Організація і порядок роботи парламенту України

Порядок роботи Верховної Ради, а також її органів та поса­дових осіб визначається Конституцією, Регламентом Верхов­ної Ради, а надалі — законом про регламент Верховної Ради, законами України про комітети Верховної Ради, про статус народного депутата України, іншими законодавчими актами. Відповідно до цих правових актів основними організаційни­ми (організаційно-правовими) формами роботи Верховної Ра­ди є її сесії і засідання. Верховна Рада, як це зазначається у Конституції, працює сесійно (ст. 82).

Сесія Верховної Ради (від лат. -- засідання) --це термін, протягом якого парламент України проводить свої пленарні засідання та приймає рішення з питань, віднесених до її відання Конституцією та законами України. У перерві між пленарними засіданнями проводяться засідання комітетів та інших органів Верховної Ради.

Сесії Верховної Ради поділяються на чергові і позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня (частина перша ст. 83 Кон­ституції). У зв'язку з конституційною визначеністю щодо ча­су свого початку чергові сесії не скликаються.

Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента. У разі вве­дення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається у дводенний термін без скликання (частина третя ст. 83 Конституції).

Окремо Конституція України та Регламент Верховної Ради регулюють процедуру першої сесії новообраної Верховної Ра­ди. Так, Верховна Рада України збирається (без скликання) на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офі­ційного оголошення результатів виборів. При цьому Верховна Рада згідно з частиною другою ст. 82 Конституції України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Перше після виборів пленарне за­сідання Верховної Ради відкриває найстарший за віком на­родний депутат України і веде його до обрання Президії сесії. Президія сесії визначає головуючого на кожне засідання Вер­ховної Ради, організовує роботу Верховної Ради і підписує прийняті нею акти до обрання Голови Верховної Ради та його заступників. Далі засідання Верховної Ради веде Голова Вер­ховної Ради або його заступники.

У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради та її комітетів починається у вівторок о 10 годині і закінчується у п'ятницю о 14 годині. Понеділок кожного тижня відводиться для самостійної роботи депутатів, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, для їх роботи в депутатських фракціях або у виборчих округах. Пленарні засідання Верхов­ної Ради проводяться згідно з розкладом засідань, їх відкри­вають, ведуть і закривають Голова Верховної Ради або його заступники, а на першій сесії новообраної Верховної Ради — найстарший за віком народний депутат, а після обрання Пре­зидії сесії - - члени президії. Якщо ці особи з яких-небудь причин не здійснюють цього, то ці функції виконує обраний депутатами головуючий на засіданні.

Головуючий на засіданні Верховної Ради згідно з Регла­ментом здійснює такі завдання: відкриває, закриває та неупе-реджено веде засідання, оголошує перерви в засіданнях Вер­ховної Ради; вносить на обговорення проекти законів, поста­нов, інших актів Верховної Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та ініціаторів внесення; інформує про матеріали, що надійшли до Верховної Ради; організовує розгляд питань; повідомляє списки осіб, які записались для виступу; надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступ­ного промовця; створює рівні можливості депутатам для участі в обговоренні питань; ставить питання на голосування, оголо­шує його результати; забезпечує дотримання цього Регламен­ту всіма присутніми на засіданні; робить офіційні повідом­лення, а також ті, які вважає за необхідне оголосити (з ураху­ванням вимог частини шостої ст. 2.5.2 Регламенту); вживає заходів для підтримання порядку на засіданні; має право ви­правляти фактичні помилки, допущені у виступах на пленар­ному засіданні; здійснює інші повноваження, що випливають з цього Регламенту. Під час засідання Верховної Ради голову­ючий зобов'язаний утриматися від коментарів і оцінок щодо промовців та їх виступів.

Засідання Верховної Ради проводяться відкрито. Закрите засідання може бути проведено за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (частина перша ст. 84 Конституції України).

На початку кожного засідання Верховної Ради головуючий проводить за допомогою електронних засобів поіменну реєст­рацію народних депутатів України, присутніх на засіданні, інформує Верховну Раду про кількість депутатів, про яких відомо, що вони відсутні з поважних причин. На початку пер­шого засідання кожного робочого дня головуючий оголошує порядок денний на весь день роботи. Питання розглядаються в тій послідовності, в якій їх включено до порядку денного за­сідання.

Під час засідання Верховної Ради депутати не повинні за­важати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають ви­кладенню або сприйманню виступу.

У Регламенті Верховної Ради значна увага приділяється питанням дисципліни та етики на пленарних засіданнях. Так, якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню за­сідання Верховної Ради, головуючий на засіданні попереджає його персонально і закликає до порядку. Після повторного попередження протягом дня головуючий за згодою більшості депутатів від їх фактичної кількості, визначеною без обгово­рення шляхом голосування, може запропонувати депутату за­лишити зал до кінця засідання. Якщо депутат відмовляється залишити зал, головуючий на засіданні припиняє засідання до виконання депутатом його вимоги. У таких випадках за висновком комітету, до компетенції якого належать питання депутатської етики, Верховна Рада без обговорення може прийняти рішення про позбавлення депутата брати участь у пленарних засіданнях (до п'яти засідань). Це рішення дово­диться до відома виборців через газету «Голос України». У ра­зі брутального порушення дисципліни або перешкод у прове­денні засідання головуючий на засіданні може оголосити пе­рерву або закрити засідання.

Обговорення питання порядку денного завершується при­йняттям відповідного рішення. Згідно з частиною другою ст. 84 Конституції України рішення Верховної Ради з будь-якого питання приймаються виключно на її пленарних засіданнях шляхом голосування і, як правило, після його обговорення без відхилення від закріплених у Регламенті положень.

Голосування здійснюється депутатами особисто в залі за­сідань Верховної Ради або у відведеному для таємного голосу­вання місці біля залу засідань.

Регламент передбачає такі види голосування у Верховній Раді: сигнальне, відкрите нефіксоване і відкрите фіксоване (поіменне). При цьому сигнальне застосовується не для при­йняття рішення, а оголошується головуючим для того, щоб з'ясувати кількість депутатів, які не підтримують або запере­чують проти тієї чи іншої пропозиції. Сигнальне голосування проводиться без обговорення і здійснюється підняттям руки; при цьому підрахунок голосів не проводиться і про прийняття рішення не оголошується. Головуючий на засіданні Голова Верховної Ради і його заступники в сигнальному голосуванні участі не беруть.

Відкрите нефіксоване та відкрите фіксоване голосування здійснюються за допомогою електронної системи підрахунку голосів, яка працює в одному з двох режимів: без можливості фіксації персональних результатів голосування кожного депу­тата; з можливістю фіксації (у тому числі роздруковуванням) персональних результатів голосування кожного депутата.

Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-кого з депутатів, підтриманою не менш як однією третиною народних депутатів, які взяли участь у голосуванні. Резуль­тати поіменного голосування роздруковуються відразу після голосування і надаються уповноваженим представникам де­путатських груп (фракцій) за їх зверненням, а також для ознайомлення депутатам за їх зверненням.

Таємне голосування шляхом подання бюлетенів застосову­ється Верховною Радою, як правило, при персональних об­раннях, призначеннях, затвердженнях на посади чи до скла­ду колегіальних органів або відкликаннях чи усуненнях з по­сади.

Згідно зі ст. 91 Конституції України закон України, поста­нова Верховної Ради та інше рішення (крім процедурного або зазначеного в законі окремо) вважаються прийнятими, якщо після їх обговорення на пленарному засіданні за них проголо­сувала більшість від конституційного складу Верховної Ради. Законопроект про внесення змін до Конституції України вва­жається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини від конституційного складу Верховної Ради. Рі­шення з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів, які взяли участь у голосуванні за винятком випад­ків, передбачених законодавством.

Під час розгляду і обговорення питань порядку денного надається час для доповіді — не менше ЗО хвилин, співдопові­ді — 20 хвилин і заключного слова — 10 хвилин. Виступаючим у обговоренні надається час тривалістю 10 хвилин: для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у «різному» - - 5 хви­лин; для виступів щодо кандидатур, процедури та мотивів го­лосування, пояснень, зауважень, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок — 3 хвилини (ст. 3.3.1 Регламен­ту). На пленарному засіданні ніхто не може виступати без до­зволу головуючого. При цьому промовець має висловлювати­ся тільки з того питання, з якого йому надано слово.