Модуль 1. Теоретичні основи розвитку медіаосвітніх технологій

Тема № 1. Вступ. Історичний аспект виникнення медіаосвіти суті основних понять досліджуваної проблеми. Класифікація медіаосвітніх технологій

Предмет, зміст і завдання спецкурсу. Різні підходи до визначення понять: “медіа”, “медіаосвіта”, “медіаосвітні технології”, “медіадидактика”, “медіавиховання”, “медіакультура”, “медіацінності”, “медіаграмотність”. Історичний аспект виникнення та розвитку медіаосвіти.

Законодавча база щодо регуляції розвитку медіаосвіти. Постанова Верховної Ради України “Про затвердження задач Національної програми інформатизації на 2010–2012 роки” [3], Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет і забезпеченню широкого доступу до цієї мережі в Україні” (2000). Грюнвальдська декларація з медіаосвіти (1982), резолюція ЮНЕСКО щодо розвитку критичної медіаосвіти (1989), Віденська конференція “Освіта для медіа та цифрового століття” (1999), Севільська конференція “Медіаосвіта молоді” (2002), Паризька програма з медіаосвіти ЮНЕСКО (2007), резолюція Європарламенту щодо медіаграмотності у світі цифрових технологій (2008), Концепція розвитку шкільної медіаосвіти, Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (2010), Комюніке Єврокомісії “Європейський підхід до медіаграмотності у світі цифрових технологій”, а також низка інших документів, затверджених Євросоюзом та ООН, у яких наголошується, що медіаграмотність є основним компонентом у сфері споживання аудіовізуальної інформації, навчально-виховному процесі, основою обізнаності у питаннях інтелектуальних прав людини, дієвим фактором міжкультурного діалогу та низкою інших.

Сучасні моделі медіаосвітньої діяльності. Теорії та концепції медіаосвіти.

Компоненти медіаосвітніх технологій: аудіо, відео, слайди, текст, анімації, графіка, сайти та блоги мережі Інтернет. Структура медіатехнологій. Класифікація та основні види медіаосвітніх технологій (традиційні технології: друковані видання, аудіоосвітні технології, технології кіно- та телеосвіти; інноваційні: комп’ютерні, інтернет та мобільні технології; спеціальні (нетрадиційні) технології: технології,які використовуються з метою навчання; донесення інформації до дітей із певними вадами, відхиленнями від нормального розвитку).

Можливості медіаосвітніх технологій у представленні інформації. Сфери застосування медіаосвітніх технологій. Переваги та недоліки медіаосвітніх технологій перед навчальними підручниками та посібниками.

Тема № 2. Основні етапи розвитку медіаосвіти в Україні та закордоном

Розвиток та поширення інформаційних і комунікаційних засобів – необхідна умова формування нового напряму в педагогіці – медіаосвіти.

Основні етапи розвитку медіаосвіти в Канаді. Особливості медіаосвітнього процесу в різних канадських провінціях. Медіапедагогічні асоціації і рухи в Канаді. Канада – перша в світі країна з системою обов’язкової медіаосвіти школярів. Основні канадські медіаосвітні сайти, провідні канадські медіапедагоги і дослідники.

Основні етапи розвитку медіаосвіти у Великобританії. Особливості медіаосвітнього процесу в Англії, Шотландії та Уельсі. Роль BFI (British Film Institute) – Британського кіноінституту та Лондонського університету в розвитку руху медіаосвіти. Основні британські медіаосвітні сайти, медіапедагоги та дослідники в галузі медіаосвіти.

Основні етапи розвитку медіаосвіти у Франції. С. Френе – основоположник французької системи медіаосвіти на матеріалі друку, преси. Кіноклуби та їх роль у системі французького кіноосвіти. Медіаосвітні асоціації і рухи у Франції. Роль CLEMI – медіаосвітнього центру, створеного при Міністерстві освіти Франції, у розвитку медіаграмотності учнів на матеріалі преси та Інтернету. Відомі французькі медіапедагоги та дослідники, провідні медіаосвітні сайти.

Основні етапи розвитку медіаосвіти в Німеччині. Особливості медіаосвітнього процесу в німецьких федеральних округах. Розвиток німецької медіапедагогіки в медіаосвітніх центрах та університетах Мюнхена, Дюссельдорфа, Касселя, Гамбурга, Баден-Бадена та інших містах. Провідні німецькі медіапедагоги і дослідники, основні медіаосвітні сайти.

Основні етапи розвитку медіаосвіти в США та Австралії. Медіаосвітні асоціації та рухи в США. Розвиток медіаграмотності в середній та вищій освіті США. Система обов’язкового медіаосвіти школярів в Австралії. Провідні американські та австралійські медіапедагоги й дослідники, основні медіаосвітні сайти.

Історія медіаосвіти в Росії. Зародження і становлення медіаосвіти (1900-1933). Регрес медіапедагогічної діяльності в епоху тоталітарного ідеологічного контролю (1935–1955). Лібералізація педагогічних концепцій медіаосвіти у період “відлиги” (1956–1968). Естетично орієнтована медіаосвіта авторитарної епохи (1969–1985). Державна підтримка медіаосвітнього руху у період “перебудови” (1986–1991). Сучасний стан медіаосвіти в Росії.

Сучасний стан медіаосвіти за кордоном. Тенденція інтеграції медіа (преса, кінематограф, телебачення, інтернет і т.д.). Подальший розвиток комплексних концепцій в медіапедагогіці. Збільшення тиражів медіаосвітньої літератури. Інтенсивний розвиток медіаосвітнього руху в Європі, Азії, Африці і Латинській Америці. Програма EuroMedia Project. Синтез медіаосвіти, інтернет-освіти та дистанційної освіти – характерна особливість сучасних науково-дослідних і навчальних проектів.

Стан та перспективи впровадження медіаосвіти в Україні. Львівська та київська група медіапедагогів. Провідні дослідники в галузі медіаосвіти.

Тема №3. Медіаосвітні технології у навчальному процесі загальноосвітніх та вищих педагогічних навчальних закладів

Вивчення передового педагогічного досвіду застосування МОТ у загальноосвітніх навчальних закладах. Дидактичний і виховний потенціал медіа (інтерактивність, комунікативність, мультимедійність, індивідуалізація навчання). Формування позитивної мотивації студентів до застосування МОТ у навчальному процесі та наступній професійній діяльності.

Особливості впровадження МОТ у навчальні предмети загальноосвітніх навчальних закладів. Методи, форми застосування медіаосвітніх технологій навчання. Дидактичні принципи навчання школярів із використанням традиційних, інноваційних та спеціальних (нетрадиційних) технологій.

Теорія і практика медіаосвіти майбутніх учителів в умовах вищого навчального закладу. Методи розвитку критичного мислення, медіаграмотності та медіакомпетентності студентів педагогічного ВНЗ на заняттях медіаосвітнього циклу: 1) за джерелами отриманих знань – словесні (лекції візуалізації, проблемного характеру, диспути), бесіди, дискусії, що включають створення проблемних ситуацій); наочні (демонстрація медіатекстів, ілюстрацій); практичні (виконання різноманітних творчих завдань практичного характеру на матеріалі медіа, створення власних медіатекстів); 2) за рівнем пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні (повідомлення педагогом інформації про медіа, медіаосвіту, медіаосвітні технології, сприйняття і засвоєння цієї інформації аудиторією); проблемні (проблемний аналіз певних ситуацій у сфері медіа, медіатекстів із метою розвитку критичного мислення, створення власних студентських інформаційно-пізнавальних періодичних видань, програм радіо, кіно, телебачення, сайтів та блогів мережі Інтернет); дослідницькі (організація дослідницької діяльності студентів, пов’язаної з медіа і медіаосвітою). Переваги та недоліки практичних, ігрових та творчих завдань.

Основні напрямки використання МОТ у вищих педагогічних навчальних закладах. Використовувати МОТ у процесі викладання дисциплін педагогічного спрямування (загальної педагогіки, основ корекційної педагогіки, соціальної педагогіки, основ педагогічної майстерності, сучасних педагогічних технологій). Способи підготовки навчальної медіапродукції. Створення навчальних медіаматеріалів при вивченні дисциплін інформаційного спрямування (ТЗН, СІТ, НІТ, ІКТ, інформатики). Інтеграція медіаосвіти в навчальні дисципліни (трудове навчання, біологія, географія, українська та іноземна мови, дисципліни початкової школи) з метою формування вмінь працювати з інформацією у ЗМІ в навчальних цілях.

Особливості використання наявних та створення власних медіаматеріалів для студентів педагогічних навчальних закладів.