Спостереження – провідний метод вивчення природи в початкових класах. Методика проведення систематичних спостережень в 1–4 класах

Спостереження – це метод пізнавальної діяльності, що спирається передусім на роботу органів чуття (слуху, зору, нюху, дотику, смаку).

Спостереження дають знання про предмети та явища навколишнього світу. Вони використовуються на уроках під час розповіді вчителя при демонструванні різних посібників, на предметних уроках, уроках-екскурсіях, при роботі на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці, а також у позаурочний час у кутку живої природи, полі, садку, на городі.

При проведенні спостережень з учнями класовод має постійно дотримуватись основних дидактичних принципів:

спостереження повинні бути посильні для дітей, учителю треба враховувати їх вікові особливості;

проводити спостереження треба систематично і послідовно у зв'язку з сезонними особливостями явищ природи;

особливу увагу необхідно звертати на місцеві природні умови, рослини, тварини, тобто дотримуватись краєзнавчого принципу;

необхідно звертати увагу на наступність програмного матеріалу з природознавства дошкільних установ і початкової школи.

З перших днів перебування у школі учні починають спостерігати природу.

У 1-му класі учні мають проводити спостереження під регулярним контролем учителя. Першо класники спостерігають за тривалістю дня, погодою; рослинами, тваринами працею людей.

Вже з перших днів школярі спостерігають за погодою, за станом неба і навчаються розрізняти, яке небо вважати ясним, яке хмарним, яке похмурим. Відразу знайомляться з умовними позначеннями стану неба (ясне небо – кружечок світлий; хмарне – кружечок наполовину заштрихований; похмуре – кружечок заштрихований весь), опадів (дощ – крапками; сніг – зірочками), вітру (стрілочкою) тощо.

Усі спостереження учні фіксують у класних та індивідуальних календарях (наклеюють число, місяць, малюнки).

У 2-му класі при оформленні календарів користуються тими самими прийомами: малювання, аплікації, застосування умовних позначень. Проте значну частину спостережень учні вже записують («прилетіли шпаки», «з'явились метелики, хрущі» тощо).

Після вивчення теми «Термометр» учитель показує учням, якими умовними знаками вони будуть позначати температуру повітря.

Після вивчення теми «Сторони горизонту» діти позначають напрям вітру.

У 3-му класі уявлення дітей розвиваються, розширю ються та систематизуються. Учні застосовують вивченні умовні позначення.

У 4-му класі необхідно якомога більше робити зіставлення, порівняння, виявляти зв'язки між окремими елементами погоди. На основі спостережень учні можуть встановити: які вітри частіше приносять похолодання, які – потепління; зв'язок між хмарністю та температурою (взимку в ясні дні холодніше, ніж у хмарні, бо хмари зменшують втрату тепла з поверхні землі).

Цікаві спостереження можна провести над тваринами і рослинами під час екскурсій, в куточку живої природи.

Надзвичайно велике значення для розвитку спостережливості мають екскурсії. Зібраний під час екскурсій матеріал необхідно відповідно оформити. Бажано зробити гербарії лікарських, медоносних, кормових трав, поширених у даній місцевості, виготовити колекцію комах, малюнки лісу, степу, птахів. Цей матеріал повинен зберігатися в краєзнавчому куточку.

У позаурочний час спостереження учні проводять само стійно, під час виконання домашніх завдань. Наприклад, розпускання бруньок можна спостерігати тільки протягом тривалого часу в природі, вдома або в кутку живої природи.

Таким чином, щоб добре організувати спостереження, щоб воно дало позитивні результати, учителеві необхідно продумати кожну деталь. Коли учень буде бачити наслідки своєї роботи, він і надалі спостерігатиме окремі предмети та явища природи. У нього поступово розвиватиметься інтерес до природи. І цей інтерес учитель повинен постійно під тримувати.