Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?


Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Правові та державницькі вчення німецьких просвітників





В історії суспільного розвитку Просвітництво постає як ідейний руху країнах Західної Європи та Північної Америки кінця XVII—ХУШ сг. Головною метою цього руху була бо­ротьба проти багатьох феодальних установлень у соціально-політичному житті.

Ідеологію Просвітництва було започатковано в процесі розвитку буржуазних відносин і антифеодальної боротьби в XVII ст. в Англії, де буржуазні революції відбулися рані­ше, ніж в інших країнах. Біля її витоків стояли Т. Гоббс, Дж. Локк, Д. Юм, Б, Спіиоза та інші представники тогочас­ної наукової еліти.

Просвітництво пропагувало ідеї буржуазної демократії, суспільного прогресу, рівності, праці на благо суспільства, свободи особистості, республіканського державного устрою.

Просвітителі піддавали критиці форми життя, що скла­лися. Вони розглядали їх як наслідок обману народів владою і церквою, виходили з того, що в громадянському суспільс­тві, якщо воно побудоване розумно, людина стає цивілізова­ною. Матеріальною основою росту культури і моральності, перетворення її з інстинктивної на усвідомлену є розширен­ня торгівлі та зростання промисловості, утворення націо­нальних держав, установлення влади людини над власни-

 

-124-

Будучи апологетом реформ Петра І, виступав за централі­зацію влади, посилення впливу держави на суспільні спра­ви, підвищення військової могутності Імперії. С. Яворський вважав ефективною систему влади тогочасної держави, яку очолює імператор з підпорядкованими йому державними службовцями — князями та боярами, та нижчими 'їх на ща­бель військовими.

Наступний чин, який він виокремлював у цій системі — духовенство.

До четвертого чину С. Яворський відніс простий народ, ремісників, землеробів, купців та людей вільного фаху.

У кінці першої половини XVIII сг. надбанням державно-правової думки України стала робота «Громадська політи­ка», автором якої був Михайло Козачинський (1699 — 1755), префект Києво-Могилянської академії. Мислитель поділяв погляди голландського юриста Г. Греція. Одним з перших в Україні став на позиції природного права, вважав його ін­тегральною частиною природи людини, стверджував, що природні закони можуть бути пізнані її розумом. У суспіль­стві, за його вченням, чинними є дві групи законів: ті, що встановлені людьми, та канонічні.

 

 

РОЗДІЛ VIII

Date: 2015-09-22; view: 365; Нарушение авторских прав; Помощь в написании работы --> СЮДА...



mydocx.ru - 2015-2024 year. (0.006 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию