Фонетика

До програми вступних випробувань з фонетики входять такі теми: склад го­лосних та приголосних української мови; основні фонетичні чергування у сис­темі голосних та приголосних; деякі фонетичні закони української мови (чергування о, е з і, чергування о, е після шиплячих та й, чергування г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с, подвоєння й подовження приголосних, спрощення в групах при­голосних. Сюди ж належать: правопис префіксів з-, роз-, без -, воз-, через-).

Необхідно пам’ятати, що фонетич­на милозвучність української мови, пов’язана з чергуванням прийменників (і відповідних їм префіксів) у та в, сполучників і, й та кінцевих - ти, -ть, -сь у дієсловах (неозначених і безособових формах), роздільна вимова звуків (правила вживання апострофа) й пом’якшення приголосних (уживання м’якого знака).

Так, потрібно знати, у яких випадках пишемо м’який знак в кінці слова та складу, в середині складу перед о, у яких суфіксах завжди пишеться м’який знак, пам’ятати правила вживання м’якого знака після л перед наступним приголосним і у яких випадках після л не ставиться м’який знак. Слід пам’ятати, у яких дієслівних формах пишеться м’який знак. Треба знати написання м’якого знака в словах іншомовного походження та у власних назвах.

Абітурієнт повинен пам’ятати про літерне позначення звуків, а саме:

1. Коли літера ї вживається на позначення звукосполучень й+і.

2. Коли літери я, ю, є використовуються для позначення звукосполучень й + а, й + у, й + є, а у якому випадку – для позначення сполучення м’якого при­голосного з а, у, е.

3. Пам’ятати, які літери позначає буква щ.

4. Знати про буквосполучення дз, дзь, дж.

Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного по­значається апострофом. Слід чітко знати правила написання слів з апострофом і винятки із правил, а також вживання апострофа в іншомовних словах.

Під час словотворення приголосні звуки часто змінюються. Необхідно звернути увагу на зміни груп приголосних - цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст -, а також на зміни приголосних перед – ськ(ий), -ств(о), на зміни приголосних перед -ш (ий) у вищому ступені прикметників (прислівників). Слід пам’ятати про спрощення груп приголосних –ж(д)н-,-з(д)н-, -с(т)н-, -с(т)л- під час утво­рення нових слів, а також винятки із правил.

При збігу однакових приголосних відбувається їх подвоєння.

Уваги потребують написання слів з одним н і нн. Необхідно знати пра­вила подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних.