пішохода (про що свідчить наявність на узбіччі частин кузова та осипу скла автомобіля), з наступним закиданням тіла потерпілого на капот автомобіля, ударом об лобове скло та падінням на проїжджу частину з лівої сторони від автомобіля.

Оперативним шляхом під час досудового слідства було встановлено очевидця ДТП Вакуленка І.В., якому пред’явлено для впізнання Савчина Н.В., свідок Вакуленко І.В. впізнав водія автомобіля «БМВ 750» Савчина Н.В., який скоїв наїзд на пішохода.

Допитаний про обставини події свідок Вакуленко І.В. показав, що 29.10.2013 р. близько 19 год. 30 хв. він проходив поблизу кафе «Крапка» і був очевидцем того, як автомобіль «БМВ 750» збив пішохода, що рухався по узбіччю. Після зіткнення з автомобіля вийшов водій, у якого відбулись розмови з потерпілим та по мобільному телефону. Після цього водій сів за кермо автомобіля і здійснив наїзд на пішохода, який лежав на проїжджій частині. В подальшому автомобіль зупинився, водій вийшов, підійшов до пішохода, який не подавав ознак життя, після чого направився в сторону кафе «Крапка».

Свідок Марчук О.М., яка була пасажиром автомобіля «БМВ 750» під управлінням Савчина Н.В., на початковому етапі слідства категорично стверджувала, що наїзд на потерпілого скоєний не Савчиним Н.В., однак після пред’явлення їй здобутих доказів, змінила свої свідчення та підтвердила показання свідка Вакуленка І.В.

Свої показання свідки Вакуленко І.В. та Марчук О.М. підтвердили на одночасному допиті з Савчиним Н.В., а також під час проведення слідчого експерименту.

У результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж встановлено, що мобільний телефон Савчина Н.В. станом на 29.10.2013 р. був активний, при цьому в проміжок часу з 19 год. 27 хв. до 19 год. 35 хв. у нього відбулась розмова з абонентом, номер телефону якого 80505890094, що належить адвокату Романчуку І.С.

Під впливом зібраних доказів Савчин Н.В. зізнався у вчиненні злочинів, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 286 КК України. У ході додаткового допиту підозрюваний Савчин Н.В. показав, що після зіткнення з пішоходом, він зателефонував своєму знайомому адвокату Романчуку І.С. та повідомив про те, що трапилось. Романчук І.С. порадив йому здійснити наїзд на пішохода з метою позбавлення його життя, інсценувати інший злочин з приховуванням вчиненого ним діяння.

Будучи допитаним в ході досудового слідства, адвокат Романчук І.С. підтвердив факт телефонної розмови із Савчиним Н.В. і повністю заперечив його розмову щодо злочинних порад. У результаті одночасного допиту І.С. Романчука та Н.В. Савчина надання злочинних порад І.С. Романчуком не підтвердилось.

Судово-хімічною експертизою підтверджено, що речовина сіро-зеленого кольору, яка вилучена при огляді автомобіля Савчина Н.В., є наркотичним засобом – канабісом загальною масою висушеної речовини 3,5 гр.

На підставі викладеного та беручи до уваги, що
Савчин Н.В. обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, керуючись ст. ст. ст. 40, 131, 132, 176-183, 184, 194 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно громадянина:

Савчина Некіфора Валентиновича, який проживає за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнинців буд. 12, кв. 11.

Слідчий,

лейтенант міліції В.В. Прохоров

Методичні рекомендації

Клопотання слідчого, погодженого з прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництв, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 КПК;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

Слідчий, прокурор повинні разом із клопотанням надати суду матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовується необхідність застосування певного запобіжного заходу. Копії клопотання та цих матеріалів повинні бути надані підозрюваному, обвинуваченому не пізніше трьох годин до початку розгляду клопотання.

Окрім матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання, також до суду надаються:

– перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

– будь-яке підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Підтвердженням вручення копій зазначених документів є розпис особи про їх отримання, надання розписки, відеозапис вручення, а також будь-які інші дані, які підтверджують факт одержання підозрюваним, обвинуваченим копій клопотання про обрання запобіжного заходу та матеріалів, які обґрунтовують його застосування.