Різновидиі форми уваги

У психології розрізняють мимовільну, довільну та післядовільну увагу.

Щ

Усі різновиди уваги тісно пов'язані між собою і за певних умов пе­реходять одні в одних.

Мимовільна увага виникає несподівано, незалежно від свідомос­ті, непередбачене, за умов діяльності або відпочинку, на дозвіллі під впливом найрізноманітніших подразників, які впливають на той чи той аналізатор організму. Вона властива І людині, і тваринам, хоча виник­нення її в людини якісно відрізняється від мимовільної уваги тварин.

Людина, на відміну від тварини, може опанувати свою мимовільну увагу, предмет мимовільного зосередження може стати предметом сві­домого зосередження.

Фізіологічним підґрунтям мимовільної уваги с безумовно-рефлек­торна орієнтувальна діяльність мозку. Нейрофізіологічним її механіз­мом є збудження, що надходять до кори з підкоркових ділянок великих півкуль головного мозку.

Мимовільна увага виникає за умови, коли сила впливу сторонніх по­дразників перевищує силу впливу усвідомлюваних діючих збуджень, коли субдомінанти збудження, за певних обставин, стають інтенсивні-шими порівняно з тими, що домінують у цей момент.

Збуджувачами мимовільної уваги можуть бути не лише зовніш­ні предмети, обставини, а й внутрішні потреби, емоційні стани, наші прагнення - все те, що чомусь хвилює нас. Найчастіше мимовільна увага виникає тоді, коли людина стомлена, через несприятливі умови праці (епскотно, холодно, забруднене повітря в приміщенні) або коли діяльність, якою людина займається, її не цікавить, не потребує інтен­сивної розумової активності.

Мимовільна увага с короткочасною, але за певних умов, залежно від сили впливу сторонніх подразників, що впливають на нас, вона може виникати досить часто, заважаючи основній діяльності.

Довільна увага - цс свідомо спрямоване зосередження особистості на предметах і явищах навколишньої дійсності, на внутрішній психіч­ній діяльності. Довільна увага своїм головним компонентом має во­лю. Силою волі людина здатна мобілізувати й зосередити свою свідо­мість на потрібній діяльності протягом досить тривалого часу.

Характерними особливостями довільної увагиє цілеспрямова­ність, організованість діяльності, усвідомлення послідовностідій, дисциплінованість розумової діяльності,здатність боротися із сто­ронніми відволіканнями.

Довільна увага своїм фізіологічним підґрунтям має умовно-реф­лекторну діяльність головного мозку, здатність гальмувати непотрібні

рухи та дії. Позитивна індукція нервових процесів- одна з головних фізіологічних підвалин довільної уваги. Є всі підстави вважати, що од­ним з головних нейрофізіологічних механізмів довільної уваги є робо­та лобових ділянок кори великих півкуль головного мозку, які багато дослідників функцій головного мозку вважають механізмом розумової діяльності, а отже, й довільної уваги.

У довільній увазі провідним є вибір предмета зосередження, засобів дій, який супроводжується боротьбою мотивів. Усвідомлення процесу дій, кожного його етапу - головне, що викликає зосередження на кожно­му етапі діяльності й готує до зосередженості на наступному її етапі. Цей динамічний бік довільної уваги потребує уміння розподіляти увагу між усією діяльністю - від початку до кінця та між окремими її етапами.

Головним збуджувачем довільної уваги є усвідомлювані потре­би та обов'язки, інтереси людини, мета та засоби діяльності.

Чим віддаленіша в часі мета і чим складніші умови та способи її досягнення, чим менше приваблює людину сама діяльність, тим біль­шого напруження свідомості та волі, а отже, й довільної уваги, вона по­требує. Така діяльність, а саме такою є навчальна і трудова діяльність, вимагає належного зосередження уваги та її спрямування.

Післядовільна увага, як переконує досвід і спеціальні дослідження, виникає в результаті свідомого зосередження на предметах та явищах у процесі довільної уваги. Долаючи труднощі під час довільного зо­середження, людина звикає до них, сама діяльність зумовлює появу певного інтересу, а-часом і захоплює її виконавця, і увага набуває рис мимовільного зосередження.

Тому післядовільну увагу називають ще й вторинною мимовільною увагою. У післядовільній увазі напруження волі слабшає, а інтенсив­ність уваги не зменшується, залишається на рівні довільної уваги. Хо­ча в післядовільній увазі свідоме зосередження на об'єкті діяльності та його окремих етапах і зменшується, проте цей різновид уваги, як і довільна увага, є свідомо контрольованим. Завдяки тому, що інтен­сивність напруження в післядовільній увазі зменшується, а інтерес до діяльності зростає, вона стає більш тривалою та продуктивною. Тому важливо в процесі діяльності - навчальної, трудової - засобами її ор­ганізації та методами праці сприяти переходу уваги від довільної до післядов ільної.

У навчальній діяльності дуже важливо сприяти появі в учнів після-довільної уваги. Навчання, як відомо, є важкою діяльністю і порівняно

швидко стомлює, особливо тоді, коли зміст уроку не зацікавлює. Тому післядовільна увага на уроці сприяє успішному виконанню учнями на­вчальних завдань і зменшенню суб'єктивного відчуття втоми.

Залежно від змісту діяльності увага спрямовується або на зовніш­ні, безпосередньою дані предмети, явища та рухи власного тіла, які є об'єктом наших відчуттів і сприймань, або на внутрішню, психіч­ну діяльність. У зв'язку з цим виокремлюють зовнішню, або сенсорну, та рухову (шторну) увагу і внутрішню, інтелектуальну увагу. Поділ уваги на зовнішню та внутрішню, звичайно, умовний, але ці форми вияву уваги мають свої особливості, на які потрібно зважати, органі­зовуючи й керуючи навчальною, трудовою та спортивною діяльністю людини. Зовнішня увага відіграє провідну роль у спостереженні пред­метів і явищ навколишньої дійсності та їх відображенні нашою свідо­містю. Вона виявляється в активній установці, у спрямуванні органів чуття на об'єкт сприймання і спостереження, в зосередженні на діючих органах тіла - руках, ногах, на їх напруженні.

Зовнішня увага (сенсорна, рухова) яскраво виявляється у своєрід­них рухах очей, голови, виразах обличчя, в мімічних та пантомімічних виразах і рухах, у своєрідній готовності здійснювати ті чи інші трудові, навчальні, спортивні завдання.

Зосередження на предметах і явищах дійсності сприяє підвищен­ню чутливості, тобто сенсибілізації органів чуттів - зору, слуху, нюху, смаку, дотику, а також темпераменту, статичних і кінестетичних станів організму та його органів.

Сенсибілізація органів чуттів сприяє більш чіткому вибірковому сприйманню предметів та явищ, їхніх елементів.

У зовнішній увазі виокремлюють зосередження на очікуваних пред­метах і явищах - сигналах до дії і рухів, як це буває в трудовій і спор­тивній діяльності. Увагу до очікуваних предметів та явищ називають пресенсорною та премоторною увагою.

Внутрішня, або Інтелектуальна, увага спрямовується на аналіз ді­яльності психічних процесів (сприйняття, нам'яті, уяви, мислення), психічних органів і переживань. Вона яскраво виявляється, напри­клад, під час розв'язування завдань подумки, у пригадуванні, у мір­куванні подумки. Художник Богданов-Бєльський вдало зобразив ви­яви внутрішньої уваги учнів у своїй картині "Усна лічба", а художник І Іеров яскраво передав переживання мисливців у картині "Мисливці на спочинку".

Здатність зосереджуватися на внутрішній, психічній діяльності маг велике практичне значення. Таке зосередження пов'язане із здатністю уявляти предмети та процес дії, подумки аналізувати їх. При цьому важливе значення має внутрішнє мовлення. Самосвідомість неможли­ва без зосередження на внутрішніх, суб'єктивних станах та індивіду­альних особливостях психічної діяльності особистості.

У стані внутрішньої уваги чутливість органів чуттів знижується, людина не помічає знайомих, не чує, коли до неї звертаються, відволі­кається від діяльності, яку виконує. Тому в будь-якій діяльності - тру­довій, навчальній, спортивній - недоцільно одночасно завантажувати і зовнішню, і внутрішню увагу.

Наприклад, недоцільно давати учням завдання розв'язувати подум­ки задачу або пригадувати формулу, дату, назву і в цей час демонстру­вати наочні засоби навчання; сприймати написане на дошці, спосте­рігати географічну карту, стежити за роботою приладу. Для цього по­трібна досить розвинена здатність розподіляти увагу між зовнішньою та внутрішньою діяльністю.

Date: 2015-09-24; view: 419; Нарушение авторских прав