Компетенція Верховної Ради України

Компетенція парламенту України --це сукупність пред­метів його відання та повноважень.

За обсягом компетенції парламенти поділяються на три групи: з абсолютно визначеною компетенцією, тобто обмеже­ною; з абсолютно невизначеною компетенцією, тобто необме­женою; з відносно визначеною компетенцією.

Парламенти з необмеженою компетенцією (суверенні пар­ламенти або парламенти з абсолютно невизначеною компетен­цією), які функціонують у країнах з парламентарними фор­мами правління, де в «чистому» вигляді реалізовано принцип парламентаризму, що передбачає верховенство парламенту. Конституції цих держав (наприклад, Конституція Японії) не містять переліку повноважень парламенту, з чого і випливає юридична необмеженість його компетенції за предметом, тобто вважається, що він може видавати закони з будь-якого питання. Класичним у цьому аспекті є парламент Великої Британії. У XIX ст. у Англії утвердився принцип верховенст­ва парламенту. Це означає, що він не зв'язаний ніяким конс­титуційним актом і немає якого-небудь правового обмеження його верховенства в законодавчій сфері. Парламент має право приймати, скасовувати і змінювати будь-який закон у поряд­ку звичайної законодавчої процедури, і ніхто (в тому числі суд) не може поставити під сумнів конституційність акта пар­ламенту.

Парламенти з відносно визначеною компетенцією — це пар­ламенти, межі компетенції яких є відносно рухомими. Так, Конституція Швейцарії не містить чіткого критерію розме­жування компетенції парламенту і уряду.

Парламенти з абсолютно визначеною компетенцією - - це такі парламенти, повноваження яких чітко визначені, тобто дається перелік питань, з яких парламент має право прийма­ти закони.

Аналіз ст. 92 Конституції України, яка містить перелік пи­тань, що належать до повноважень Верховної Ради України та визначаються чи встановлюються виключно законами Украї­ни, дає підстави стверджувати, що парламент України за за­значеною класифікацією належить до парламентів з абсолют­но визначеною, тобто обмеженою компетенцією.

Компетенція Верховної Ради України встановлюється Кон­ституцією та законами України. Конституція визначає ком­петенцію Верховної Ради України шляхом закріплення пов­новажень парламенту (ст. 85), а також кола відносин, які ре­гулюються виключно законами України (ст. 92). Особливість компетенції Верховної Ради виявляється у тому, що Верховна Рада встановлює як свою власну компетенцію, так і компетен­цію інших державних органів, закріплюючи її в Конституції України і законах. Значний обсяг повноважень Верховної Ра­ди України, різноманітність сфер життя держави, на які по­ширюється компетенція парламенту України, викликає по­требу в її класифікації.

У сфері державного будівництва до повноважень Верховної Ради належить: прийняття Конституції України, внесення змін до неї; призначення всеукраїнського референдуму з пи-тання про зміну території України; визначення правового ре­жиму державного кордону; визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; визначення засад регулювання демогра-фічних та міграційних процесів, територіального устрою Украї­ни, місцевого самоврядування, статусу столиці України, спе­ціального статусу інших міст; встановлення порядку використання і захисту державних символів, державних нагород, встановлення державних свят та ін. (пункти 1, 2, 5 ст. 85; пункти 10, 13, 15, 16 частини першої ст. 92; пункти 4, 5, 7 частини другої ст. 92 Конституції).

У сфері формування державних органів і контролю за їх діяльністю до компетенції Верховної Ради належить: призна­чення чи обрання на посади, звільнення з посад, надання зго­ди на призначення і звільнення з посад у випадках, передба­чених Конституцією; призначення на посади та звільнення з посад голови та інших членів Рахункової палати; призначен­ня на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верхов­ної Ради України з прав людини; заслуховування його щоріч­них доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні; дострокове припинення повноважень Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності ви­сновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення поза­чергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим (пункти 15, 16, 17, 28 ст. 85 Конституції України). У цій сфері Верховна Рада також визначає: організацію і дія­льність органів виконавчої влади, основи державної служби; судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експер­тизи, організацію і діяльність прокуратури, органів дізнання і установ виконання покарань; основи організації і діяльності адвокатури (пункти 12 і 14 частини другої ст. 92 Конституції).

У сфері зовнішньої політики, оборони і державної безпе­ки Верховна Рада: визначає засади зовнішніх відносин, зов­нішньоекономічної діяльності, митної справи; основи націо­нальної безпеки, організації Збройних Сил України і забезпе­чення громадського порядку; надає у встановлений термін згоду на обов'язковість міжнародних договорів України; за­тверджує рішення про надання Україною позик і економічної допомоги державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і між­народних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснює контроль за їх ви­користанням (пункти 9, 17 частини першої ст. 92; пункти 14, 32 ст. 85 Конституції).

У сфері охорони прав і свобод людини і громадянина та встановлення їх правового статусу Верховна Рада визначає: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина; громадянство; право-суб'єктність громадян; статус іноземців та осіб без громадянс­тва; права корінних народів і національних меншин; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охоро­ни дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я, екологічної безпеки та ін.

Верховна Рада визначає засади створення і діяльності по­літичних партій, інших об'єднань громадян, засобів масової інформації (ст. 92 Конституції).

В економічній сфері до повноважень Верховної Ради нале­жить: затвердження Державного бюджету України та внесен­ня змін до нього, затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національ­но-культурного розвитку, охорони довкілля; визначення пра­вового режиму власності; встановлення Державного бюджету і бюджетної системи України; системи оподаткування, подат­ків і зборів; засад створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статусу на­ціональної валюти, а також статусу іноземних валют на тери-торії України; порядку випуску та обігу державних цінних паперів, їх видів і типів та ін.

Через повноваження Верховна Рада реалізує свої основні функції як парламент України.