Консттуційно-правовий статус Рахункової палати

Згідно з Конституцією України і Законом «Про Рахункову палату Верховної Ради України» від 11 липня 1996 р. була створена Рахункова палата як постійно діючий вищий орган державного фінансово-економічного контролю. Вона утворю­ється парламентом України, йому підпорядкована і підзвітна, є юридичною особою, здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких державних органів, реалізує держав­ний, фінансово-економічний контроль на засадах законності, плановості, об'єктивності, незалежності та гласності.

До її складу входять голова Рахункової палати та її члени: перший заступник і заступник голови, головні контролери та секретар Рахункової палати. Рахункова палата має структу­ру, апарат, штатний розпис якого затверджується Колегією Рахункової палати. Ця Колегія створюється для розгляду пи­тань планування і організації роботи Рахункової палати, ме­тодології контрольно-ревізійної діяльності, прийняття коле­гіальних рішень і підготовки висновків за матеріалами пере­вірок, ревізій, моніторингів та експертиз, а також підготовки звітів та інформаційних повідомлень.

Завдання Рахункової палати: організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням доходної та видаткової частин Державного бюджету України, використанням бю­джетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів за обсягами, структурою та їх цільовим при­значенням; здійснення контролю за утворенням і погашен­ням внутрішнього і зовнішнього боргу України; визначення ефективності та доцільності видатків державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів; контроль за фінан­суванням загальнодержавних програм економічного, науко­во-технічного, соціального і національно-культурного розвит­ку, охорони довкілля; контроль за дотриманням законності щодо надання Україною позик, економічної та іншої допомоги державам, міжнародним організаціям; контроль за законніс­тю та своєчасністю руху коштів Державного бюджету Украї­ни та коштів позабюджетних фондів в установах Національ­ного банку України та уповноважених банках; здійснення контролю за грошовою емісією.

Рахункова палата має досить широкі повноваження. Вона має право здійснювати контрольно-ревізійні, експертно-ана­літичні, інформаційні та інші види діяльності, що забезпечу­ють єдину систему контролю за виконанням Державного бю­джету України, у тому числі за використанням коштів за­гальнодержавних цільових фондів, коштів позабюджетних фондів, за цільовим використанням фінансово-кредитних та валютних ресурсів під час здійснення загальнодержавних програм, проводити фінансові перевірки, ревізії в Апараті Верховної Ради України, органах виконавчої влади, Націо­нальному банку України, Фонді державного майна України, інших підзвітних парламенту України органах, а також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності. Рахункова палата має проводити експертизу проектів Держа­вного бюджету України, а також проектів законів та інших нормативних актів, міжнародних договорів України, загаль­нодержавних програм та інших документів, що стосуються питань Державного бюджету і фінансів України, порушувати перед парламентом України, Президентом України, а також органами виконавчої влади клопотання про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні вимог чинного законодавства України, внаслідок чого завдано мате­ріальної шкоди державі.

Очолює Рахункову палату її голова, який призначається на посаду Верховною Радою України терміном на 7 років з пра­вом призначення на другий термін. Його призначення про­водиться таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Кандидат на посаду голови Рахункової палати вважається призначеним, якщо за результатами таємного голосування він одержав більшість голосів від конституційного складу пар­ламенту України. До кандидата на посаду голови Рахункової палати ставляться такі вимоги: він повинен бути громадяни­ном України; мати вищу економічну або юридичну освіту, досвід професійної діяльності в галузі державного управлін­ня, державного контролю, економіки, фінансів, права, а та­кож підтвердити свої професійні знання під час обговорення його кандидатури за спеціальною процедурою, встановленою відповідним комітетом Верховної Ради України. Голова Ра­хункової палати здійснює керівництво діяльністю Рахункової палати, організовує її роботу, подає парламенту звіт про її ро­боту, представляє Рахункову палату у Верховній Раді Украї­ни та органах виконавчої влади і за кордоном. Він забезпечує комплектування штату Рахункової палати компетентними спеціалістами. Відповідно до своїх обов'язків він видає нака­зи і розпорядження, має право брати участь у засіданнях Вер­ховної Ради України, її комітетів, тимчасових спеціальних та інших комісій під час розгляду питань, що стосуються діяль­ності Рахункової палати.

Перший заступник і заступник голови, головні контролери та секретар Рахункової палати призначаються на посаду пар­ламентом за поданням голови Рахункової палати шляхом та­ємного голосування за списком терміном на 7 років у поряд­ку, встановленому для призначення голови Рахункової палати. Законом до них теж визначаються серйозні вимоги. На зазна­чені посади призначаються громадяни України, які мають вищу освіту та досвід професійної діяльності в галузі держав­ного управління, державного контролю, економіки, фінансів, права. Перший заступник і заступник голови Рахункової па­лати, головні контролери — керівники департаментів Рахун­кової палати і секретар Рахункової палати не можуть бути на­родними депутатами України, займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу за сумісництвом (крім викла­дацької, наукової та іншої творчої діяльності, здійснюваної у позаробочий час). Ці вимоги ґрунтовні й об'єктивно необхідні для неупередженого виконання фахівцями Рахункової пала­ти своїх функцій.

Законодавством передбачаються гарантії реалізації ними своїх завдань і функцій. Так, головні контролери як керівники департаментів мають право бути присутніми на засіданнях комітетів парламенту України, колегій центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, а також орга­нів місцевого самоврядування. Посадові особи апарату Рахун­кової палати при виконанні службових обов'язків мають право знайомитися з усією документацією, що стосується фінансо­во-господарської діяльності суб'єкта, щодо якого здійснюєть­ся перевірка, ревізія або моніторинг, вимагати й одержувати від керівників суб'єктів, щодо яких проводиться контроль, необхідні довідки, інформацію, статистичні дані, бухгалтер­сько-фінансові звіти, усні та письмові пояснення з питань, по­в'язаних з проведенням перевірок і ревізій, опечатувати касо­ві і службові приміщення, сховища й архіви, а у разі виявлен­ня підробок, фальсифікацій, привласнень і зловживань -вилучати необхідні документи. Суттєве значення має те, що вимоги керівників Рахункової палати та посадових осіб її апарату, пов'язані з виконанням ними своїх службових обо­в'язків, є обов'язковими для всіх державних органів, підпри­ємств, установ і організацій незалежно від форми власності і підпорядкування.

Важливим принципом функціонування Рахункової палати є принцип законності. Так, керівництво Рахункової палати у своїй діяльності має керуватися Конституцією України, Зако­ном «Про Рахункову палату», іншими законодавчими актами України, у межах своєї компетенції вирішувати питання, що пов'язані зі здійсненням контролю, проведенням перевірок, ревізій тощо. Керівники департаментів Рахункової палати виконують посадові обов'язки відповідно до затвердженого Колегією Рахункової палати напряму діяльності департамен­тів та Регламенту Рахункової палати.

Результативність функціонування Рахункової палати зна­чною мірою зумовлюється її конструктивною взаємодією з контрольними органами інших державних інституцій. Вихо­дячи з цього законом встановлено, що всі контрольні органи, створені відповідно до законів України у системі Міністерства фінансів, МВС, СБУ, Національного банку, Антимонопольно-го комітету України, Фонду державного майна та інші держав­ні контрольні органи, а також органи внутрішньовідомчого контролю та аудиту, зобов'язані сприяти діяльності Рахункової палати, надавати за її запитами інформацію про результа­ти перевірок та ревізій, які ними проведено. Обов'язкове на­дання Рахунковій палаті відповідної інформації є і суттєвою гарантією реалізації нею своїх функцій.

У системі функцій Рахункової палати особливе значення має контроль за виконанням Державного бюджету України. Це її основоположна, інтегративна функція. Відповідно Ра­хункова палата у процесі виконання Державного бюджету контролює повноту і своєчасність грошових надходжень, фак­тичне витрачання бюджетних асигнувань, у тому числі кош­тів загальнодержавних цільових фондів та видатків на обслу­говування внутрішнього і зовнішнього боргу України, вияв­ляє відхилення та порушення, проводить їх аналіз, вносить пропозиції щодо їх усунення. Рахункова палата щокварталь­но надає парламенту України оперативний звіт про хід вико­нання Державного бюджету. При цьому у звіті наводяться фак­тичні відомості про формування доходів і проведені витрати у порівнянні з показниками, затвердженими законом про Державний бюджет України поточного року і показниками за відповідний період або квартал попереднього року. Така ін­формація дає можливість парламенту відстежити тенденції у бюджетно-фінансовій сфері.

Досить важливою є також діяльність Рахункової палати щодо контролю за законністю договорів, раціональним та ефективним використанням кредитів і позик, які отримує Україна від іноземних держав, банків і міжнародних фінансо­вих організацій. Це має особливе значення, оскільки практи­ка свідчить, що саме у цій площині трапляються серйозні по­рушення. Рахункова палата також перевіряє діяльність На­ціонального банку України та його установ, уповноважених банків і кредитних установ у частині обслуговування ними Державного бюджету України.

В умовах нестабільної соціально-економічної ситуації в країні суттєво зростає роль експертної діяльності Рахункової палати. Виходячи з цього вона зобов'язана за дорученням пар­ламенту України проводити експертизу і давати висновки щодо проекту Державного бюджету України, окремих напря­мів бюджетно-фінансової, грошово-кредитної політики, про­ектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань бюджетно-фінансової та грошово-кредитної систем, проектів загальнодержавних цільових програм, які фінансу­ються з бюджетів, проектів програм Кабінету Міністрів, на фінансування яких використовуються кошти Державного бю­джету, проектів міжнародних договорів, що стосуються ви­трат з цього бюджету.

Рахункова палата реагує на факти порушення законодавст­ва. За результатами проведених контрольних заходів вона на­правляє органам виконавчої влади, керівникам підприємств, установ і організацій, банків і кредитних установ, які пе­ревірялись, постанови та висновки, затверджені Колегією Рахункової палати, для відповідного реагування і вжиття за­ходів щодо усунення виявлених порушень, відшкодування збитків, завданих державі, поновлення правового режиму за­гальнодержавної власності та притягнення до відповідальнос­ті посадових осіб, винних у порушенні законодавства Украї­ни, безгосподарності та марнотратстві.

Досить гострою формою реагування Колегії до порушників бюджетно-фінансового законодавства є прийняття рішення про зупинення всіх видів фінансових, платіжних і розрахун­кових операцій у банках по розрахункових рахунках підпри­ємств, установ і організацій з одночасним інформуванням про це Верховної Ради тоді, коли неодноразово не виконуються або неналежно виконуються обов'язкові приписи Рахункової палати. Ця досить ефективна форма реагування застосовуєть­ся не так часто, як для цього є відповідні підстави.

Рахункова палата підзвітна і підконтрольна Верховній Раді України, яка періодично, але не менш як двічі на рік до­ручає відповідному комітетові парламенту здійснювати ана­ліз підсумків проведених контрольних заходів та виконання доручень, що були дані протягом року Рахунковій палаті. Ко­мітети за згодою Верховної Ради заслуховують доповіді, ін­формації (повідомлення) Рахункової палати за підсумками проведених перевірок, ревізій та моніторингів відповідно до термінів, необхідних для виконання цих доручень і узгодже­них з відповідними комітетами. Результати діяльності Рахун­кової палати можуть бути підставою новелізації законодавст­ва, оскільки на підставі доповідей та інформації (повідом­лень) комітети Верховної Ради можуть розробляти пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства, розвитку бю­джетної та фінансово-кредитної систем України. Щорічно не пізніше 1 грудня поточного року Рахункова палата подає пар­ламенту письмовий звіт про виконання доручень Верховної Ради, проведених перевірок, ревізій та моніторингів, а також про витрати на цю діяльність. Затверджений парламентом звіт публікується у виданнях Верховної Ради.

Функціонування Рахункової палати свідчить, що вона де­далі більш вагомо впливає на фінансово-бюджетну сферу в країні, здійснення контролю за виконанням законів України в цій галузі, виконанням Державного бюджету, фінансуван­ням загальнодержавних програм. Вона перевіряє використан­ня за призначенням органами виконавчої влади коштів за­гальнодержавних цільових фондів, здійснює контроль щодо фінансування відповідних загальнодержавних програм, які затверджуються парламентом України тощо. Водночас є чи­мало можливостей для удосконалення діяльності Рахункової палати, її впливу на процеси у бюджетно-фінансовій системі України. Ця державна інституція в нашій країні перебуває на етапі свого становлення, поступово набирає досвіду контролю в одній з найскладніших і найважливіших сфер -- бюджет­но-фінансовій.

Контрольні запитання

1. У чому проявляється основоположна роль Верховної Ради у держав­
ному механізмі України?

2. Яку роль відіграє конституційно-правове регулювання взаємовідно­
син між законодавчою, виконавчою і судовою гілками влади?

3. Який склад і структура парламенту України?

4. Які комітети створені у Верховній Раді України і яке їх функціональ­
не призначення?

5. Які основні принципи діяльності парламенту України? Охаракте­
ризуйте їх.

6. Які функції виконує Верховна Рада України?

7. Яка компетенція парламенту України?

8. Дайте визначення поняття законодавчого процесу і проаналізуйте йо­
го стадії.

9. Який порядок роботи Верховної Ради України?

10. Розкрийте конституційно-правовий статус Рахункової палати.