Відповідальність за порушення законодавства про референдуми

Юридична відповідальність за порушення законодавства про референдуми передбачена ст. 10 Закону «Про всеукраїн­ський та місцеві референдуми», в якій зазначається, що осо­би, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином Украї­ни права брати участь у референдумі, вести до голосування агітацію, а також члени комісій з референдуму, посадові осо­би, які вчинили підлог документів референдуму, завідомо не­правильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосу­вання або допустили інші порушення закону, несуть відпо­відальність, встановлену законодавством України. Ця стаття відсилає до чинного адміністративного та кримінального за­конодавства, норми якого деталізують конкретні міри пока­рання за ці правопорушення.

Юридична відповідальність є негативною реакцією держа­ви на факти порушення законодавства про референдуми. Во­на спрямована на забезпечення законності референдного про­цесу, на покарання тих, хто порушує чинне законодавство. Ця відповідальність включає в себе: а) наявність чітких санк­цій як міри відповідальності за порушення законодавства про всеукраїнський та місцеві референдуми; б) доведеність вини суб'єкта, який порушив законодавство; в) обов'язковість при­мусу до виконання встановлених у законодавстві санкцій.

Юридична відповідальність за порушення права громадян на участь у всеукраїнському референдумі має комплексний характер і поділяється на такі види, як: конституційно-пра­вова, адміністративно-правова, кримінально-правова, цивіль­но-правова. При цьому конституційно-правова відповідальність діє у вигляді узагальнених фундаментальних принци­пів, і Конституція України не містить переліку правових санкцій за порушення конституційних приписів, що закріп­люють право громадянина України на участь у всеукраїнсько­му референдумі.

Такі санкції визначає адміністративне та кримінальне за­конодавство. Так, Кодекс України про адміністративні право­порушення (ст. 186) встановлює адміністративну відповідаль­ність шляхом накладення штрафу за публічні заклики або агітацію до бойкотування референдуму, перешкоджання чле­нам ініціативної групи у збиранні підписів громадян під ви­могою про проведення голосування, будь-яку агітацію в день проведення референдуму, видачу членами дільничної комісії з референдуму бюлетенів для голосування за інших осіб, втручання у роботу комісій з референдуму, що перешкоджає виконанню ними обов'язків, пов'язаних з підрахунком голо­сів або визнанням результатів референдуму.

У ст. 160 Кримінального кодексу України, яка називається «Порушення законодавства про референдум», встановлено, що перешкоджання насильництвом, обманом, погрозою, під­купом або іншим чином вільному здійсненню громадянином права брати або не брати участі у референдумі, вести агітацію до дня проведення референдуму -- карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправ­ними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років. Ті ж самі дії, але вчинені членом ко­місії з проведення референдуму або іншою службовою особою, або за попередньою змовою групою осіб, -- караються штра­фом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до п'яти років. У частині тре­тій ст. 160 Кримінального кодексу встановлено, що підроб­лення документів референдуму, приписування, завідомо не­правильний підрахунок голосів, порушення таємниці голосу­вання, вчинені членом комісії з проведення референдуму або іншою службовою особою, - - караються штрафом до 50 не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлен­ням волі на строк від одного до п'яти років.

Законодавство про референдуми визначає можливість ци­вільно-правової відповідальності за порушення права громадянина на участь у референдумі. Така відповідальність перед­бачена главою ЗО Цивільного процесуального кодексу Украї­ни «Скарги на неправильності в списках виборців та в списках громадян, які мають право брати участь у референдумі».

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття референдуму.

2. Які є види референдумів?

3. У чому полягає зміст і спрямованість конституційно-правового регу­
лювання референдумів?

4. Хто і з яких питань може призначати всеукраїнський і місцеві рефе­
рендуми?

5. Які питання не можуть бути винесені на всеукраїнський і місцеві
референдуми?

6. Який порядок організації і проведення референдумів, підрахунку
голосів виборців?

7. Яка специфіка проведення місцевих референдумів?