Типи уроків природознавства в початковій школі. Узагальнюючі уроки, їх зміст і організація

У початковій школі, вивчаючи природознавство, зазвичай використовують уроки таких типів: уроки засвоєння нових знань, комбіновані, предметні, уроки-екскурсії, узагальнюючі.

Залежно від типу уроку намічається його структура. Під структурою (побудовою) уроку розуміють, з яких етапів (елементів) складається урок, у якій послідовності ці елементи входять до заняття і як вони між собою пов'язані. Кожний тип уроку має свої основні етапи.

Узагальнюючий урок

Основна мета узагальнюючого уроку – у процесі повто рення матеріалу виділити найважливіше, закріпити й систематизувати знання учнів про предмети та явища не живої і живої природи, узагальнити вивчені факти, продов жити формувати та розвивати поняття, поглиблювати та впорядковувати набуті знання.

Значення узагальнюючих уроків полягає в тому, що на цих уроках

• увесь матеріал приводиться в певну систему;

• розкриваються елементарні причинно-наслідкові зв'язки, що існують у природі;

• уроки сприяють міцному і свідомому засвоєнню знань, розвитку пам’яті, мислення, мови.

На узагальнюючих уроках потрібно мати всі навчальні посібники, що використовувались на попередніх уроках, матеріал яких узагальнюється, щоб учні не лише розповідали про предмети та явища, а й мали можливість показати їх. Під час підготовки до узагальнюючого уроку вчи тель повинен ретельно продумати запитання: у них слід включити певний фактичний матеріал, передбачити порів няння, зіставлення; питання повинні допомогти учням встановити зв’язки між предметами та явищами. На деяких уроках доцільно продемонструвати фрагменти філь му чи діафільм, нові для учнів досліди, запропонувати провести спостереження за новими об’єктами тощо.

Структура узагальнюючого уроку

І етап. Організаційний момент (0,5-1 хв).

ІІ етап. Мотивація навчальної діяльності учнів, пові домлення теми, мети і завдань уроку (2-3 хв).

Для оголошення теми уроку доцільно підібрати ребуси, на основі яких учні самі визначають тему уроку. На цьому ж етапі вчитель зазначає завдання, які мають виконати учні на даному уроці.

III етап. Узагальнення результатів спостережень, проведених учнями протягом певного сезону (35 хв).

Використовуючи дані щоденників спостережень і класного календаря природи та праці, учні з’ясовують основні ознаки даної пори року. З цією метою вчитель пропонує їм підрахувати, скільки днів у кожному місяці було сонячних, хмарних, похмурих тощо; уточнити які зміни відбулись у неживій природі.

IV етап. Підсумок уроку.

Учні складають характеристику даного сезону, основну увагу приділяючи встановленню причинно-наслідкових зв’язків, а також виявляють найсуттєвіші ознаки даного сезону, з’ясовуючи його відмінності від інших сезонів. Діти встановлюють взаємозв’язки між погодними змінами та змінами в живій природі. Вони переконуються в тому, наскільки важливо завчасно передбачати погоду за народними прикметами. Кілька прикмет називають на уроці.

V етап. Домашнє завдання.

Якщо протягом уроку виявилось, що якесь питання недостатньо засвоєно, варто дати учням його повторити. Крім того, учитель знайомить дітей із прикметами, пов'язаними з народним календарем, і пропонує провести тривалі спостереження щодо їх перевірки.

Такий узагальнюючий урок дає можливість молодшим школярам усвідомити, наскільки важливо проводити щоденні спостереження за змінами, що відбуваються у неживій, живій природі та праці людей, фіксувати їх результати у щоденнику спостережень та класному «Календарі природи і праці».