Вищі почуття

У пізнавальній сфері людини особливе місце посідають вищі по­чуття. Вони являють собою відображення переживання людиною сво­го ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом віпці почуття поділяють на моральні, естетичні, інтелектуальні та праксичні.

Рівень духовного розвитку людини оцінюють за тим, у якій мірі їй властиві ці почуття. У вищих почуттях яскраво виявляються їх інтелек­туальні, емоційні та вольові компоненти.

Вищі почуття є не лише особистим переживанням, а й засобом ви­ховного впливу на оточуючих.

Моральні почуття - це почуття, в яких виявляється стійке ставлен­ня людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе; їх дже­релом є спільне життя людей, їхні взаємини, боротьба за досягнення суспільно важливої мети.

Моральні почуття людини сформувались у суспільно-історичному житті людей, в процесі їх спілкування і стали важливим засобом оцін­ки вчинків і поведінки, регулювання взаємин особистості.

Естетичні почуття - це відчуття краси явищ природи, праці, гар­монії барв, звуків, рухів і форм. Гармонійне поєднання предметів, ціло­го та частин, ритм, консонанс, симетрія викликають відчуття приємно­го, насолоду, яка глибоко переживається та є натхненням для душі. Ці почуття викликають появу творів мистецтва. Не тільки в мисленні, а й почуттями людина утверджує себе в світі речей.

Залежно від рівня загальної та мистецької культури люди по-різно­му реагують на красу. Одні захоплюються гармонійними ритмами і ри­мами, переходами та взаємопереходами кольорів, звуків, форм та рухів, інші не відчувають цієї гармонії й захоплюються грубими, різкими зву­ками, безладними рухами, випадковим поєднанням кольорів.

Естетичні почуття тісно пов'язані з моральними почуттями. Вони надихають особистість високими прагненнями, утримують від нега­тивних вчинків. Отже, естетичні почуття є істотними чинниками фор­мування моральності.

Вищі рівні розвитку естетичного почуття виявляються в почуттях високого, піднесеного, трагічного, комічного. Ці різновиди естетичних почуттів органічно пов'язані з моральними почуттями і є важливим за­собом їх формування.

Інтелектуальні почуття являють собою емоційний відгук, ставлен­ня особистості до пізнавальної діяльності в широкому її розумінні. Ці

почуття виявляються в допитливості, чутті новою, здивуванні, упев­неності або сумніві. Інтелектуальні почуття яскраво виявляють пізна­вальні зацікавлення, любов до знань, навчальні і наукові уподобання.

Пізнавальні почуття залежно від умов життя, навчання та виховання мають різні рівні розвитку. Такими його рівнями є цікавість, допит­ливість, цілеспрямованість, стійкий інтерес до певної галузі знань, захоплення пізнавальною діяльністю. Пізнавальні почуття своїм ме­ханізмом мають природжений орієнтувальний рефлекс, але його зміст цілком залежить від навчання, виховання, навколишньої дійсності, умов життя.

Праксичні почуття - це переживання людиною свого ставлення до діяльності. Людина реагує на різні види діяльності - трудову, навчаль­ну, спортивну. Цс виявляється в захопленні, задоволенні діяльністю, у творчому підході, в радості від успіхів або незадоволенні, в байдужому ставленні до неї.

Праксичні почуття виникають \ ліяльносіі. Яскраве уявлення про зміст і форми діяльності, її процес і результат, громадську цін­ність - головна передумова виникнення і розвитку праксичних по­чуттів.

Праксичні почуття розвиваються або згасають залежно від організа­ції та умов діяльності. Вони особливо успішно розвиваються і стають постійними тоді, коли діяльність відповідає інтересам, нахилам і здіб­ностям людини, коли в діяльності виявляються елементи творчості, окреслюються перспективи її розвитку.

Праксичні почуття стають багатшими, якщо поєднуються з мораль­ними почуттями. Праця як справа честі, гуманістичне ставлення до ді­яльності роблять праксичні почуття важливим чинником боротьби за високу продуктивність та якість праці.

Формалізована структура змісту теми

Функції емоцій і почуттів: переживання людиною свого ставлення до дійсності.

Фізіологічний механізм: взаємодія підкоркових центрів з корою великих півкуль головного мозку при їх провідній ролі.

Запитання для самостійної роботи

1. Як відбувається відображення дійсності почуттями і чим воно
відрізняється від відображення у пізнанні?

2. У чому полягає відмінність між емоціями та почуттями?

3. За якими ознаками можна констатувати, що людина перебуває
в стані емоційного збудження?

4. Які об'єктивні та суб'єктивні чинники можуть впливати на
настрій?

5. Якими є головні ознаки афекту?

6. Які ознаки характеризують пристрасті як форму переживання
почуттів?

7. У чому полягають відмінності емоцій людини від емоцій тварини?

8. Чому моральні, інтелектуальні, естетичні та праксичні почуття
належать до вищих почуттів?

Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю

1. Чи згодні ви з думкою, що відмінності між емоціями та почут­
тями мають здебільшого кількісний характер?

2. Чи згодні ви з твердженням, що фізіологічним підґрунтям ви­
щих почуттів є кора та підкоркова зона?

3. Чи можна вважати, що експресивні рухи - єдиний вияв емоцій­
них станів людини?

4. Чи є настрій результатом кількісної переваги позитивних або
негативних емоцій?

5. Чи ЗГОДНІ ВИ 3 ТВерДЖеННЯМ, ЩО ЗМІСТОВНІСТЬ емОЦІЙНОГО ЖЇГГТЯ ЛЮ­
ДИНИ залежить тільки від змістовності її контактів з об'єктивним світом?

6. Чи завжди в стані афекту людина втрачає контроль над своєю
поведінкою?

7. Чи завжди страх невідомого викликає в людини стресовий стан?

8. Чи можна стверджувати, що поняття "моральні почуття" та
"моральні переконання" в принципі є тотожними?

9. Чи можна стверджувати, що механізми виникнення стресу та
фрустрації принципово відмінні?

Date: 2015-09-24; view: 713; Нарушение авторских прав