Художній світ як категорійне поняття

Розділ3.

“Художній світ літературного твору”, “внутрішній світ літературного твору”, “художній світ письменника” є словосполученнями, що мають категорійний (термінологічний) статус. Уживаються вони часто й фігурують у назвах статей, монографій, дисертацій, автори яких дуже рідко обтяжують себе завданнями роз’яснити сутність цих термінологічних понять. Ще рідше трапляються міркування щодо основних принципів аналізу позначених цими термінами об’єктів – тобто художніх світів як конкретних творів, так і конкретних письменників. Отже, маємо справу з термінами досить вільно вживаними. Така ситуація ні в кого не викликає особливого протесту. Можливо, це пояснюється тим, що зміст названих понять видається зрозумілим апріорі.

Помітно, що в словниках літературознавчих термінів та в літературних енциклопедіях, видрукуваних ще кілька десятиліть тому, ці поняття навіть не згадувалися. Проте термін “художній світ” уже коментується в популярному “Літературознавчому словнику-довіднику” (К., 1997) за редакцією Р.Т. Гром’яка та Ю.І. Ковалева. А це засвідчує, що процес онауковлення цих вільних у вживанні термінів уже розпочався.

Ця розвідка є спробою активізувати процес шляхом здійснення структурного (компонентного) аналізу названих понять. Такий аналіз дає подвійний кінцевий результат. Перший з них полягає в тому, що структурування позначуваного змісту, розкладання його на складники є ефективним способом його експлікації, виведення з ентропійного стану та надання йому певної визначеності. Таким чином термінологічні словосполучення втрачають свою анархічну “свободу” і набувають наукового сенсу.

Цей перший результат зумовлює другий. Якщо позначуваний терміном “художній світ” об’єкт набуває структурованості – значить, з’являється розуміння того, що саме треба досліджувати, а відтак завдяки конкретизації об’єкта досягається визначеність шляхів та методів його вивчення. Саме тому аналіз категорії “художній світ” має методологічний та методичний сенс.