Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Правові та державницькі вчення німецьких просвітників
|
|
В історії суспільного розвитку Просвітництво постає як ідейний руху країнах Західної Європи та Північної Америки кінця XVII—ХУШ сг. Головною метою цього руху була боротьба проти багатьох феодальних установлень у соціально-політичному житті.
Ідеологію Просвітництва було започатковано в процесі розвитку буржуазних відносин і антифеодальної боротьби в XVII ст. в Англії, де буржуазні революції відбулися раніше, ніж в інших країнах. Біля її витоків стояли Т. Гоббс, Дж. Локк, Д. Юм, Б, Спіиоза та інші представники тогочасної наукової еліти.
Просвітництво пропагувало ідеї буржуазної демократії, суспільного прогресу, рівності, праці на благо суспільства, свободи особистості, республіканського державного устрою.
Просвітителі піддавали критиці форми життя, що склалися. Вони розглядали їх як наслідок обману народів владою і церквою, виходили з того, що в громадянському суспільстві, якщо воно побудоване розумно, людина стає цивілізованою. Матеріальною основою росту культури і моральності, перетворення її з інстинктивної на усвідомлену є розширення торгівлі та зростання промисловості, утворення національних держав, установлення влади людини над власни-
-124-
Будучи апологетом реформ Петра І, виступав за централізацію влади, посилення впливу держави на суспільні справи, підвищення військової могутності Імперії. С. Яворський вважав ефективною систему влади тогочасної держави, яку очолює імператор з підпорядкованими йому державними службовцями — князями та боярами, та нижчими 'їх на щабель військовими.
Наступний чин, який він виокремлював у цій системі — духовенство.
До четвертого чину С. Яворський відніс простий народ, ремісників, землеробів, купців та людей вільного фаху.
У кінці першої половини XVIII сг. надбанням державно-правової думки України стала робота «Громадська політика», автором якої був Михайло Козачинський (1699 — 1755), префект Києво-Могилянської академії. Мислитель поділяв погляди голландського юриста Г. Греція. Одним з перших в Україні став на позиції природного права, вважав його інтегральною частиною природи людини, стверджував, що природні закони можуть бути пізнані її розумом. У суспільстві, за його вченням, чинними є дві групи законів: ті, що встановлені людьми, та канонічні.
РОЗДІЛ VIII
Date: 2015-09-22; view: 393; Нарушение авторских прав