Розвиток спілкування дитини з дорослими і однолітками

- створювати сприятливі умови для розвитку елементарних форм самосвідомості дитини; продовжити формувати уявлення про себе (зовнішній вигляд, власні бажання); розвивати прагнення до самостійного виконання дій (я сам - одягаюся, їм, граю);

- розвивати здатність адекватно емоційно реагувати на різноманітні життєві ситуації;

- виховувати позитивне ставлення до рідних; вчити виявляти свої почуття любові до мами, тата, інших членів сім’ї пестливими словами (мамочка, татусь, матуся), інтонацією, усмішкою, пропозицією допомогти, турботою (відпочинь бабусенько), ласкавими жестами і діями (погладити по голові, поцілувати, принести потрібну річ, зустріти, провести);

- сприяти розвитку соціальної поведінки та мовлення як засобу спілкування з дорослими та однолітками;

- розширювати уявлення про найближче соціальне середовище – сім’ю та стосунки у ній (зв’язок різних поколінь у родині – мама і тато, брати і сестри, бабусі і дідусі); виховувати повагу, взаємну турботу один одного;

- виховувати доброзичливе ставлення до однолітків, незнайомих дітей; вчити ініціювати встановлення контактів з однолітками; грати разом (грають з іграшками, виконуючи одну і ту ж дію), наслідувати ігрові дії іншої дитини;

- сприяти спілкуванню з незнайомими людьми різного віку; формувати уміння знайомитися з ними;

- залучати до відображення взаємовідносин між людьми в ігровій діяльності; вчити наслідувати дії своєї статі: дівчинка - мама, хлопчик - тато (у самостійній грі); відображати сюжет, виконувати дві-три послідовних дії (робить як мама, як лікар, не називаючи роль): за пропозицією дорослого, без показу, у самостійній грі;

- поглиблювати знання про правила спілкування, розвивати вміння дякувати за послугу, допомогу, відповідати на вітання, просити про послугу, не заважати іншим;

- створювати умови для орієнтування в поняттях «добре» і «погано»; прищеплювати звички культурної поведінки; формувати здатність до морально-етичних оцінок власних вчинків та вчинків інших людей.