Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Конституційний склад і структура парламенту України





Загальний кількісний склад Верховної Ради України та її структура визначаються Конституцією України, Регламентом Верховної Ради України та законами про окремі її інститути.

Згідно зі ст. 76 Конституції України конституційний склад Верховної Ради України -- 450 народних депутатів України. Така кількість народних депутатів зумовлена такими факто­рами: кількістю населення (громадян) України, виборчою си­стемою, структурою парламенту та іншими обставинами.

Чисельний склад парламенту визначається з урахуванням різних чинників. Так, з одного боку, чисельність парламенту має бути достатньою для забезпечення його представницького характеру. Для того, щоб парламент виступав реальним пред­ставником народу, до його складу мають входити відносно чи­сленні об'єднання парламентаріїв (депутатські групи та фрак­ції), які відображали б інтереси значних прошарків суспіль­ства. Крім того, відповідною має бути чисельність його робочих органів (комітетів та комісій), які здійснюють зако-нопроектну та контрольну діяльність. З другого боку -- над­мірна чисельність парламенту суттєво ускладнює організацію його роботи. Оптимальною з огляду на ці обставини, вважа­ється чисельність парламенту в 350—500 депутатів. На чисе­льність парламенту можуть впливати і такі чинники, як його структура, чисельність населення країни, форма державного устрою тощо. Для прикладу, чисельність парламентаріїв єв­ропейських країн коливається від 60 (Люксембург) до 662 (Палата громад парламенту Великої Британії та Бундестаг ФРН).

Конституція України 1996 р. залишила загальну структу­ру Верховної Ради без змін (у вигляді однопалатного парла­менту), але значно оновила окремі її інститути. Найважливі­шими віхами української парламентської реформи є припинен­ня існування Президії Верховної Ради України як постійно діючого органу загальної компетенції, перетворення постій­них комісій Верховної Ради на комітети Верховної Ради та ряду інших інститутів, зокрема інституту найстаршого за віком депутата для відкриття першого засідання першої сесії Верховної Ради та для здійснення процедури складення при­сяги народними депутатами, інституту представника Прези­дента України у Верховній Раді та інших. Започатковано створення ряду елементів інфраструктури Верховної Ради: Парламентське видавництво, Парламентська бібліотека, Ін­ститут законодавства, друковані органи -- «Відомості Верховної Ради України», журнал «Віче», газета «Голос України» та ряд інших.



Відповідно до ст. 88 Конституції України Верховна Рада України обирає зі свого складу Голову Верховної Ради Украї­ни, його Першого заступника і заступника. Голова Верховної Ради має такі повноваження: веде засідання Верховної Ради України; організовує підготовку питань до розгляду на її за­сіданнях; підписує акти, прийняті Верховною Радою; пред­ставляє Верховну Раду у відносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших, держав; організовує роботу Апарату Верховної Ради. лів. Комітети здійснюють законопроекту роботу, готують і попередньо розглядають питання, віднесені до повноважень Верховної Ради України (ст. 89 Конституції). Значення ко­мітетів полягає, по-перше, в забезпеченні безперервної і ефек­тивної діяльності Верховної Ради, яка працює в сесійному по­рядку; по-друге, в найбільш повному залученні народних де­путатів до роботи Верховної Ради. Це - - своєрідна форма об'єднання депутатів усередині Верховної Ради, бо ні сесія, ні депутатські групи та фракції, ні індивідуальна робота депута­тів не можуть виконувати цієї ролі в повному обсязі. Верхов­ною Радою четвертого скликання створені такі комітети: з питань правової політики; з питань державного будівництва та місцевого самоврядування; з питань соціальної політики та праці; з питань науки і освіти; з питань охорони здоров'я, ма­теринства та дитинства; з питань культури і духовності; з пи­тань економічної політики, управління народним господарст­вом, власності та інвестицій; з питань бюджету; з питань мо­лодіжної політики, фізичної культури, спорту і туризму; з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональ­них відносин; з питань фінансів і банківської діяльності; з пи­тань промислової політики і підприємництва; з питань палив­но-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної без­пеки; з питань аграрної політики та земельних відносин; з питань будівництва, транспорту, житлово-комунального гос­подарства та зв'язку; з питань екологічної політики, природо­користування та ліквідації наслідків Чорнобильської катаст­рофи; з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності; з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією; з питань національної безпеки і оборони; з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верхов­ної Ради України; з питань свободи слова та інформації; з пи­тань європейської інтеграції; у закордонних справах; у спра­вах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, а також Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації.

Таким чином, Верховна Рада України четвертого скликан­ня сформувала склад 24 комітетів і однієї спеціальної комісії, в яких належним чином представлені члени парламентських фракцій: «Єдина Україна», «Наша Україна», Комуністичної партії України, Блоку Юлії Тимошенко, Соціалістичної пар­тії України, Соціал-демократичної партії України (об'єдна­ної) та депутатських груп.



Кожен комітет, який очолює роботу над певним законопро­ектом чи проектом іншого акта Верховної Ради України, уза­гальнює та систематизує пропозиції, поправки і висновки ін­ших комітетів, окремих народних депутатів і готує їх до роз­гляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. Для здійснення законопроектних та інших функцій комітетам надаються» зокрема, такі права: а) публікувати у пресі до внесен­ня на розгляд Верховної Ради у першому читанні законопроек­ти, що належать до їх компетенції, і звертатися до наукових установ і організацій, громадян та їх об'єднань з пропозицією висловити свою думку щодо них. У разі опублікування зако­нопроекту мають бути зазначені всі автори його в цілому та його структурних частин, а також ініціатори його внесення; б) укладати договори з науковими установами, навчальними закладами та спеціалістами про науково-інформаційний по­шук, розробку, доопрацювання та експертизу законопроекту, залучати до цієї роботи працівників міністерств і відомств, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого само­врядування; в) вносити пропозиції щодо проведення всеукра­їнського референдуму.

Верховна Рада України у межах своїх повноважень може створювати також тимчасові спеціальні комісії для підготов­ки і попереднього розгляду питань. Крім того, для проведен­ня розслідування з питань, що становлять суспільний ін­терес, Верховна Рада може створювати тимчасові слідчі комісії, якщо за це проголосувала не менш як одна третина від її конституційного складу. Організація і порядок діяльності комітетів Верховної Ради, її тимчасових спеціальних і тимча­сових слідчих комісій встановлюється законом.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначається Верховною Радою для здійснення парламент­ського контролю за додержанням конституційних прав і сво­бод людини і громадянина (ст. 101 Конституції). Рахункова палата створюється для контролю за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради Укра­їни (ст. 98).

Роботу Верховної Ради забезпечує Апарат Верховної Ради. Його керівника призначає на посаду та звільняє з посади Вер­ховна Рада. Вона затверджує також структуру свого Апарату (п. 35 ст. 85 Конституції). Організація і порядок діяльності Верховної Ради, статус народних депутатів України визнача­ється виключно законом України.






Date: 2015-09-23; view: 105; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.005 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию