Частина друга

Подорож до Бробдингнега

Розділ I

Сильна буря. Спорядження баркаса за прісною водою. Автор вирушає на ньому для дослідження країни. Він один на березі, його підбирає тубілець і відносить до фермера. Прийом автора на фермі та різні події, що сталися там. Опис місцевого населення.

Приречений самою природою й долею вести діяльне й неспокійне життя, я за два місяці після повернення додому, 20 червня 1702 року, знову залишив батьківщину й сів у Даунсі на корабель «Едвенчер», що прямував у Сурат під командуванням капітана Джона Ніколса. Вітер був попутним до мису Доброї Надії, де ми кинули якір, щоб запастися свіжою водою. Але на кораблі відкрилася теча; ми вивантажили товари й залишилися на зимівлю, бо капітан захворів на лихоманку, і ми не могли залишити мис до кінця березня, коли нарешті поставили вітрила й благополучно проминули Мадагаскарську затоку. Але коли ми вийшли до півночі від Мадагаскару й перебували приблизно на 5° південної широти, то помірні північні й західні вітри (за спостереженнями моряків вони постійно дмуть у цьому поясі від початку грудня й до початку травня) 19 квітня раптом змінилися потужнішим вітром, що налетів просто із заходу і не вщухав двадцять днів поспіль. Нас занесло за цей час далеко на схід Молукських островів, на 5° до півночі від екватора, як показували розрахунки капітана, зроблені 2 травня, коли вітер припинився й настав повний штиль, що дуже мене втішило. Проте капітан, людина досвідчена у плаванні цими морями, наказав усім нам приготуватися до бурі, що справді вибухнула наступного ж дня, коли здійнявся південний вітер, більш відомий як мусон.