Система органів державної влади

Державні органи в правовій, демократичній державі утво­рюють у сукупності систему, яка має відповідні ознаки. Така система органів держави характеризується єдністю, яка зумов­лена соціальною сутністю державних органів, спільністю їх за­вдань і функцій. Ця єдність органів виходить із єдності волі й інтересів волі народу, який є першоджерелом влади. Діяль­ність всієї системи органів державної влади України має бути спрямована на забезпечення прав людини і громадянина. Єд­ність системи цих органів проявляється в тому, що органи, які їх складають, діють не розрізнено, а сумісно, перебувають у тісній взаємодії, взаємозв'язку і взаємозалежності. Систе­ма державних органів являє собою і організаційну єдність, оскільки органи обираються або створюються іншими, одні ке­рують іншими; одні підзвітні і підконтрольні іншим. Усі орга­ни діють на основі Конституції та законів України. Акти, при­йняті вищими за належністю органами, є обов'язковими для нижчих за належністю. Так, акти Кабінету Міністрів України є обов'язковими для виконання міністерствами, місцевими держадміністраціями тощо. Таким чином, між державними органами існує організаційно-правовий зв'язок.

Система органів держави не є незмінною. Вона новелізу-ється під впливом історичних, економічних, політичних, со­ціальних та інших факторів. Ця система змінюється разом з розвитком держави.

Єдність системи державних органів зумовлює і поділ їх на складові частини - - види державних органів. Конституція України, конституційне законодавство, закріплюючи систему і структуру органів державної влади, в основу поклали функціональне призначення відповідних органів, їх роль і місце в державному механізмі. Структура і види органів встановлені залежно від форми державного устрою (унітарна держава) і відповідно до принципу поділу влади при реалізації держав­ної влади (ст. 6 Конституції України).

У структурі державного механізму особливе місце посіда­ють законодавчі органи, на які відповідно до принципу по­ділу влади покладена законодавча, правотворча діяльність. Вони приймають закони, які мають найвищу юридичну силу і врегульовують найважливіші суспільні відносини. Законо­давча діяльність --це прерогатива представницьких органів державної влади, які обираються, як правило, на основі за­гального, прямого, рівного виборчого права. На сучасному етапі представницька форма реалізації законодавчої влади є найбільш доцільною з погляду демократії і самоврядування народу. Водночас законодавча влада народом може бути реа­лізована через своїх представників у парламентах. Народ мо­же приймати закони безпосередньо, шляхом всенародного го­лосування - - референдуму. Так, згідно зі ст. З Закону «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» предметом всеукра­їнського референдуму може бути прийняття, зміна або скасу­вання законів України або їх окремих положень. В історії України ще не було випадку, щоб закон приймався всеукраїн­ським референдумом. Референдум є досить складною і доро­гою процедурою й проводиться тільки з найважливіших пи­тань загальнодержавного значення.

Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Вона є парламентом. Це свідчить, що ніякі інші державні органи не мають права приймати закони. До 1992 р. у період між сесіями Верховної Ради законодавчу вла­ду здійснювала Президія Верховної Ради України шляхом внесення змін і доповнень до чинних законодавчих актів. Верховна Рада, за Конституцією України 1996 p., втратила статус найвищого органу державної влади та вперше набула всіх основних рис парламенту України — єдиного, загально­національного, представницького, колегіального, виборного, однопалатного, постійно діючого органу законодавчої влади України. Органи державної влади стали рівноправними і не­залежними один від одного.

Виконавчі органи — це органи, які реалізують державну владу у формі організації виконання законів. Вищим вико­навчим органом у державі є уряд, який, як правило, форму­ється шляхом призначення. Спосіб його призначення зумов­лений формою правління, політичними й історичними-особ­ливостями країни. До виконавчих органів держави відносять також міністерства та інші центральні органи державної ви­конавчої влади, які здійснюють керівництво в різних сферах державного життя, організовуючи реалізацію законів та ін­ших нормативно-правових актів вищих органів державної влади. Виконавчій владі та системі її органів присвячено роз­діл VI Конституції «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади». Єдність органів системи виконавчої влади України зумовлена єдністю всієї державної влади, розмежу­ванням компетенції між органами виконавчої влади, спрямо­ваністю їх діяльності на вирішення управлінських завдань. Очолює цю систему влади Кабінет Міністрів України - - ви­щий орган виконавчої влади.

Судові органи здійснюють судову владу, яка є незалежною і самостійною гілкою державної влади. Судова влада реалізу­ється спеціальними державними органами — судами. Головним призначенням судів є захист прав суб'єктів права шляхом ви­рішення у процесуальній формі кримінальних і цивільних справ та спорів. Особливе місце серед судів займають консти­туційні суди, які здійснюють контроль і нагляд за відповід­ністю конституції інших нормативно-правових актів. У дея­ких державах функції конституційного суду виконують вер­ховні суди (наприклад, у США) або спеціальні державні органи (наприклад, Конституційна рада Франції, Конституційний суд ФРН). В Україні судочинство здійснюється Конституцій­ним Судом України та судами загальної юрисдикції. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Відповідно до закону діють апеляційні та місце­ві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допус­кається.

Особливе місце в системі органів державної влади нале­жить інституту глави держави. У політичній практиці різних держав це офіційна особа, яка займає формально вище місце в системі державних органів і здійснює представництво дер­жави у внутрішньополітичному житті та у міжнародних від­носинах. Є два види цього інституту - - монарх і президент. Відповідно розрізняють дві основні форми державного прав­ління: монархію і республіку. Важливість і необхідність інсти­туту глави держави полягає в тому, що він координує діяль­ність усіх вищих органів державної влади, виражає інтереси всього суспільства, слугує гарантом суверенітету й терито­ріальної цілісності держави. Згідно зі ст. 102 Конституції України Президент України є главою держави і виступає від її імені, є гарантом державного суверенітету, територіальної ці­лісності України, додержання Конституції, прав і свобод лю­дини і громадянина. Це принципово новий для України дер­жавний інститут, який справляє важливий вплив на всю сис­тему державних органів України. Згідно з Конституцією (ст. 103) Президент України обирається народом терміном на п'ять ро­ків. Організаційно він самостійний і не належить ні до однієї гілки влади, але намагається забезпечити їх узгоджене функ­ціонування. Президент тісно взаємодіє із законодавчим орга­ном — Верховною Радою України, має широкі повноваження у сфері виконавчої влади.

В Україні є й інші види державних органів, які здійснюють відповідні функції держави. Окрему групу, наприклад, скла­дають органи прокуратури, на які покладаються згідно зі ст. 121 Конституції України функції: підтримання державно­го обвинувачення в суді, представництво інтересів громадян або держави у визначених законом випадках; нагляд за до­держанням законів органами, які проводять оперативно-роз-шукову діяльність, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Система і структура органів державної влади України, безумовно, змінюватиметься під впливом різних чинників. Важливо, щоб державний механізм якомога ефективніше працював на забезпечення прав людини і громадянина. Пра­вова демократична держава проявляється насамперед у демо­кратичному стилі роботи державного апарату.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття державного органу і назвіть його консти­
туційно-правові ознаки.

2. Дайте класифікацію органів державної влади.

3. На яких конституційно-правових принципах базується організація і
діяльність органів державної влади?

4. Яка система органів державної влади в Україні?