Тема 4. Виробнича програма

Найважливішим розділом тактичного плану підприємства є виробнича програма, або план виробництва й реалізації продукції. Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції в плановому періоді, що відповідає по номенклатурі, асортименту і якісним вимогам плану продажу.

Вивчення теми необхідно розпочати із з’ясування основних показників плану виробництва і реалізації продукції, сутність виробничої програми, порядок складання виробничої програми підприємства.

Література [3, 5, 6, 10].

Тема 5. Оперативно-календарне планування і контроль.

Планування діяльності підприємства розподіляється на техніко-економічне й оперативно-календарне. Техніко-економічне планування охоплює розроблення планів виробництва, розвитку техніки й економіки підприємства. У процесі техніко-економіч­ного планування встановлюють обсяги виробництва продукції, виконують розрахунки необхідних ресурсів, розробляють заходи технічного й організаційного розвитку підприємства.

Розвитком і продовженням техніко-економічного планування є оперативно-календарне планування. Завдання цього етапу планування — забезпечення злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства, рівномірного виконання плану виробництва продукції у встановленому обсязі й номенклатурі з найкращим використанням виробничих ресурсів.

В рамках теми необхідно з'ясувати сутність і задачі оперативного планування, складання календарних місячних і тижневих планів – графіків виробництва, а також контроль виконання планів - графіків виробництва.

Література [].

Тема 6. Планування чисельності персоналу.

В структурі загального плану підприємства важливе місце посідає план персоналу і оплати праці. Метою розроблення цього плану є визначення економічно обґрунтованої потреби підприємства в персоналі й забезпечення його ефективного використання в плановому періоді.

План персоналу та оплати праці розробляють на підставі плану виробництва й реалізації продукції і плану інновацій, які впливають на чисельність персоналу, його фаховий склад і кваліфікаційний рівень.

В даній темі необхідно зупинитися на функціональній структурі трудового колективу підприємства. Розглінути методи визначення змінного штату робітників, методику розрахунку спискового штату робітників, планування чисельності управлінського персоналу.

Література [1, 2, 5, 6].

Тема 7. Планування продуктивності праці.

Продуктивність праці служить визначальним показником всякої виробничої або економічної системи. Показники продуктивності при інших рівних умовах є основним критерієм розвитком людського капіталу або трудового потенціалу окремої фірми і всієї країни в цілому, а також рівня доходів та якості життя людей. У сучасних ринкових умовах на кожному підприємстві повинна діяти налагоджена система планування та управління розвитком виробництва за критерієм максимальної продуктивності праці, базою якої повинні служити світові стандарти або показники.

В цьому контексті слід потрібно розглянути сутність продуктивності праці, фактори, що впливають на рівень продуктивності праці.

Література [1, 2, 3, 4 ].

Тема 8. Планування фонду оплати праці.

Ефективність функціонування та соціальний розвиток підприємств забезпечується формуванням індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, основною формою реалізації яких є оплата праці.

Практична організація оплати праці ґрунтується на поєднанні державного й договірного регулювання оплати праці.

Згідно із Законом України «Про оплату праці» підприємство самостійно встановлює форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. Це передбачається в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників.

Плануючи фонд оплати праці на підприємстві, ураховують те, що держава здійснює певною мірою регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом.

Вивчення теми слід розпочати із визначення сутністі заробітної плати. Особливу увагу бажано звернути на склад основної та додаткової заробітної плати, форми та системи оплати праці, методику планування елементів основної та додаткової заробітної плати.

Література [2, 7, 8].

Тема 9. Планування витрат на виробництво.

Метою створення будь-якого підприємства є здійснення певного виду діяльності для отримання прибутку. Але не кожному підприємству вдається сформувати свої витрати так, щоб отримати прибуток. Тому дуже важливим перед керівництвом підприємства постає питання правильного планування витрат.

Витрати утворюються в процесі формування та використання ресурсів для досягнення певної мети. Вони мають різне спрямування, але найбільш загальним і принциповим є поділ їх на інвестиційні та поточні (операційні) витрати, зв’язані з безпосереднім виконанням підприємством своєї основної функції – виготовлення продукції або надання послуг.

Планування являється один з елементів керування, що включає в себе вибір мети підприємства й засобів для її досягнення. Основною задачею планування є зведення до мінімуму ризику підприємництва.

Кожне підприємство прагне до розвитку. Для цього необхідно розробляти нову продукцію, або вдосконалювати те що вже випускається, або об’єднати обидва напрямку. Розвиток вимагає вкладення засобів у розробку нових виробів, формування ринків збуту, створення відповідного технічного й кадрового потенціалу, пошуку постачальників матеріальних ресурсів і т. ін.

Витрати підприємства є комплексним показником, в якому при плануванні повинна бути відображена велика кількість факторів, що впливають на його рівень.

Вивчення теми необхідно розпочати із з’ясування класифікації витрат підприємства, сутністі собівартості продукції та її види. Слід зупинитися також на калькуляції собівартості та методах калькулювання. Окремо необхідно зупинитися на кошторисе витрат.

Література [1, 3, 8].

Тема 10. Фінансове планування і контроль на підприємстві.

Планування представляє собою процес розробки і прийняття цільових рішень кількісного та якісного характеру і визначення шляхів їх найбільш ефективного досягнення. Необхідність складання планів визначається багатьма причинами, а саме: невизначеність майбутнього; координуюча роль плану; оптимізація економічних наслідків (так як будь-яка неузгодженість в діяльності вимагатиме фінансових витрат на їх подолання).

Фінансове планування на підприємстві — це планування всіх його доходів і напрямків витрат коштів для забезпечення розвитку підприємства. Фінансове планування здійснюється за допомогою складання фінансових планів різного змісту і призначення в залежності від задач і об'єктів планування.

Фінансовий контролінг можна визначити як саморегулівну систему методів і інструментів, спрямовану на функціональну підтримку фі-нансового менеджменту на підприємстві шляхом концентрації контролюючих дій за основними напрямками управління його фінансами, виявлення відхилень фактичних значень контрольних показників від норма-тивних (планових) і вжиття оперативних заходів для нормалізації процесу управління фінансами.

Розглядаючі тему особливу увагу необхідно зосередити на плануванні прибутків і збитків; плануванні надходжень і витрат; плануванні активів і пасивів. Окремо необхідно визначити контроль виконання фінансового плану.

Література [5, 6, 7, 8].

Тема 11. Планування і контроль оновлення продукції.

Процес виробництва нових виробів є дуже тривалим і включає такі етапи: пошукові та науково-дослідні роботи, виробниче та експлуата­ційне освоєння.

У ланцюзі, що з'єднує науку з виробництвом, найбільш складними є ланки, пов'язані з практичною реалізацією досягнень науки. Трива­лою та трудомісткою роботою у цьому циклі є підготовка виробництва, яка являє собою комплекс взаємопов'язаних заходів, що забезпечують створення нових та оновлення вже існуючих видів продукції, впрова­дження передової технології й ефективних методів організації виробництва.

Розглядаючі тему окремо необхідно зупинитися на підрозділі який розглядає характеристики життєвого циклу товару. Чільне місце у вивченні теми займає питання товарна політика підприємства, планування номенклатури і асортименту товарів. Після цього необхідно зупинитися на методичної схеми розробка нового товару. Також слід розглянути аналіз позиції нової продукції на ринку.

Література [1, 2, 6, 8].

Тема 12. Планування організаційно-технічного розвитку підприємства.

Сталий розвиток підприємства у тривалій перспективі, забезпечення його конкурентоспроможності в умовах посилення ринкової боротьби неможливі без цілеспрямованого формування адекватного техніко-технологічного й організаційного рівня компанії. Водночас реалізація стратегічних планів, спрямованих на досягнення довгострокових цілей компанії, полягає в розробленні та впровадженні відповідних продуктових, технічних, технологічних, організаційних та інших інновацій. Отже, планування організаційно-технічного розвитку (ОТР) підприємства безпосередньо пов’язане з його інноваційною діяльністю, а результати останньої знаходять своє відображення в організаційно-технічному рівні виробництва.

Вивчення теми слід розпочати із з'ясування принципів планування і фінансування науково-технічного розвитку підприємства, порядок розроблення плану технічного і організаційного розвитку підприємства.

Література [6, 7, 8, 9, 10].

4 КОНТРОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

4.1 Виконання контрольної роботи

Для закріплення теоретичних знань і практичних навичок з дисципліни студенти зобов’язані протягом семестру виконати і до початку екзаменаційної сесії здати в деканат заочного факультету індивідуальну контрольну роботу.

Контрольне завдання видається індивідуально кожному студенту з

метою перевірити засвоєння теоретичної частини навчальної дисципліни та набуття практичних навиків у вирішенні поставлених задач.

Завдання на контрольну роботу видаються студентам відразу ж після прочитання настановних лекцій з дисципліни.

Виконується завдання на аркушах формату А4 на комп'ютері або рукописно з дотриманням вимог нормоконтролю до оформлення матеріалу.

Вимоги нормоконтролю до оформлення матеріалу:

– робота повинна бути виконана технічно і літературно грамотно: надрукована (або написана) на одній стороні аркуша формату А4;

– за рукописним способом пояснювальну записку виконують з розрахунку

30 – 35 рядків на сторінці, машинним способом шрифтом 14 з міжрядковим

інтервалом 1,5;

– текст слід писати, дотримуючись наступних розмірів полів: ліве – 30 мм,

верхнє та нижнє – 20 мм, праве – 10 мм;

– всі лінії, букви, цифри і знаки повинні бути одного кольору (чорного,

фіолетового або синього);

– абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту

пояснювальної записки і дорівнювати п'яти знакам;

– сторінки нумерують арабськими цифрами і проставляють в правому

верхньому кутку;

– ілюстрації і таблиці слід розташовувати в роботі безпосередньо після тексту,

в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці;

– назва таблиці або рисунка повинна бути короткою і відображати його зміст,

і пишеться з великої букви. В кінці назви таблиці або рисунка крапка

не ставиться.

Титульний аркуш включається в загальну нумерацію сторінок записки,

але номер сторінки не проставляється.

При виконанні практичного завдання варто дотримуватися наступних

вимог:

– перед рішенням завдання необхідно навести його умову;

– рішення завдання варто супроводжувати необхідними формулами, розрахунками, короткими поясненнями;

– всі розрахунки показників виконуються з точністю від 0,01, до 0,1%;

– наприкінці роботи вказується перелік використаної літератури,

ставиться підпис студента та дата;

– обсяг роботи не повинен перевищувати 10 - 15 сторінок.

Контрольне завдання видається індивідуально кожному. Контрольна робота складається з двох частин – теоретичної й практичної. Вибір варіантів для теоретичної частини контрольної роботи здійснюється студентами згідно з порядковим номером студента у журналі викладача за таблицями завдань. Зміст заданих варіантів контрольних завдань надано в даних методичних вказівках (таблиці 4.1).

При виконанні теоретичної частини контрольної роботи студенти опрацьовують задану варіантом тему.

При виконанні практичної частини контрольної роботи студенти повинні вирішити практичну задачу відповідно до заданих методичних вказівок. При цьому, на початку необхідно записати умову задачі, а потім, крок за кроком, виконувати потрібні розрахунки, супроводжуючи їх необхідними поясненнями.

Після закінчення розрахунків необхідно проаналізувати отримані результати і зробити висновки.