Функції науки конституційного права

Наука конституційного права має характерні функції, що визначаються насамперед її предметом. У них розкриваються її сутність, призначення, роль для правотворчого і правоза-стосовчого процесів, підвищення політико-правової культури населення, фахівців-юристів, для навчального процесу тощо.

Наука конституційного права реалізує кілька взаємопов'я­заних між собою функцій, а саме: політичну, методологічну, ідеологічну, прогностичну, комунікативну, експертну.

Політична функція науки конституційного права Украї­ни полягає в тому, що вона спрямована на формування по­літичних переконань і орієнтацій у суспільстві, на становлен­ня високої політико-правової культури, без якої не існує ні цивілізованого суспільства, ні правової держави. Вона також обґрунтовує політико-юридичні акції держави, в тому числі у зв'язках з іншими країнами, дає тлумачення таких понять, як «суверенітет народу», «поділ влади», «державна влада», «самоврядування», «ідеологічна і політична багатоманіт­ність». В умовах становлення державності все це має особли­вий політичний характер, у тому числі зовнішньополітичний.

Ідеологічна функція науки конституційного права Украї­ни полягає в тому, що вона аналізує ідеї і цінності, що їх втілено у чинній Конституції України, в Концепції нової Кон­ституції, у проектах нового Основного Закону, в Конституцій­ному договорі, а також ідеї і цінності, які бажано було б втілити в державно-правову практику. Наука сьогодні відхо­дить від вузькокласового підходу й орієнтується на загально­людські цінності.

Норми й інститути конституційного права справляють ідео­логічний вплив на суспільне життя, на напрями розвитку правової системи України, політичного процесу. Особливе значення мають положення ст. 15 Конституції України про те, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах по­літичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, що жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язко­ва. До завдань науки належить вивчення ідейно-тематичної спрямованості нормативних актів, їх значення для державо-творчого процесу. Без цього немає й аналізу ефективності цих актів, їх відповідності міжнародно-правовим стандартам, на­прямам розвитку держави і суспільства. Конституційно-пра­вове закріплення ідеологічної і політичної багатоманітнос­ті — це теж ідеологія держави, шлях відходу від ідеологічно­го монополізму колишніх часів.

Водночас саме конституційне право може закріпити у своїх приписах загальнонаціональну ідею, яка б об'єднувала, а не роз'єднувала український народ. Президент України Л. Д. Куч­ма у своїй доповіді на урочистих зборах з нагоди 5-ї річниці незалежності України зазначав, що Україні важко буде ви­жити, вистояти й утвердитися в ідеологічному вакуумі. У дер­жаві має бути ідеологічна домінанта, але ж не як державна ідеологія, а як ідеологія державного будівництва. Це однозна­чно й очевидно. І побудована не на абстрактних утопіях, а на природних високих національних, загальнонародних ціннос­тях. Йдеться про національну ідею. Це ідея сильної та про­цвітаючої України; ідея державності, патріотизму і солідар­ності; ідея духовності, конституційного порядку, громадянсь­кого миру і злагоди; ідея справедливості та добробуту; ідея відкритості світу.

На сучасному етапі зростає роль прогностичної функції на­уки конституційного права. Це пов'язано насамперед із фор­муванням нової правової системи України, основою якої є конституційні норми. Підвищується значення соціального і юридичного прогнозування в стратегії законотворчого і в цілому нормотворчого процесу, прогнозування розвитку кон­ституційного процесу, сприйняття населенням республіки державно-правових новацій. Конституційно-правові норми й інститути працюють тільки тоді, коли вони сприймаються на­селенням, не суперечать його світоглядові. Тому розроблення науковцями концепцій законодавчих актів, в яких би вра­ховувалися можливі політичні, ідеологічні, економічні, со­ціальні, екологічні, демографічні та інші наслідки майбутніх законів, має велике значення для ефективності правової сис­теми в цілому, для суспільної злагоди, забезпечення в Украї­ні демократичної спрямованості розвитку політико-правових процесів.

Методологічна функція науки конституційного права України спрямована на допомогу іншим суспільним наукам, оскільки наука конституційного права тлумачить і оперує та­кими поняттями, як «суверенітет», «основи конституційного ладу», «основи правового статусу людини і громадянина», які мають суттєве значення й для інших галузевих наук.

Комунікативна функція науки конституційного права України пов'язана з інформаційними відносинами, з форму­ванням суспільної оцінки діяльності державних і самовряд­них органів, політичних партій і об'єднань, розвитком кон­ституційного процесу в державі, станом із забезпеченням прав людини і громадянина. Ця функція безпосередньо спрямова­на на формування політико-правової культури населення, фа­хівців державного апарату, і її можливості в цьому напрямі на сучасному етапі значно розширюються. Окрім державних видавництв, література з конституційного права видається в Україні й іншими поліграфічними структурами різних форм власності.

Експертна функція науки конституційного права Украї­ни проявляється в тому, що фахівці з конституційного права дедалі частіше залучаються до виконання експертиз проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з консти­туційного права.