Висновок. «Історія вчень про державу і право» як юридична істо-рико-теоретична наука досліджує історію виникнення і розвитку теоретичних знань людства про державу і

«Історія вчень про державу і право» як юридична істо-рико-теоретична наука досліджує історію виникнення і розвитку теоретичних знань людства про державу і право. Вона є логічним узагальненням державно-правової думки і відображає послідовну закономірність еволюції уявлень, ідей, поглядів на державу і право. її наукові узагальнення сприяють якісному розвиткові юридичних знань.

Як наука і вузівська навчальна дисципліна «Історія вчень про державу і право» має пізнавальне, світоглядне і прикладне значення: по-перше, це пізнання начал і сутності державно-правового життя суспільства, спроба збагнути і усвідомити проблеми його колективного існування й організації. Тут у систематизованому вигляді подається історія виникнення і закономірності розвитку нових знань про державу і право, опанування якими сприяє усвідомленню мети, завдань і перспектив розвитку держави і права як соціальних інституцій; по-друге, Історія вчень про державу і право безпосередньо впливає на формування правової свідомості, правової і політичної культури; по-третє, як навчальна дисципліна, вона оптимально пристосована до цілей та умов навчального процесу у юридичному вузі, позаяк є певною системою знань необхідних для фахової підготовки юристів.

Світоглядне й прикладне значення «Історії вчень про державу і право» випливає з її характерних особливостей, які полягають в історико-теоретичному осмисленні державно-правових проблем суспільного життя.

З одного боку ця наука всебічно вивчає процес історичного розвитку теоретичних знань людства про державу і право, законодавство, виявляє вплив на формування цих знань світоглядних традицій конкретної історичної доби; оцінює внесок кожного мислителя в скарбницю загальнолюдської правової культури і правової свідомості; з іншого -ретельно аналізуючи теоретично обґрунтовані та концептуально виважені погляди і знання про державу і право, що своєю пізнавальною глибиною і цінністю перевершують відображення державно-правової дійсності на рівні буденної свідомості, вона допомагає в оволодінні природою і змістом фундаментальних категорій юридичної науки «держава», «право», «закон», «влада», сприяючи всебічному науковому вивченню зовнішніх ознак державно-правових явищ і пізнання їх внутрішньої сутності.

Завдання для індивідуальної роботи

1. З'ясуйте різницю між об'єктом і предметом науки. Що становить об'єкт і предмет Історії вчень про державу і право?

2. Які функції виконує Історія вчень про державу і право?

3. Назвіть критерій оцінки державно-правових вчень?

4. В чому полягає гуманістичний ттіугід в тлумаченні державно-правових вчень?

5. Вкажіть на принципову відмінність у оцінці державно-правових вчень під кутом зору класових і загальнолюдських інтересів. Який підхід, на вашу думку, оптимально відповідає усвідомленню загальнолюдської цінності права?

6. Яке місце і роль відводиться Історії вчень про державу і право в системі суспільних та юридичних наук?

7. Обґрунтуйте наукове і практичне значення вивчення державно-правової думки в історії людства.