Організаційні основи сімейної медицини

Змістові модулі:

• Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів).
• Організація проведення медико-соціальної експертизи.
• Профілактично-синдромальний підхід в практиці сімейного лікаря.

Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними модулю навчальної дисципліни.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) практичні заняття; б) самостійна робота (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Видами навчальної роботи згідно з навчальним планом є:

а) практичні заняття;

б) самостійна робота студентів;

в) консультації.

Практичні заняття проводять на клінічних базах кафедри (в поліклініці, у відділеннях сімейної медицини, амбулаторіях сімейного лікаря та стаціонарах); методика організації практичних занять передбачає:

• зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнту, членам його родини, вміти працювати в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;
• сформувати відповідальне відношення студента, як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки та вдосконалення її протягом навчання;
• при цьому необхідно робити акцент на формуванні навичок, вмінь: оцінювати стан здоров’я пацієнта, та всіх членів його сім’ї; проводити спілкування сімейним лікарем з пацієнтом та членами його родини; оцінювати стан здоров’я та виявляти ранні відхилення в ньому, пов’язуючи з факторами ризику в сім’ї та довкіллі;

- навчити складати програми ведення амбулаторних хворих терапевтичного профілю з урахуванням трьохетапності надання медичної допомоги;

- навчити проводити диспансеризацію здорових і хворих, складати групи і планувати спостереження;

- навчити під керівництвом викладача організовувати стаціонар на дому пацієнту для раннього, та адекватного ведення їх згідно поточних вимог ПМСД;

- знати принципи реабілітації та вміти проводити санаторно-курортний відбір;

- вміти залучати всю сім’ю до профілактики розвитку захворювання, пояснюючи переваги здорового способу життя;

- вміти розробляти профілактичні поетапні плани для всієї родини;

- навчити організовувати „Школи здоров’я” для хворих із хронічними неінфекційними захворюваннями (ХНІЗ);

- вміти заповнювати облікову документацію та проводити оцінку якості медичної допомоги;

- визначати тактику в процесі експертизи втрати працездатності (тимчасової та стійкої), заповнювати відповідні документи;

- для реалізації зазначеного необхідно надати студенту докладний план його роботи на кафедрі та забезпечити організацію його реалізації;

- студент має засвоїти необхідні методи сучасних досліджень, алгоритми обстежень, вміти складати генеологічне дерево сім’ї, визначати стан здоров’я та відхилень в ньому, планувати поетапну профілактику, проводити ранню діагностику, складати план лікування відповідно до стандартів доказової медицини, володіти методами надання необхідної невідкладної допомоги в обсязі лікаря сімейної медицини;

- знати раціональне харчування і вміти впроваджувати профілактичне харчування при найбільш поширених захворюваннях;

- вміти докладно доповідати історію ведення амбулаторного хворого на заняттях в групі, клінічних розборах, практичних конференціях;

- вміти входити в контакт з пацієнтом, збираючи анамнез життя та його захворювання, завдяки опитуванню по органах і системах;

- проводити фізикальне обстеження з визначенням ранніх симптомів відхилення здоров’я;

- поглиблено обстежувати при наявності хвороби терапевтичного профілю;

- формувати діагноз, призначати лікування, визначати заходи первинної та вторинної профілактики.

СРС та індивідуальна робота студента складає 40% від навчального плану і містить:

• підготовку до занять;
• опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять;
• роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедри, кабінетах функціональної діагностики, лабораторіях;
• засвоєння практичних навичок згідно переліку;
• робота на комп’ютерах з підготовки до ліцензійного інтегрованого іспиту Крок 2;
• виконання індивідуальної СРС.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями.

Рекомендується застосовувати такі засоби оцінки рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач; вміння проводити огляд пацієнта та оцінювати дані фізикального обстеження, результатів інструментальних досліджень і параметрів, що характеризують функції організму людини, його систем та органів; вміти визначати непрацездатність; вміння спілкуватися з членами родини та складення програм профілактичного, при необхідності лікувального та реабілітаційного напрямку з урахуванням факторів ризику, віку і соціального стану сім’ї.

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення модуля.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ETCS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

ОПИС НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ З ДИСЦИПЛІНИ