Сімейне виховання. Види взаємозв’язку школи , сім’ї та громадськості

Метою родинного виховання є формування світогляду, якостей і властивостей особистості, які допомагають гідно прожити життя, реалізувати свої здібності і таланти, долати труднощі і перепони. Зміст виховання в родині обумовлений метою виховання в демократичному суспільстві і специфікою (традиціями) родинного виховання. Тому його складовими компонентами є відомі напрямки виховання - фізичне, розумове, моральне, трудове, художньо-естетичне.

Фізичне (тілесне) виховання виступає сьогодні на перший план, бо пріоритет здоров'я є найвищим. Це забезпечення умов для здорового способу життя, занять спортом, загартування організму, правильна організація режиму дня.

Духовно-моральне в сім'ї плекає гуманістичні основи особистості: любов, повагу, співпереживання, милосердя, доброту, совість, чесність, порядність, гідність, обов'язок. У родині зберігається і шанується рідна мова, свобода, незалежність, єдність роду, демократизм стосунків. Складність духовного виховання в тому, що воно вирішується через добре поставлене духовно - моральне життя сім'ї.

Розумове (інтелектуальне) виховання в сім'ї розкриває перед дітьми широкий простір для накопичених знань як бази для формування наукового світогляду; оволодіння основними розумовими операціями (аналіз, синтез, порівняння); вироблення інтелектуальних умінь (читати, слухати, висловлювати свої думки, працювати з книгою); передбачає зацікавлену участь батьків у розвитку пізнавальних інтересів, здібностей, нахилів, талантів дітей; формування прагнення до освіти й творчого самовдосконалення.

Трудове виховання закладає основи майбутнього повноцінного життя дітей. Воно забезпе-

чує розуміння праці як вищої цінності людини і суспільства, повагу до людей, праці, результатів праці; формує працьовитість, господарність, бережливе ставлення до суспільної і приватної власності, природних багатств, готовність до життєдіяльності в умовах ринкових відносин.

Художньо-естетичне виховання в сім'ї закладає основи естетичної культури дітей. У родині відбувається перше естетичне сприйняття прекрасного в природі і навколишній дійсності; формуються естетичні смаки і почуття; створюються умови для оволодіння надбаннями національного мистецтва, музики, ремесел тощо; виховується потреба створювати навколо себе прекрасне; розвиваються таланти й обдарування дітей.

"У сім'ї шліфуються найтонші грані людини - громадянина, людини -трудівника, людини - культурної особистості. Із сім'ї починається суспільне виховання. У сім'ї, образно кажучи, закладаються коріння, з якого виростають потім гілки, і квіти, і люди. Сім'я -це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави." В.О.Сухомлинський

Умови успішного виховання в сім'ї.

1. Головна умова - міцний фундамент сім'ї та здоровий морально -психологічний клімат, що базується на: непорушному авторитеті; подружній вірності; любові до дітей; взаєморозумінні; повазі у поєднанні із справедливою вимогливістю; врахуванні вікових та психофізичних особливостях; стриманості, принциповості, вимогливості та відповідальності;

терпінні та взаємоповазі;

2.Важливим у сімейному вихованні є те, наскільки родина живе інтересами всього народу, держави. Діти прислухаються до розмов батьків, є свідками їхніх вчинків, радіють їхнім успіхам чи співчувають невдачам.

3. Спільна трудова діяльність. Дитина повинна мати конкретні обов'язки, що відповідають віку. Така співпраця має сильніший виховний вплив, ніж словесне навчання.

4. Вплив - батька (тверде слово, особливо коли йдеться про виховання хлопчиків); -матері (тепло, ласка, духовне, моральне виховання.) Проте реалізувати свої виховні функції батько і мати можуть лише за умови, що вони є справжнім авторитетом для дітей.

5. Єдність вимог сім'ї і школи.

ФОРМИ РОБОТИ З СІМ'ЄЮ

Робота педагогічних колективів шкіл з батьками здійснюється в двох напрямках:

- з колективом, групою батьків; - індивідуально.

Робота з колективом батьків

Ця робота здійснюється в двох напрямках:

підвищення педагогічної культури батьків;

об'єднання батьків в згуртований колектив що сприяє підвищенню рівня навчально-виховної роботи з учнями класу.

Головне завдання цієї роботи - активізувати педагогічну, виховну діяльність сім'ї, надати їм цілеспрямований суспільно - значимий характер.

1. БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

Класні Загальношкільні.

2. КОЛЕКТИВНІ БЕСІДИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

Вони можуть бути як планові, так і незаплановані.

3. ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ.

Батьки можуть відвідати уроки, прослідкувати режим всієї школи, спостерігати за дітьми в різних ситуаціях.

4. БАТЬКІВСЬКІ КОНФЕРЕНЦІЇ.

Основне їх завдання — обмін досвідом сімейного виховання, розповсюдження і впровадження кращих традицій сімейного виховання.

5.УСНІ ЖУРНАЛИ.

Передбачають тісну співпрацю з батьками під час їх проведення. Наприклад усний журнал присвячений темі трудового виховання може мати такі сторони:

загальні питання трудового виховання;досвід трудового виховання у родинах;видатні люди про значення праці у житті людини;праця дітей вдома;поради батькам по організації трудового виховання дітей та ін.

6.ЧИТАЦЬКІ КОНФЕРЕНЦІЇ.

На таких конференціях проходить обговорення рекомендованих для читання батькам книг, виникають дискусії, задаються і обговорюються питання, що цікавлять батьків, відбувається обмін досвідом сімейного виховання з певної проблеми.

7.ПЕДАГОГІЧНІ ГУРТКИ.

Під час проведення педагогічних гуртків здійснюються заняття практичного і навчального характеру.

Наприклад, як організувати читання художньої літератури дітьми в сім'ї, слухання музики.

8.ВЕЧОРИ ЗАПИТАНЬ ТА ВІДПОВІДЕЙ.

Вони сприяють глибокому пізнанню позитивного досвіду сімейного виховання. На такі вечори запрошують працівників правоохоронних органів, лікарів, та інших фахівців, причетних до проблем виховання підростаючого покоління.

Індивідуальна робота з батьками

Перевагою індивідуальної роботи являється те, що на одинці з вчителем, батьки відверто розповідають йому про свої проблеми. Це породжує правило: зміст індивідуальної бесіди залишається між вчителем і батьками.

1. ІНДИВІДУАЛЬНІ БЕСІДИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ.

В ході яких батьки отримують відповіді на запитання, що їх цікавлять.

2. ЗАПРШЕННЯ БАТЬКІВ ДО ШКОЛИ.

3. ЗНАЙОМСТВО З ЖИТТЯМ УЧНЯ В СІМ'Ї.

4. УЧНІВСЬКИЙ ЩОДЕННИК.

Щотижневе перевіряючи і заповнюючи щоденники, класний керівник інформує батьків про хід навчальної роботи їхніх дітей.