На ґрунті одних і тих самих задатків можуть розвинутися різні здібності

Не всі вроджені задатки людини обов'язково перетворюються на здібності. Задатки, коли бракує відповідних умов для переростання їх у здібності, так і залишаються нерозвиненими. Від задатків не зале­жить зміст тих психічних властивостей, які містить кожна здібність. Ці властивості формуються у взаємодії індивіда із зовнішнім світом.

Раннє виявлення задатків - один із показників наявності природних даних, що сприяють розвиткові здібностей. Біографії визначних осіб свідчать, наприклад, про раннє виявлення здібностей до музики, літе­ратури, поезії. У Римського-Корсакова схильність до музики виявили вже у дворічному віці, у Моцарта - в три роки, Олександр Пушкін пер­ший власний твір написав у дев'ять років, Михайло Лєрмонтов - у де­сять, Леся Українка - в тринадцять.

Іноді умови не сприяють раннім виявам здібностей. Але при появі умов здібності можуть виявитися й пізніше. Аксаков опублікував свою першу книгу в 56 років, Крилов першу байку - в 40 років.

У розвитку здібностей важливу роль відіграє опанування знань, умінь, досвіду.

Індивідуальні здібності в одній або кількох галузях діяльності називають талантом, а таких людей - талановитими.

У талановитих людей здібності виявляються в творчій діяльності, у творчому розв'язанні складних практичних, теоретичних і художніх завдань.

Найвищий рівень розвитку здібностей, що виявляються у творчій діяльності, результати якої мають історичне значення для суспільства, розвитку науки, літератури, мистецтва, називають геніальністю.

Геній виражає найбільш передові тенденції прогресу свого часу.

Геній відрізняється від талановитості суспільною важливістю тих завдань, які він розв'язує. Індивідуальні особливості здібностей вияв­ляються в різнобічності або однобічності їх розвитку. Різнобічні зді­бності мали М. В. Ломоносов, Д. І. Менделєєв, М. Ю. Бородін, Тарас Шевченко та інші.

Індивідуальні особливості здібностей кожної людини є результатом її розвитку. Тому для розвитку здібностей потрібні відповідні соціальні умови, активна включеність особистості в діяльність.

По 16 годин на добу працював Едісон, який на запитання про при­чину його геніальності відповідав, що вона є результатом 99 відсотків поту та 1 відсотка таланту.

Формалізована структура змісту теми

Задатки - анатомо-фізіологічне підґрунтя здібностей.

Умови перетворення задатків у здібності: діяльність, активна взаємодія з навколишньою дійсністю, навчання та виховання.

Здібності - реалізовані в діяльності потенційні можливості особис­тості.

Запитання для самостійної роботи

1. У чому виявляються здібності особистості?

2. Якими є головні компоненти здібностей?

3. Як пов'язані між собою здібності та задатки?

4. Які психічні властивості людини сприяють розвиткові здібностей?

5. У чому виявляються якісні відмінності у здібностях людей?

6. Що є показником добрих здібностей?

7. Що зумовлює розвиток здібностей особистості?

8. Що є вирішальною умовою розвитку здібностей?

Альтернати в но-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи згодні ви з твердженням, що швидкість виконання діяльнос­
ті є показником добрих здібностей?

2. Чи згодні ви з твердженням, що показником добрих здібностей
є темп опанування новою діяльністю?

3. Чи можна стверджувати, що добрі задатки завжди визначають
високий рівень розвитку здібностей?

4. Чи вважаєте ви задатки обов'язковою передумовою розвитку
здібностей?

5. Чи можна стверджувати, що відмінності здібностей людей ма­
ють переважно кількісний характер?

6. Чи поділяєте ви думку, що вирішальною умовою розвитку здіб­
ностей є діяльність?

7. Чи є здібності спадковими?

8. Чи вважаєте ви, що є певні властивості людини, без яких не­
можливий високий розвиток спеціальних здібностей?

Завдання та проблемні ситуації

1. Доведіть, що здібності як властивість особистості є продуктом
суспільного розвитку.

2. Чому не можна розглядати високий рівень розвитку знань, умінь
і навичок особистості як найважливіший показник її здібностей?

3. Які психічні якості особистості є обов'язковою умовою успіш­
ного розвитку здібностей? Розкрийте та обгрунтуйте їх.

4. Чи можна фактичний успіх у певній діяльності розглядати як
вияв здібностей до неї? Чому?

5. Доведіть неправомірність твердження про вроджену природу
здібностей.

6. Чим можна пояснити помилки при оцінці здібностей до пев­
ної діяльності на ранніх етапах розвитку особистості, як, наприклад, у
Ейнштейна та Клеро - до математики, у Сурикова - до живопису?

7. Життя має багато прецедентів, коли люди, що мали добрі за­
датки до розвитку певних здібностей, не реалізували їх. Які причини
найчастіше перешкоджають їх розвитку?

8. Що дає можливість людині нижчого рівня здібностей до певної
діяльності виконувати її краще, ніж людині більш здібній? Які психічні
якості особистості роблять це можливим?

9. Чи можливий високий рівень розвитку спеціальних здібностей в
інтелектуальній сфері на фоні низького рівня розвитку загальних здібнос­
тей? Який зв'язок існує між спеціальними та загальними здібностями?