Теоретичні основи економічного розвитку регіону

Науково-теоретичну базу досліджень регіональної еко­номіки формують наукові праці економістів-регіоналістів і економгеографів.

Нині сформовані основні теоретико-методологічні аспекти соціально-економічного розвитку регіону. Вони ґрунтуються на інституційно-правових та організаційно-економічних засадах. Частково розроблена система критеріїв і цілей, на основі яких реалізуються програми соціально-еконо­мічного розвитку регіонів.

Більшість науковців погоджуються, що в період стано­влення ринкових відносин, на функціонування і соціально-економічний розвиток регіонів суттєво впливають чотири групи чинників:

1. пов'язані з реалізацією державної регіональної по­літики;

2. ті, що реалізують економічні відносини у регіоні;

3. такі, що впливають на ефективне використання при­родно-ресурсного та економічного потенціалу території;

4. організаційно-управлінські.

Нині сформувалися три основні напрями регіональної еконо­мічної науки. Сутність першого, локального, підходу по­лягає в тому, що основним завданням регіональної економіки є пошук оптимального місця розміщення виробництва.

Другий напрям охо­плює дослідження оптимальної структури і розмірів ви­робництва в окремому регіоні або центрі.

Третій напрям використовує загальну економічну теорію для вирішення як локальних, так і регіональних проблем господарського комплексу.

На початку XXI ст. економічна ситуація у світі кардинально зміни­лася. Контекст (зміст, сутність поняття) регіону набув інших контурів, які особливо яскраво проявляються в Європі.

Знову постає питання: що ж розуміти під поняттям регіон?

У наукових розробках за останні роки, присвячених регіональній проблематиці, умовно виділяють п'ять підходів:

1. До першого належать наукові дослідження, які при виокремленні міжнародних регіонів зосере­джуються на визначенні і застосовуванні різних індикато­рів - економічних, соціальних, культурних і політичних складових.

2. Представники другого підходу описують динаміку інтеграційних процесів. Інтеграція економічних, соціальних та культурних чинників може привести до створення наднаціональних інститутів, приско­рити процеси політичної інтеграції. (Неофункціоналісти - Е. Хаос, А. Монне, Л. Лінберг)

3. Прихильники третього підходу вважають головною мо­тивацією регіонального поділу політичну волю національ­них політичних еліт до створення сильних регіональних інститутів і використання регіональних організацій для економічного розвитку.

4. Четвертий підхід пов'язаний із спробами передбачати або виробити рекомендації щодо розвитку процесу регіо­нальної інтеграції.

5. У п'ятому напрямі регіональних досліджень вчені зосе­редилися на можливості створення мультиблокової міжна­родної системи. Прихильники цього напряму досліджень вважали, що регіони можуть бути виділені без поглиблено­го аналізу їх стану і без уточнення індикаторів процесу ре-гіоналізації.

Важливою науково-методичною проблемою регіональ­них досліджень є регіональна ідентичність. Її концепція має міждисциплінарний зміст і ґрунтується на надбаннях різних наукових галузей.

Зарубіжні вчені (Л. Шнайдер, Дж. Тернер) розгляда­ють регіональну ідентифікацію як рівень самокатегоризації.

Територіальна ідентичність тривалий час залишала­ся практично поза увагою економістів і географів. Географи підійшли до розгляду проблем ідентичності з позиції вив­чення географічного середовища, що сприяло формуванню теоретичних уявлень про регіональну ідентичність, вини­кнення регіональної спільноти.

Для регіональної ідентифікації важливими поняттями є також територіальні зв'язки, які виникають на основі спільного або сусідського проживання соціальних груп різ­ного масштабу і різної культурної ідентифікації.

Рушій­ною силою цих зв'язків є територіальні (регіональні) інтереси.

Регіо­нальний інтерес спрямований на розвиток галузей терито­ріальної спеціалізації. Саме вони забезпечують ефективне і раціональне використання ресурсної бази, ви­робництво товарів і послуг, охорону довкілля, покращення умов праці і якості життя, створення розвинутої виробни­чої і соціальної інфраструктур тощо.

(!!!!!!!! ) За сучасного посилення глобалізації регіональна іден­тифікація стає фактором, який суттєво коректує процеси світового розвитку.

В Україні поки що в переважній більшості випадків при розрахункових операціях, при процесах моделювання, прогнозування під регіоном розуміють територіально-адміністративну одиницю: область, район і т.д. (Чому?!!!!) В першу чергу через специфіку статистичної бази: статистичні показники подаються відповідно адміністративного поділу території.