Модульного контролю

Опанування навичками оцінювання здоров’я, раннього виявлення відхилень від норми та ранньої діагностики захворювань.

• Планування проведення скринінгу та моніторингу здоров’я.
• Опанування навичками ведення хворих в амбулаторних умовах.
• Виявляти наявність основних клінічних симптомів та синдромів при первинному контакті з пацієнтом.
• Вміти проводити збір анамнезу захворювання, життя, епідемічного анамнезу.
• Застосування об’єктивних методів обстеження: загальний огляд, перкусія, аускультація та пальпація органів з метою виявлення загальних та специфічних ознак захворювань.
• Проводити диференційний діагноз, вміти обгрунтовувати його при найбільш поширених захворюваннях терапевтичного профілю.
• Визначення необхідного обсягу показів та протипоказів до лабораторних, інструментальних, апаратних досліджень.Організація своєчасного виконання і знання правил підготовки хворого до обстеження. Інтерпретація результатів досліджень крові, сечі, калу, харкотиння,спинномозкової рідини, кислотно-лужного балансу, даних функціональних досліджень органів дихання, кровообігу, травлення, печінки, нирок та інших органів та систем, даних ультразвукового та рентгенологічних досліджень.
• Встановлення клінічного діагнозу, визначення тактики ведення хворого в амбулаторних умовах.
• Обгрунтування плану і показів до медикаментозного або оперативного лікування хворого з урахуванням його стану. Визначення показів до госпіталізації хворих та її організація. Організація стаціонару вдома. Застосування методів реабілітації.
• Проведення профілактики захворювань та аналізу ефективності диспансеризації.
• Організація санітарно-просвітницької роботи з метою пропаганди здорового способу життя.
• Вміти проводити профілактичні заходи при вакцинації.
• Вміти заповнювати та аналізувати облікову документацію закладів сімейної медицини.
• Вміти спілкуватися з пацієнтом і родиною
• Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях серцево-судинної системи.
• Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях бронхо-легеневої системи.
• Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях системи травлення.
• Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях сечо-видільної системи.
• Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях опорно-рухового апарату.
• Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях крові - анеміях
• Взаємодія сімейного лікаря з вторинним і третинним рівнями надання медичної допомоги.
• Проведення медико-соціальної та трудової експертизи непрацездатності в амбулаторних умовах. Заповнення необхідних документів на ЛКК та медико-соціальну експертну комісію, МСЕК.
• Вміти розробляти план профілактичних заходів для індивідуума та членів його сім ’ ї.
• Вміти впроваджувати в родину здоровий спосіб життя і навчати профілактиці найпоширеніших захворювань.

ФОРМИ КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ з елективного курсу „Організаційні основи сімейної медицини”

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми елективного курсу „Організаційні основи сімейної медицини”, Інструкція про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу (МОЗ України, 2005) та Наказу МОЗ України від 23.07.2007р. № 414 „Про внесення змін до наказу МОЗ України від 31.01.2005р. №52”.

Оцінка з елективного курсу „Організаційні основи сімейної медицини”, який включає однин модуль, є рейтинговою та визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні знань студента відповідно до переліку питань, визначеного програмою курсу.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту) становить 200 та складається з суми оцінок за поточну навчальну діяльність та індівідуальну роботу у разі успішного її виконання.

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному з семінарських занять. Для контролю рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: тестові завдання (для контролю теоретичної підготовки студента), ситуаціні задачі (для оцінки уміння застосовувати теоретичні знання у конкретних ситуаціях), стандартизовані питання для письмового і усного контролю. Поточний контроль проводиться також шляхом усного і письмового опитування студентів та аналізу їх участі у загальній дискусії під час семінарських занять.

Поточне оцінювання студентів з відповідних тем проводиться за 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Оцінка „відмінно” виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких додаткових питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує ситуаційні задачі різного ступеню складності; бере активну участь у дискусії та обговоренні тематичних питань під час семінарських занять, демонструючи володіння матеріалом основних та додаткових джерел інформації.

Оцінка „добре” виставляється за умови, коли студент засвоїв зміст навчального матеріалу заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та системно, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках; бере участь в обговоренні тематичних питань під час семінарських занятть, демонструючи володіння матеріалом основних рекомендованих джерел інформації.

Оцінка „задовільно” ставиться студентові на основі його знань основного змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою додаткових питань; вирішує ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно системно сформулювати відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно; намагається взяти участь в обговоренні окремих тематичних питань, але загальної підготовки не вистачає для адекватного ведення дискусії.

Оцінка „незадовільно” виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам „задовільної” оцінки; студент пасивно стежить за ходом обговорення тематичних питань, не беручи в ньому участь, має явні труднощі при відповіді на прямі питання викладача.

Перерахунок оцінки за багатобальною шкалою здійснюється з урахування кількості практичних занять в модулі „ Організаційно-функціональні аспекти підсистеми ПМСД (сімейної медицини)”

Максимальні бали оцінювання студентів при вивченні модуля „Організаційно-функціональні аспекти підсистеми ПМСД (сімейної медицини)”

Перерахунок поточної успішності студента при вивченні модуля „ Організаційно-функціональні аспекти підсистеми ПМСД (сімейної медицини)”

Оцінки „відмінно” – 18 балів;

Оцінка „добре” – 16 балів;

Оцінка „задовільно” – 11 балів;

Оцінка „незадовільно” – 0 балів

Оцінювання самостійної роботи: оцінювання самостійної роботи студентів,яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність, дорівнює 200 балів. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу (18 х 11 = 198).

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „3”, на кількість тем у модулі (11 х 11 = 121).

Оскільки формою підсумкового контролю з дисципліни „Організаційні основи сімейної медицини” є залік, який оцінюється за двобальною системою („зараховано”, „ не зараховано”) та не передбачає виділення окремого заняття на його проведення, то на останньому тематичному занятті з дисципліни після закінчення розбору теми студентам оголошується сума балів, яку набрав кожен з них за результатами поточного контролю та за виконання індивідуальних робіт. Студент отримує оцінку „зараховано”, якщо кількість набраних ним балів не менша за 120 і він відвідав усі навчальні заняття (семінари) або вчасно їх відпрацював. Якщо кількість балів менша за 120 або студент має академічну заборгованість, він отримує оцінку „не зараховано”.

Date: 2015-09-24; view: 270; Нарушение авторских прав