Організація та обладнання куточка живої природи

Площа, місце, кількісний і видовий склад рослин і тварин куточка живої природи визначаються вчителем з урахуванням місцевих умов і кількості учнів, які залучаються до роботи, та погоджуються з керівником навчального закладу й представниками санепідстанції.

Для утримання рослин і тварин, догляду за ними необхідно мати столи, стелажі, невеличку шафу, підставки для розміщення кімнатної теплички, акваріумів, вазонів і ящиків з рослинами, тераріумів, ентомологічних садків, кліток і вольєрів для птахів і ссавців. Столи й підставки, гірки з квітами найкраще розміщувати навпроти вікон, а клітки для птахів, тварин – біля протилежної від вікон стіни.

Крім того, скляний посуд різних розмірів, пробірки, лійки скляні й гумові трубки, лінійки, ножі, пінцети, поливальниці, пульверизатор для обприскування рослин, щітки й губки для обмивання листків. У підсобному приміщенні мають бути грунт різного складу (торфовий, дерновий, листяний), а також річковий пісок.

Згідно з «Положенням про куточок живої природи загальноосвітніх навчальних закладів» у ньому можуть бути експозиційна й навчально-дослідна частини, частина лабораторно-селекційної роботи та підсобне приміщення.

В експозиційній частині розміщуються акваріуми, флораріуми, тераріуми та віварії. Кількісний і видовий склад експозиції визначається завідувачем куточка живої природи, місцевими умовами, наявністю експозиційних площадок.

У куточку живої природи утримуються рослини й дрібні тварини, набір яких визначається змістом практичних робіт, дослідів, спостережень, які передбачені навчальною програмою та планом роботи в гуртках.

Рослини куточка живої природи, їх розміщення й догляд за ними. Для шкільного живого куточка рекомендовано близько 30 кімнатних рослин. Бажано, щоб до колекції входили ті рослини, над якими можна провести не один, а кілька дослідів (пеларгонія, первоцвіт, фуксія, монстера, традесканція, бегонія, елодея, кактуси та ін.). У куточку живої природи мають бути також дикорослі рослини для виявлення їхніх біологічних особливостей. Такі рослини викопують із грудкою землі під час екскурсії і висаджують у невеликі горщики.

Культурні рослини вирощують у разі потреби (для постановки дослідів).

Розміщати рослини в куточку живої природи треба групами – за біологічними особливостями.

Щоб краще використати природне освітлення кімнати, необхідно світлолюбні й низькорослі рослини розмістити ближче до джерела світла, а ті невитривалі – подалі від нього. Оптимальні умови вирощування рослин – стала температура повітря (коливання в межах 3 - 6˚ С не шкідливі) та відсутність протягів.

Поливання кімнатних рослин – одна з найважливіших операцій. Буває непросто визначити, скільки саме потрібно води тій чи іншій рослині. Насамперед, це залежить від стану рослини. Слід пам’ятати, що рослині більше шкодить надмірна кількість вологи, ніж її нестача. Рослині необхідні не тільки вода, а й розчинені в ній мінеральні речовини, а також повітря. Якщо ж у ґрунті вода міститься в надмірній кількості, то порушуються повітряний режим і живлення рослини. Грунт завжди має бути пухким, щоб вода під час поливання проходила наскрізь.

Для поливання носик лійки треба покласти на край горщика й лити воду повільно, тоді вона пройде крізь усю товщу ґрунту й вийде в піддонник, з якого її слід злити.

Пересаджування. Велике значення для рослин має грунт, бо саме з нього вони дістають необхідні для розвитку мінеральні речовини. Пересаджують рослини переважно навесні, ще перед початком росту (в березні – квітні). Не слід пересаджувати рослини в надто великі горщики. Об’єм нового горщика буде достатнім, якщо в нього входить горщик, з якого пересаджується рослина.

Вирощування кімнатних рослин сприяє закріпленню на практиці знань, набутих при вивченні тем: «Рослини – частина живої природи»., «Грунт» тощо.