Вищі органивлади за конституцією ЗО квітня 1924 р

Уряд — Кабінет Міністрів

Президент Із депутатів парламенту

Здійснював разом президент призначав

з урядом виконавчу владу, ---------------- прем'єр-міністра,

Обирався на 7 років. який укомплектовував

уряд.

п

Великі національні збори — парламент

(меджліс) Законодавча влада

А А А

________ В и б о р ц і

Вибори до парламенту були двохступеневими, за мажоритар­ною системою. Жінки одержали виборчі права з 1930 р. Вони мали право обирати й бути обраними до муніципальних органів влади, а з 1934 р. — також і до меджлісу.

АТАТЮРК МУСТАФА КЕМАЛЬ (1881-1938)

Народився в Греції. Ще з дитинства мав блискучі здібності до наук. Закінчив Стамбульську воєнну академію, а пізніше академію генерального штабу. Перебував на військовій службі в Сирії (1905-1907 рр.) і Македонії (1907-1909 рр.). Брав участь у молодо­турецькому русі, а пізніше відійшов від нього.

Учасник італо-турецької війни (1911-1912 рр.) та Ватіканської війни (1912-1913 рр.). У роки Першої світової війни — один із та­лановитих воєначальників.

Прихильник створення незалежної, вільної, сильної, національ­ної держави. Президент Турецької республіки з 1923 по 1938 р. У 1923 р. створив Народно-республіканську партію (НРП), яка здійснила низку радикальних перетворень в країні. Мустафа Кемаль за видатні заслуги перед нацією отримав прізвище Ата-тюрк — "батько турків".

В період правління М. Кемаля в країні відбулися величезні змі­ни. Туреччина пішла капіталістичним шляхом розвитку.

Після його смерті у 1938 р. президент Республіки Ісмет Іненю призначив на керівні посади діячів, що були в опозиції до Ататюр-ка. Відтоді почався поступовий відхід від реформ М. Кемаля.

Реформи Мустафи Кемаля (1923-1934 рр.)

Висновки:

1. Реформи Ататюрка привели до значних політичних і со­ціальних перетворень.

2. Туреччина зміцнила свої позиції в ісламському світі, швидкими темпами здійснювалися в ній прогресивні пе­ретворення.

3. Одначе реформи не змінили країну на західний манер, практично мало торкнулися її внутрішньої суті, прово­дилися всякі обмеження:

• був запроваджений жорсткий режим у сфері праці, зокрема точна регламентація праці на державних підприємствах;

• були заборонені вільні профспілки, а замість них за­проваджені державні;

• була заборонена вільна діяльність опозиційних пар­тій;

• переслідувалася діяльність комуністичної партії, а ви­ступи селян і робітників придушувалися.

10. 1917-1918 рр. Британські війська витіснили турків із Па­лестини. Арабське населення підтримало британців, за що їм була обіцяна незалежність. Одночасно британці обіцяли лідерам світового сіонізму сприяти в створенні єврейської держави на території Палестини в обмін на фінансову допомогу.

11. Британці управляли Палестиною з 1920 по 1947 р. і нама­галися виконати обидві взаємозаперечні обіцянки. Си­туація постійно виходила з-під контролю.

12. Потік єврейської еміграції був дуже інтенсивним, незадо­волення арабського населення весь час росло і вибухнуло хвилею повстань 1920, 1921, 1929 рр.

13. Особливо багато євреїв переїхало до Палестини у 30-тірр., рятуючись від нацистської Німеччини.

14. Араби весь час виступали проти створення єврейської держави у Палестині.

15. Палестинська проблема стала не лише проблемою неста­більності на Близькому Сході, а й проблемою міжнарод­ної нестабільності у світі. І донині проблема Палестини не вирішена і на шляху її мирного розв'язання є багато перешкод._____________________________________