НА ПОЧАТКУ XVII ст

Після смерті царя Івана IV Грозного в Московській державі на довгі часи запанував внутрішній неспокій, що супроводжувався гос-подарським занепадом. Під загрозою було і її подальше існування. Таке становище спричинили наслідки поразки Московії в Лівонській війні і здійснення опричнини, а також масові переселення людей на південь.

За царювання Федора I (1584—1598 рр.), середнього сина Івана IV, фактичним правителем країни був чоловік рідної сестри царя Борис Годунов. Він виявив себе як талановитий адміністратор і політик. Його авторитет постійно зростав. Боярам було надано вели-кі права у взаєминах із селянами. Московському митрополиту нада-но титул патріарха. Коли Федір I помер, не лишивши наступника, Земський собор новим царем обрав саме Бориса Годунова (1598—1605 рр.). Щоб подолати затяжну господарську розруху, його уряд вдався до жорстокої кріпосницької політики. Тим часом несприятли-ві кліматичні умови спричинили в країні страшний голод. Народ був невдоволений. Інколи доходило до збройних бунтів. Так, у 1603—1604 рр. повстали холопи під проводом Хлопка Косолапа. Хоча уряд й придушив повстання, саме воно було початком громадянської вій-ни в Московській державі.

Тим часом проти царя несподівано виступив чоловік, який звав себе Дмитрієм — сином Івана Грозного. Він ніби втік від вбивць, надісланих Годуновим, жив у Польщі, звідти за допомогою місцевих магнатів надумав відновити справедливість і стати на престол. На-справді, син Івана IV ще в 1591 р. загинув за загадкових обставин, а його іменем назвався дрібний галицький дворянин Григорій Отре-п’єв.

У жовтні 1604 р. загін самозванця вступив у межі Московської держави і попрямував до столиці. До нього скрізь приєднувалися люди. Здавалося, й обставини сприяли здійсненню його мети: у Москві раптово помер цар Борис, а його син став царем Федором II (1605 р.). Тоді бояри організували змову проти Годунових. Увірвав-шись до палат царя, вони вбили Федора та його рідних.

У червні 1605 р. самозванець тріумфально вступив у Москву і був проголошений царем, пізніше названим Лжедимитрієм І (1605—1606 рр.). Він залежав від поляків і утверджував польські звичаї, вирішивши навіть замінити православ’я католицтвом. У травні 1606 р. москвичі повстали і вбили самозванця. Владу захопили боя-ри й обрали своїм царем Василя Шуйського (1606—1610 рр.).

Влітку 1606 р. в районі Путивля спалахнуло повстання під керів-ництвом Івана Болотникова. У ньому брали участь селяни, холопи, козаки, посадські люди, дрібні дворяни.

У жовтні 1606 р. народна армія оточила Москву. На бік повс-талих перейшло більше 70 міст. Облога столиці тривала два місяці. Але у вирішальну мить зрадили дворянські загони, що призвело до прикрої поразки. Болотников змушений був відступити спочатку до Калуги, а потім до Тули.

Чотири місяці (з червня по жовтень 1607 р.) царські війська не могли взяти Тули. Тоді за наказом царя річку Упу перекрили греб-лею, і вода затопила місто. Повстанцям обіцяли зберегти життя і волю, якщо вони відчинять ворота Тули. Коли це сталося, Василь Шуйський наказав перебити бунтівників. Болотникова схопили й вислали в північне місто Каргополь. Там його спочатку осліпили, а потім утопили.

Дати

1598—1605 рр.— правління царя Бориса Годунова

1603—1604 рр.— повстання холопів під проводом Хлопка, поча-ток громадянської війни в Московській державі.

жовтень 1604 р.— початок походу Лжедимитрія I на Москву.

1605—1606 рр.— правління Лжедимитрія I.

1606—1610 рр.— правління царя Василя Шуйського.

1606—1607 рр.— повстання під керівництвом Івана Болотни-кова.

Запитання

1. Охарактеризуйте загальну ситуацію в Московській державі після смерті Івана IV Грозного.

2. Хто такий Борис Годунов? Коли і чому його було обрано царем?

3. Що спричинило повстання холопів 1603—1604 рр.? Які наслідки воно мало?

4. Хто такий Лжедимитрій I? Чи відразу до нього перейшла влада після смерті Бориса Годунова? Чому народні маси спочатку підтримували самозванця, а потім повстали проти нього?

5. Розкажіть про повстання під керівництвом Івана Болотникова.