РЕВОЛЮЦІЯ В ТУРЕЧЧИНІ

СТАНОВИЩЕ КРАЇНИ ПІСЛЯ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ Після Першої світової війни Туреччина воювала на боці Ні­меччини.

1. Жовтень 1918 р. Капітуляція Туреччини. Османська ім­перія втратила свої володіння на Близькому Сході.

2. Економіка Туреччини переживала велику кризу.

3. Населення країни періодично голодувало.

4. Англійські, французькі, італійські, грецькі війська виса­дилися в Малій Азії. Туреччина опинилася перед загро­зою розчленування між державами-переможницями.

1920 р. Парламент (меджліс) проголосив Декларацію неза­
лежності Туреччини, яка містила заклики до знищення
всіх перешкод для розвитку країни.

Березень 1920 р. У відповідь війська Антанти окупували Стамбул і розігнали парламент.

Квітень 1920 р. В Анкарі кемалісти (прихильники Мустафи Кемаля) обрали новий парламент (меджліс) — Великі на­ціональні збори Туреччини (ВНЗТ), які проголосили себе єдиною законодавчою владою і сформували уряд. Почалося формування армії.

Уряд М. Кемаля не визнав Севрський договір. Тоді гре­цькі війська, одержавши підтримку Великої Британії, по­чали наступ.

Радянська Росія підтримала М. Кемаля, надала йому ма­теріальну допомогу.

1921 р. Радянська Росія уклала з Туреччиною договір про
дружбу і братерство.

1921-1922 рр. Внаслідок бойових дій грецькі війська були вигнані з Туреччини. Війна за незалежність закінчилася перемогою турків, що сприяло анулюванню Севрського договору.

Кінець 1922 р. Було скасовано владу султана. Султан Мо-хаммед VI втік з країни.

29 жовтня 1923 р. Туреччину було проголошено республі­
кою. Мустафа Кемаль став першим президентом.

1923 р. Згідно з Лозаннським договором Туреччину визнали незалежною державою. Зберігалася територіальна ціліс­ність країни як національної держави.

30 квітня 1924 р. Була прийнята конституція, яка закріпила
панування національної буржуазії і поміщиків.

РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ В ТУРЕЧЧИНІ (1919-1922 рр.) 1919 р. В Туреччині розгорнувся рух за національне визволен­ня з метою створення національної держави, який очолив генерал Мустафа Кемаль. 10 січня 1920 р. Султанський уряд уклав з країнами Антанти Севрський мирний договір, за яким Туреччина втратила всі європейські володіння і володіння на Близькому Сході.

Висновки:

1. Після Першої світової війни Туреччина змогла відстояти свою незалежність.

2. Революція 1919-1922 рр. в Туреччині за своїм характе­ром була національно-буржуазною.

3. Було прийнято першу республіканську конституцію, яка проголосила демократичні права і свободи.

4. Почалося реформування всього суспільно-політичного життя країни, її модернізація.