Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
Предмет вивчення генетики
|
|
ГЕНЕТИКА
У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Конспект лекцій розробила Д.В. Лісогурська – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри розведення, генетики тварин та біотехнології.
Рецензенти:
Г.Є.Киричук – завідувач кафедри ботаніки ЖДУ ім. І.Франка, кандидат біологічних наук, доцент.
Л.П.Горальський – завідувач кафедри анатомії і гістології, доктор ветеринарних наук, професор.
Навчальний посібник для студентів факультету ветеринарної медицини.
Лісогурська Д. В. Генетика у ветеринарній медицині (конспект лекцій): посібник [для студ. факультету вет. медицини] / Д. В. Лісогурська. − Житомир: ОП «Житомирська облдрукарня», 2011. − 116 с.
ЗМІСТ
| Модуль 1. Загальна генетика....…………………………………… | ||
| 1. | Вступ. Генетика як наука……………………………………………… | |
| 2. | Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем…………… | |
| 3. | Взаємодія генів………………………………………………………. | |
| 4. | Зчеплене успадкування генів………………………………………... | |
| 5. | Генетика статі………………………………………………………….. | |
| 6. | Цитологічні основи спадковості……………………………………. | |
| 7. | Молекулярні основи спадковості……………………………... | |
| Модуль 2. Спеціальна генетика………………………………… | ||
| 8. | Мінливість організмів та біометричні методи її вивчення………... | |
| 9. | Мутаціі та мутагенез………………………………………………… | |
| 10. | Генетичні аномалії тварин та людини та їх профілактика……….. | |
| 11. | Спадково-середовищні хвороби та генетична стійкість до них тварин………………………………………………………………… | |
| 12. | Імуногенетика та біохімічний поліморфізм білків………………… | |
| Методичні рекомендації до виконання індивідуального завдання з біометрії…………………………………………………………….. | ||
| Додаток 1. Міжнародний список аномалій тварин за Стромонтом (1958) і Візнером (1979) з доповненнями………………………….. | ||
| Рекомендована література………………………………………… |
МОДУЛЬ 1. ЗАГАЛЬНА ГЕНЕТИКА
Лекція 1. ВСТУП. ГЕНЕТИКА ЯК НАУКА
План:
1. Предмет вивчення генетики.
2. Коротка історія розвитку генетики.
3. Методи генетичних досліджень.
4. Значення генетики.
Предмет вивчення генетики
Генетика – наука про спадковість і мінливість.
Спадковість – здатність живих організмів передавати свої ознаки і особливості індивідуального розвитку нащадкам.
Біологічне значення спадковості: зберігається стабільність біологічних видів.
Мінливість – це здатність живих істот, їх ознак і властивостей змінюватись у визначених межах, у результаті чого виникають деякі відмінності між особинами і групами особин, навіть родинно близькими.
Біологічне значення мінливості: Поява нових ознак та їхніх станів, завдяки чому утворюються нові види і відбувається історичний розвиток біосфери в цілому.
2. Коротка історія розвитку генетики.
Дата народження генетики – 1900 рік – рік, коли три вчені (голландець Г. де Фріз, німець К.Корренс, австрієць Е.Чермак) провели досліди по гібридизації рослин і незалежно один від одного перевідкрили закони Менделя.
Основні закономірності успадкування ознак у рослин були встановлені 1865 року чеським дослідником Григором Менделем і описані у його роботі „Досліди над рослинними гібридами …”.
Термін „генетика” запропонував у 1906 році Уїльям Бетсон.
Основні етапи розвитку генетики:
1. Доменделівський період формування генетичних уявлень (тривав до відкриття законів Менделя у 1865 р.).
2. Період розвитку уявлень про спадковість до перевідкриття законів Менделя (тривав з 1865 р. до перевідкриття законів Менделя у 1900 р.).
3. Період класичної генетики (тривав з 1990 р. до з’ясування структури ДНК Дж. Уотсоном і Ф. Кріком у 1953 р.).
4. Сучасний період розвитку генетики (триває з 1953 р. до теперішнього часу).
3. Методи генетичних досліджень
| Метод | Суть | Значення |
| Гібридологічний (основний у генетиці) Автором є Грегор Мендель. | Система схрещування організмів у ряді поколінь і аналіз нащадків за окреми ознаками і властивостями. | Використовуються для встановлення характеру успадкування ознак у ряду поколінь нащадків. |
| Біохімічний | Вивчає спадковість і мінливість на молекулярному рівні. | Використовують для вивчення молекулярної будови речовин, які приймають участь у передачі спадкової інформації (ДНК, РНК тощо). |
| Цитогенетичний | Вивчення будови і функції клітинних структур, які приймають участь у передачі спадковості. Частиною цього методу є каріологічний аналіз – дослідження кількості, розмірів, форми, фізико-хімічних властивостей хромосом, як основних носіїв спадковості. | Використовують для вивчення каріотипів різних видів у нормі та патології (хромосомні мутації) з метою попередження лікування хромосомних хвороб. |
| Генеалогічний, або клініко-генеалогічний (від грец. генеалогія – родовід) | Складання родоводів і аналіз успадкування ознак у поколіннях організмів, пов’язаних між собою певним ступенем рідні. | Використовуються для встановлення характеру успадкування ознак у людини і тварин, які повільно розмножуються. (широко використовується у медицині для з’ясування характеру успадкування спадкових хвороб. |
| Мутаційний | Штучний мутагенез та вивчення прояву вихідного та мутантного генів. | Дозволяє виявити чутливість різних генів до мутагенних факторів, визначити частоту мутацій, вивчити розвиток мутантних форм в різних умовах середовища тощо. Найбільш ефективний мутаційний аналіз в генетиці мікроорганізмів і вірусів |
| Популяційно-статистичний | Вивчення, за допомогою математичних формул, частот різних алелей, генотипів, фенотипів та їх поєднань у популяціях організмів. Популяційний метод вивчає спадковість і мінливість на рівні виду. | Дозволяє визначити частоту поширення ознаки чи гена в групах особин, генетичну подібність між популяціями одного виду, встановити вплив на ці показники мутацій, міграцій членів популяції та інші показники. Використовують у медичній генетиці та селекції тварин, які повільно розмножуються. |
| Близнюковий | Заснований на порівнянні спадковості і мінливості ознак у генетично ідентичних (однояйцевих) або подібних (різнояйцевих) організмів. | Дозволяє визначити роль середовища у формуванні фенотипу. |
| Феногенетичний, або онтогенетичний | Вивчення впливу умов годівлі і утримання сільськогосподарських тварин на формування у них спадково обумовлених ознак і властивостей. | Важливий при розведенні тварин і удосконаленні порід. Відомо, що умови годівлі і утримання дуже впливають на кількість і якість продукції, які отримують від тварин. |
| Рекомбінаційний | Включає рекомбінацію (перестановку) генів між різними нитками ДНК і вивчення ефекту нових генних сполучень. | Є засобом виявлення місця локалізації в них тих чи інших генів, аналізу тонкої структури гена. Він відкриває можливості для відбору нових рекомбінантних форм. |
| Статиcтичний, або біометричний | Це ряд математичних способів оцінки результатів дослідження, які дозволяють знайти середні показники, зробити висновки про достовірність отриманих даних, про вірогідність різниці між показниками дослідних і контрольних груп. | За допомогою статистичних методів вивчають мінливість організмів, що необхідно для характеристики цілої групи особин, тому що мінливість окремих індивідів не може охарактеризувати цілу групу. |
4. Значення генетики:
Генетика мае практичне, світоглядне, етичне та соціальне значення.
Ø генетика є теоретичною основою селекції тварин, рослин та мікроорганізмів;
Ø методи генетики використовують для профілактика, діагностика та лікування генетичних хвороб людини та тварин;
Ø сприяє формуванню матеріалістичного світогляду людини. Саме ця наука довела, що спадковість і мінливість зумовлена матеріальними носіями – генами і закономірності їх передачі з покоління в покоління підпорядковані певним законам.
Лекція 2. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ, ВСТАНОВЛЕНІ Г.МЕНДЕЛЕМ
План:
1. Основні поняття і символи, які використовують у гібридологічному аналізі.
2. Закони Г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи.
3. Закон чистоти гамет. Методи перевірки генотипу гібридних особин.
1. Основні поняття і символи, які використовують у генетиці
1.1. Терміни і поняття
| Гібридологічний аналіз (метод) | Система схрещування організмів у ряді поколінь і аналіз нащадків за окремими ознаками і властивостями. |
| Ген (від грец. генос – рід) | Одиниця спадковості, яка відповідає за розвиток ознаки і організмі(колір очей, волосся, групу крові тощо). Термін «ген» запропонував у 1909 році датський вченийВільгельм ЛюдвігЙогансен. |
| Гомологічні хромосоми (аутосоми) | Однакові за формою і розміром дві хромосоми(одна пара) у диплоїдному наборі, з яких одна колишня материнська, а друга – батьківська. |
| Домінування | Явище переважання однієї ознаки над іншою. |
| Альтернативні ознаки | Різні стани однієї ознаки(колір очей – блакитні і карі): домінантна– переважає, рецесивна – переважена. |
| Фенотип (від грец. фаіно – являю, виявляю) | Сукупність внутрішніх і зовнішніх ознак та властивостей організму, що склалися внаслідок взаємодії генотипу з умовами зовнішнього середовища (горох жовтий або зелений). |
| Локус | Чітко визначене місце локалізації (перебування) гена у хромосомі. |
| Алельні гени (від грец. алеліо – взаємно) | Гени, які перебувають в одному місці (локусі) гомологічних хромосом і визначають різні (альтернативні) стани певних ознак (блакитні і карі очі, чорне і руде волосся тощо). |
| Алелі | Різні варіанти одного і того ж гена. Алель може бути: · домінантною (від лат. домінантіс – панівний) – завжди проявляється у присутності іншої алелі (позначається великими буквами алфавіту – А, В тощо); · рецесивною (від лат. рецесус – відступ, видалення) – не проявляється у присутності іншої алелі (позначається малими буквами – а, в тощо). Ген може бути представлений: однією алеллю чи декількома, але у диплоїдних клітинах одночасно наявні дві алелі певного гена, а в гаплоїдних – лише одна. У диплоїдному організмі повинно бути тільки по два алельні гени кожної пари альтернативних ознак, тобто по одному алельному гену в кожній гомологічній хромосомі. |
| Генотип (від грец. генос і типос – відбиток) | Вузьке поняття (використовують при розв’язуванні задач): Сукупність генів за кожною парою ознак. Залежно від набору алельних генів розрізняють такі генотипи: · гомозиготний домінантний (обидва алель ні гени домінантні (АА)); · гомозиготний рецесивний (обидва алель ні гени рецесивні (аа)); · гетерозиготний (один ген домінантний, а другий рецесивний (Аа)). Широке поняття: Сукупність генетичної інформації, закодованої в генах окремої клітини або цілого організму. |
| Схрещування | Сполучення двох спадково різних статевих клітин при заплідненні.Буває:моногібридне– при якому нащадків аналізують за однією парою ознак; дигібридне – … двома; полігібридне– … трьома і більше ознаками. |
| Гамета | Статева клітина, яка містить гаплоїдний набір хромосом та по одному гену з пари алель них. |
| Зигота | Запліднена яйцеклітина, яка містить диплоїдний набір хромосом та два алельних гени |
| Гібриди (від грец. гібрида – суміш) | Нащадки, одержані від схрещування. |
| Чисті лінії | Генетично однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів, одержані внаслідок самозапилення або самозапліднення. |
Date: 2015-09-02; view: 899; Нарушение авторских прав