Поняття про групову модель психотерапії. Групова динаміка та її елементи

Групова психотерапія була запроваджена в практику психологічної допомоги у 1932 році Дж.Морено, а через 10 років вже існували журнал з групової психотерапії та професійна організація групових психотерапевтів.

Під груповою психотерапією розуміють такий метод психотерапії, при якому одночасно надається допомога кільком клієнтам. Поява групової психотерапії обумовлена, на думку Морено, недостатньою кількістю психотерапевтів та значною економією часу [46].

Найпершим методом групової психотерапії була психодрама.

Групова динаміка – процес взаємодії членів за допомогою якого взаємодія між людьми зменшує напругу кожного з них або приводить їх до взаємного задоволення. Він пояснює:

Основними є:

Цілі групи. Цей елемент визначається тим, в яку більш загальну систему практичної роботи з людьми включена група, і в значній мірі - особистісними якостями її лідера. Цілі групи можуть не збігатися з цілями окремих учасників. Це породжує групову динаміку, результати якої не завжди передбачувані.

Норми групи, які виникають в результаті переслідування спільної мети, прагнення до збереження стабільності групи. Норми, вироблені групою, захищаються її членами. Група здійснює тиск на своїх членів, примушуючи їх підкорятися ці нормам.

Структура групи і проблеми лідерства. Лідер веде групу, організовує, планує і керує діяльністю групи, проявляючи при цьому більш високий, ніж інші члени групи, рівень активності. Лідер - це соціальна роль певної особистості в групі. Виявити структуру групи можна за допомогою соціометрії. Отримані результати використовуються для управління процесами групової динаміки.

Згуртованість групи - це взаємне тяжіння членів групи. Необхідно забезпечувати динамічну рівновагу між згуртованістю і напруженістю.

Фази розвитку групи. Зазвичай виділяють кілька фаз: дифузна група; група-асоціація, група-кооперація, група-колектив; корпорація.

Додаткові елементи: створення підгрупи, відносини особистості з групою.