Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Зіставлення логістичних дій в ланцюгах управління мате-риальными і сервісними потоками





Дії в логістичному ланцюзі управління матери-альными потоками Дії в логістичному ланцюзі управління сер-висными потоками
Прогнозування об'єму продажів готової продукції Прогнозування об'єму сервісу
Планування виробництва Розклад роботи працівників і сервісного устаткування; вибір каналу просування послуг
Процедура замовлень Взаємодія з клієнтами; оцінка потребно-стей; проведення переговорів; моніторинг до-ведения послуг до споживача
Управління запасами Управління потужностями сервісного оборудо-вания; управління банками даних; регистра-ция клієнтів
Система дистрибьюции Системне планування; планування сер-висной мережі; мережа виставок
Логістичне админист-рирование Мережеве адміністрування
Складування Зберігання інформації; ведення баз даних

2. Логістичні активності

Виникнення, перетворення або поглоще-ние матеріальних і супутніх потоків відбуваються на певному економічному об'єкті, який в найбільш загальній постановці, з позицій логістики, розглядається таким, що функціонує як цілісна система, тобто система, реа-лизующая поставлені перед нею цілі і визначувана в цьому сенсі як єдине ціле. По суті йдеться про деяку совокуп-ности дій, що прикладаються до матеріального потоку.

Логістичні активності - дії, що прикладаються до матеріального потоку в цілісній логістичній системі, що реалізовує поставлені цілі. При цьому виділяють:

- - логістичні операції, або елементарні логістичні активності (ordinary logistics activity);

- - логістичні функції, або комплексні логістичні ак-тивности (complex logistics activity).

На мал. 2.2 приведена класифікація логістичних ак-тивностей по відношенню до матеріального потоку.

Мал. 2.2. Класифікація логістичних активностей

Логістична операція - будь-яка дія, не підмет подальшій декомпозиції у рамках поставленого завдання иссле-дования або менеджменту, пов'язане з виникненням, преоб-разованием або поглинанням матеріального і супутніх йому інформаційних, фінансових, сервісних потоків.



До логістичних операцій відносяться такі дії, со-вершаемые над матеріальними ресурсами або готовою про-дукцией, як вантаження, розвантаження, затарювання, экспедирова-ние, перевезення, зберігання, митне оформлення, страхова-ние, консолідація і інш. Логістичними Операціями, пов'язаними з супутніми потоками, виступають збір, зберігання, передача інформації про матеріальний потік, рас-четы з постачальниками і покупцями товарів, страхування вантажу, сплата митних платежів і тому подібне

Виконання логістичних операцій з матеріальним по-током, що поступає в логістичну систему або покидаю-щим її, відрізняється від виконання цих же операцій усередині логістичної системи. Це пояснюється переходом права власності на товар і переходом страхових ризиків з одного юридичного лиця на інше. За цією ознакою усі логисти-ческие операції розділяють на односторонніх і двосторонніх.

Класифікація логістичних операцій приведена на рис .2.3.

 

Мал. 2.3. Класифікація логістичних операцій

 

Деякі логістичні операції є по суті продовженням технологічного виробничого процесу (наприклад, розфасовка). Вони змінюють споживчі властивості товару і можуть здійснюватися як у сфері производ-ства, так і у сфері звернення.

Логістичні операції, що виконуються в процесі снаб-жения підприємства або збуту готової продукції (операції, що виконуються в процесі взаємодії логістичної сис-темы із зовнішнім середовищем), відносяться до категорії зовнішніх логи-стических операцій; на характері їх виконання позначається невизначеність довкілля. Логістичні опера-ции, що виконуються усередині логістичної системи, называют-ся внутрішніми.

Логістична функція - група логистиче-ских операцій, що укрупняє, спрямована на реалізацію цілей логистиче-ской системи і така, що задається значеннями показників, являю-щихся її вихідними змінними.

На рівні організації бізнесу логістичні функції підрозділяють на базисних, ключових і підтримувальних.

До базисних логістичних функцій відносять: постачання, виробництво і збут. У рамках цих базисних функцій выпол-няются матеріальні і нематеріальні операції, пов'язані із складуванням продукції, передачею права собственно-сти на неї і переходом страхових ризиків, оформлення замовлень і перевізних документів і тому подібне

Як ключові логістичні функції виділяють:

- - управління закупівлями як комплекс завдань, що включає в се-бя вибір постачальників матеріальних ресурсів, планування потреби в ресурсах, визначення раціональних термінів і об'єму їх постачань, організацію договірної роботи, вибір форм постачань і типів транспорту для доставки матеріальних ресурсів виробничим підрозділам і тому подібне;

- - транспортування як сукупність процесів перевезення, вантаження-розвантаження, експедиції і інших супутніх логістичних операцій;



- - управління процедурами замовлень як процес визначення по-рядка отримання і обробки замовлень, моментів часу по-лучения готової продукції або надання послуг споживачеві, а також ініціації роботи розподільної мережі пред-приятия або логістичних посередників по доставці і прода-ж готової продукції споживачам;

- - управління виробничими процедурами як процес эф-фективного (що забезпечує зниження витрат і підвищення якості продукції) управління потоками матеріальних ре-сурсов і незавершеного виробництва в технологічних процесах випуску готової продукції;

- - підтримка стандартів обслуговування споживачів як ком-плекс заходів щодо забезпечення заданого рівня якості продукції, дистрибьюции товарів і післяпродажного сервісу

- - управління запасами матеріальних ресурсів і готової про-дукции як процес створення, контролю і регулювання уров-ня запасів в постачанні, виробництві і збуті продукції. За-метим, що при управлінні запасами вирішальне значення име-ет чинник часу. Зазвичай завжди є потреба в запасах матеріальних ресурсів і готової продукції, що грають роль буфера між постачальниками матеріальних ресурсів і произ-водством, з одного боку, і між виробництвом і потреби-телем готової продукції - з іншою. Знижуючи риски возникно-вения дефіциту, запаси в той же час заморожують финансо-вые ресурси підприємства. Великі витрати на створення і підтримку рівня запасів, складові від 20 до 60 % об-щих логістичних витрат, підкреслюють важливе значення цієї ключової функції;

- - ціноутворення як корельовану з логістичними стратегіями функцію, задаючу рівень загальних логистиче-ских витрат, що становлять базу ціни готової продукції;

- - фізичний розподіл як процедуру управління продви-жением продукції від виробника до споживача. Коштує за-метить, що в західній літературі досі триває дискусія про цю комплексну логістичну функцію. Од-ни рахують її майже синонімом логістики, інші підміняють нею поняття "дистрибьюция". Це обговорення є залишкова реакція на эволюционность логістичної концепції. Учи-тывая різні підходи, можна дати таке визначення: фи-зическое розподіл - це комплексна логістична функ-ция, що є складовою частиною процесу дистрибьюции і що включає усі логістичні операції, пов'язані з фізичним переміщенням і зберіганням готової продукції в товаропровідних структурах виробників і (чи) логи-стических посередників.

До підтримувальних логістичних функцій зазвичай от-носят:

- - складування - управління просторовим розміщенням запасів, передбачаюче виконання таких завдань, як: оп-ределение числа, типу і дислокації складів; визначення об'єму (площі) зберігання матеріальних ресурсів, готовій продукції; планування розміщення запасів; проектирова-ние зон транспортування, сортування, вантаження-розвантаження; вибір навантажувально-розвантажувального і іншого складського устаткування і тому подібне;

- - вантажопереробку - сукупність елементарних логистиче-ских операцій (переміщення матеріальних ресурсів або го-товой продукції на складі, розміщення продукції на склад-ских стелажах і тому подібне), зазвичай пов'язану з вибором техноло-гического устаткування для організації переміщення вантажів по складу, навантажувально-розвантажувального устаткування; организа-цией процедур сортування, консолідації або комплектова-ния вантажів для виконання замовлень і транспортування; под-держанием раціонального об'єму вантажообігу складу і тому подібне;

- - захисну упаковку як функцію, дозволяючу непосредст-венно впливати на логістичні витрати за рахунок узгодження об'ємних модулів тари і упаковки з вантажомісткістю транспортних засобів, а також технологічними параметр-мі складських приміщень і грузоперерабатывающего обору-дования;

- - забезпечення повернення товару як процедуру комплексу потім-продажного сервісу;

- - забезпечення запасними частинами і сервісне обслуговування;

- - збір поворотних відходів як логістичну функцію, на-правленную на перетворення специфічного материально-го потоку, пов'язаного з вторинними матеріальними ресурс-мі;

- - інформаційно-комп'ютерну підтримку на мікро- і макрологістичному рівнях.

Логістичні операції і функції задаються початковими умовами, параметрами зовнішнього середовища, альтернативами стратегії, характеристиками цільової функции*. Для опреде-ления об'єму логістичних операцій і функцій предпри-ятие повинно враховувати наступні чинники:

- - галузеві - номенклатуру, габарити і масу споживаних матеріалів і комплектуючих виробів; число постачальників матеріальних ресурсів; наявність посередницьких предпри-ятий, що займаються комплексним постачанням матеріальних ресурсів; число одержувачів готової продукції і тому подібне;

- - регіональні - існуючу в регіоні систему зв'язків з по-ставщиками матеріальних ресурсів і споживачами готової продукції; наявність спеціалізованих підприємств для забезпечення перевезень усередині регіону і тому подібне;

- - внутрішньовиробничі - габарити і масу продукції, що виготовляється; обсяг випуску продукції; тип виробництва і тому подібне

Розглянуті логістичні активності являються ос-новными, але не вичерпують усього їх різноманіття в плані можливих дій над матеріальними і супутніми потоками.

3. Логістичні системи і ланки

Логістичні активності, пов'язані з про-движением матеріальних потоків, на практиці осуществля-ются, як правило, кваліфікованим персоналом з приме-нением різноманітної техніки (транспортні засоби, навантажувально-розвантажувальні пристрої і тому подібне). У логістичний процес залучені будівлі і споруди, хід самого процесу істотно залежить від міри підготовленості до нього. Ці і інші компоненти мають бути якимсь чином органи-зованы. Інакше кажучи, якщо існують матеріальні потоки, то завжди має місце материалопроводящая система. Тому виникає необхідність вступу базового для логістики по-нятия "логістична система".

Логістична система - адаптивна система, выполняю-щая ті або інші логістичні функції і логістичні опе-рации, що складається з декількох підсистем і має разви-тые зв'язки із зовнішнім середовищем.

Логістичним системам, як правило, властиві основні риси складних (великих) систем, що дозволяють застосовувати до їх аналізу і синтезу системний підхід. Основними з них яв-ляются:

- - складність, що характеризується такими ознаками, як наявність великого числа елементів (ланок); многофакторность про-цедур взаємодії між окремими елементами; багато-ступінчаста система адміністрування; дія стохас-тических сил і чинників зовнішнього середовища;

- - структурованість - наявність певної организацион-ной структури, що складається з об'єктів і суб'єктів управле-ния, що реалізовують задану мету;

- - ієрархічність - підлеглість елементів нижчого уров-ня (порядку, рангу) елементам більш високого рівня у рамках лінійного або функціонального логістичного управління;

- - эмерджентность - реалізація заданої цільової функції сис-темой в цілому, а не окремими її елементами або подсисте-мами.

Логістика ставить і вирішує задачу проектування гармо-ничных, узгоджених логістичних систем, що мають на виході матеріальні потоки із заданими параметрами. Глав-ным відмінністю таких систем має бути висока міра со-гласованности продуктивних сил, що входять в них, що по-зволяет управляти крізними матеріальними потоками.

Логістичні системи можна розділити на макрологістичних і мікрологістичних (мал. 2.4).

 

Мал. 2.4. Класифікація логістичних систем

Макрологістичною системою вважатимемо систему, кото-рая не має на меті витягання прибутку або рішення яких-небудь корпоративних проблем організації бізнесу і створюється на рівні територіального або административ-но-территориального утворення для вирішення соціально економічних, екологічних, військових і інших завдань по-добного роду.

Макрологістичні системи можуть бути классифициро-ваны:

- - за ознакою глобальності - державні (транснацио-нальные), міждержавні (міжнародні), транскон-тинентальные;

- - за ознакою адміністративно-територіального ділення країни - районні, міжрайонні, міські, обласні і крайові, регіональні, міжрегіональні, республіканські, міжреспубліканські;

- - за об'єктно-функціональною ознакою - групи предпри-ятий однієї або декількох галузей, відомчі, отрас-левые, міжвідомчі (міжгалузеві), торговельні, воен-ные, інституціональні і тому подібне

Критерії формування макрологістичних систем оп-ределяются мінімумом загальних логістичних витрат, а так-же екологічними, соціальними, військовими, политически-ми і іншими цілями.

 

Наприклад: для поліпшення екологічної обстановки в регіоні мо-жет бути створена макрологістична система оптимізації транс-портных (вантажних) регіональних потоків, перемикання перевезень з одного виду транспорту на іншій і так далі

 

До типових завдань макрологістичних систем можна от-нести формування міжгалузевих матеріальних балансів; вибір форм і видів постачання і збуту продукції, ориенти-рованных на певні групи споживачів і производи-телей; розміщення на заданій території складських ком-плексов загального користування, вантажних терміналів, диспет-черских (логістичних) центрів; вибір виду транспорту і транспортних засобів в транспортних вузлах; оптимізацію ад-министративно-территориальных розподільних систем для багатоасортиментних матеріальних потоків і тому подібне

Мікрологістичні системи відносяться, як правило, до оп-ределенной організації бізнесу, наприклад до підприємства -производителю товару (товарний асортимент*), і предназна-чены для управління і оптимізації матеріальних і пов'язаних з ними потоків (інформаційних, фінансових, сервис-ных) в процесі виробництва.

Мікрологістичні системи розділяють на три групи: - внутрішні (внутрішньовиробничі), оптимізуючі уп-равление матеріальними потоками в межах технологиче-ского циклу виробництва продукції. Критеріями оптимиза-ции зазвичай є мінімальна собівартість продукції і мінімальна тривалість виробничого періоду при забезпеченні заданого рівня якості готової продукції. Як правило, такі системи деталізовані до производст-венного (структурного) підрозділу підприємства (цех, уча-сток, окреме робоче місце).

 

Наприклад: якщо задана програма випуску готової продукції (виробничий розклад), то основними завданнями внутрипро-изводственной логістичної системи виступають: ефективне ис-пользование матеріальних ресурсів і незавершеного виробництва, прискорення оборотності оборотного капіталу підприємства, зменшення тривалості виробничого періоду, контроль і управління рівнем запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції в складській системі предпри-ятия-производителя, оптимізація роботи технологічного (про-мышленного) транспорту;

- - зовнішні логістичні системи, вирішальні завдання управле-ния і оптимізації матеріальних і супутніх потоків від їх джерел до пунктів призначення (кінцевого особистого або виробничого споживання). Ланками системи яв-ляются елементи постачальницьких і розподільних мереж, що виконують логістичні операції по забезпеченню дви-жения потоків від постачальників матеріальних ресурсів до про-изводственным підрозділів предприятия-производите-ля і від його складів готової продукції до кінцевих потребите-лям.

Наприклад: до типових завдань таких систем відносяться: рацио-нальная організація руху матеріальних ресурсів і готової продукції в материалопроводящих мережах; оптимізація витрат, свя-занных з логістичними операціями окремих ланок логистиче-ской системи, і загальних витрат; скорочення часу доставки матери-альных ресурсів і готової продукції і часу виконання замовлень споживачів; управління запасами матеріальних ресурсів і готової продукції; забезпечення високої якості сервісу;

 

- - інтегровані, вирішальні завдання управління организаци-ей робіт як самого підприємства, так і його логістичних партнерів, щоб забезпечити повний облік тимчасових і про-странственных чинників в процесах оптимізації управле-ния матеріальними, фінансовими, інформаційними і сервісними потоками для досягнення стратегічних і так-тических цілей на ринку.

Межі інтегрованої мікрологістичної системи визначаються производственно-распределительным (логи-стическим) циклом, що включає процеси закупівлі матери-альных ресурсів і організації постачання, внутрипроизвод-ственные логістичні функції, логістичні операції в розподільній системі при організації продажів готової продукції споживачам і післяпродажному сервісі. Ці процеси разом з супутніми потоками утворюють опе-рационную функціональне логістичне середовище, в якому інтегрально взаємодіють внутріфірмові ланки ло-гистической системи і логістичні посередники. Критери-ем, що визначає формування таких систем, служить ми-нимизация загальних логістичних витрат і управління ка-чеством на усіх етапах производственно-распределительного циклу.

Іноді внутрішньовиробничі і зовнішні логистиче-ские системи вважають підсистемами інтегрованої логи-стической системи.

З розглянутого природним чином витікає, що логістична система складається з сукупності элемен-тов-звеньев, між якими встановлені функціональні зв'язки і стосунки, задані внутрішніми цілями бізнесу і (чи) зовнішніми цілями.

Ланкою логістичної системи називається економічно і (чи) функціонально відособлений об'єкт, що не підлягає подальшій декомпозиції у рамках побудови логистиче-ской системи, виконує свою локальну мету посредст-вом певних логістичних операцій або функцій.

Ланки логістичної системи підрозділяють на следую-щие основні типи: що генерують, перетворюють і поглощаю-щие матеріальні і супутні потоки, а також смешан-ные, в яких три основні типи ланок комбінуються в різних поєднаннях. У ланках логістичної системи ма-териальные і супутні потоки можуть сходитися, разветв-ляться, дробитися, змінювати свій зміст, параметри, ин-тенсивность і тому подібне

Реальні ланки, з яких складається логістична систе-ма, характеризуються: різними формами власності і організаційно-правовими формами; відмінностями в характе-ре і цілі функціонування; відмінностями в производствен-ной потужності, рівні концентрації виробництва, исполь-зуемом технологічному устаткуванні, споживаних ресур-сах; розосередженістю технічних засобів і трудових ресурсів на великій території; екстериторіальністю і високою мобільністю транспортних засобів; залежністю результатів діяльності від великого числа зовнішніх факто-ров та ін.

Крім того, необхідно враховувати, що більшість ланок логістичної системи є синтезом суб'єктів і об'єктів логістичного управління зі своїми организаци-онно-функциональными структурами і локальними крите-риями оптимізації функціонування, які в загальному випадку можуть не співпадати з глобальною метою самої системи. Ланками логістичної системи можуть виступати підприємства - постачальники матеріальних ресурсів, произ-водственные підприємства і їх підрозділи, збутові, тор-говые, посередницькі організації різного рівня, транс-портные і експедиційні підприємства, біржі, банки і дру-гие фінансові установи, підприємства зв'язку і тому подібне. Логістична система, природно, охоплює трудові ре-сурсы - тих працівників, які виконують усі последова-тельные операції. Це значно ускладнює процедуру управління в логістичній системі і призводить до необходи-мости створення органу вищого управління для координації і інтеграції дій ланок логістичної системи.

4. Логістичні ланцюги

У логістиці існує поняття логистиче-ской ланцюга, по якому проходять матеріальні і информаци-онные, фінансові і сервісні супутні потоки від постачальника до споживача.

Логістичний ланцюг - безліч ланок логістичної системи, лінійно впорядкованих по матеріальному або со-путствующим потокам і що здійснюють логістичні опе-рации по доведенню зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої або до кінцевого потре-бителя.

Простий логістичний ланцюг складається з постачальника і споживача. Складні логістичні ланцюги можуть мати древо-видную структуру або, наприклад, вид орієнтоване гра-фа. Основні ланки логістичного ланцюга - закупівля і постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів; зберігання продукції і сировини; виробництво товарів; розподіл, включаючи отправ-ку товарів із складу готової продукції; споживання готової продукції. Кожна ланка логістичного ланцюга включає свої елементи, що в сукупності утворює матеріальну основу логістики.

З позицій інтегрованої логістики можна виділити поняття повні логістичні ланцюги.

Повний логістичний ланцюг - лінійно впорядковане мно-жество ланок логістичної системи від постачальника матери-альных ресурсів до кінцевого споживача готової продук-ции. Природно, що в реальних умовах ринку такі ланцюги практично відсутні. Це обумовлено великим числом логістичних посередників, многоассортиментностью мате-риальных ресурсів, розгалуженістю каналів розподілу. Тому на практиці зазвичай розглядають поняття "Логи-стический канал".

Логістичний канал - впорядкована безліч ланок логістичної системи, що включає усі логістичні ланцюги або їх ділянки, що проводять матеріальні потоки від по-ставщиков матеріальних ресурсів, необхідних для виробництва конкретного виду продукції (асортименту продук-ции), до її кінцевих споживачів.

Необхідність планування логістичних операцій і проведення аналізу рівнів елементів логістичної систе-мы зумовила її розподіл на макрологістику і микро-логистику.

Макрологістика вирішує питання, пов'язані з аналізом ринку постачальників і споживачів, виробленням загальної кон-цепции розподіли, розміщенням складів на вибраному ринку, визначенням виду транспорту і транспортних засобів, організацією транспортного процесу, рациональ-ных напрямів матеріальних потоків, пунктів постачання сировини, матеріалів і напівфабрикатів, з вибором схеми дос-тавки товарів (транзитна або складська).

Мікрологістика вирішує локальні завдання окремих пред-приятий, забезпечуючи операції по плануванню, подготов-ке, реалізації і контролю за процесами переміщення това-ров усередині підприємства.

Відмітимо, що якщо в масштабах макрологістики взаимо-действие між учасниками процесу руху товару осу-ществляется на основі купівлі-продажу товарів, то в микроло-гистике - на безтоварних стосунках.

На мікрорівні і макрорівні виділяються специфиче-ские логістичні підходи до управління матеріальними потоками.

На макрорівні ланцюг, через який послідовно про-ходит матеріальний потік, складається з декількох самостоя-тельных підприємств. Традиційне управління кожним з них здійснюється відособлено і завдання управління сквоз-ным матеріальним потоком не ставиться і не вирішується. У ре-зультате такі показники потоку, як собівартість, надеж-ность вступи, якість та ін., на виході з ланцюга склады-ваются значною мірою випадково і, як правило, далекі від оптимальних (мал. 2.5).

При такому підході долається відособленість пред-приятий - ланок материалопроводящей ланцюга, що обеспе-чивает узгоджене управління крізним матеріальним по-током. Потрібний продукт поступає в потрібне місце, в потрібний час, в потрібній кількості, потрібної якості. При цьому про рух матеріального потоку по усьому ланцюгу здійснюється з мінімальними витратами.

 

Мал. 2.5. Традиційний підхід до управління матеріальним потоком на макрорівні

 

При логістичному підході об'єктом управління высту-пает крізний матеріальний потік (мал. 2.6).

Мал. 2.6. Логістичний підхід до управління матеріальним потоком на макрорівні

 

На мікрорівні ланцюг, по якому послідовно прохо-дит матеріальний потік, перебуває, як правило, з функцио-нальных служб одного підприємства. При традиційному под-ходе завдання створення крізного матеріального потоку усередині підприємства зазвичай не пріоритетне ні для однієї із служб (мал. 2.7).

 

Мал. 2.7. Традиційний підхід до управління матеріальним потоком на мікрорівні

 

При логістичному підході на підприємстві виділяється і отримує значущі права служба, головним завданням якої яв-ляется управління крізними матеріальними потоками, ко-торые поступають ззовні, проходять склади служби постачання, виробничі підрозділи, склади готової продукції і потім поступають до споживача. В результаті показники ма-териального потоку стають керованими (мал. 2.8).

Мал. 2.8. Логістичний підхід до управління матеріальним потоком на мікрорівні

 

Таким чином, принципова відмінність логістичного підходу до управління матеріальними потоками від традици-онного полягає:

- - у виділенні єдиної функції управління раніше разрознен-ными матеріальними потоками;

- - в технічній, технологічній, економічній і методоло-гической інтеграції окремих ланок материалопроводящей ланцюга в єдину систему, що забезпечує ефективне управління крізними матеріальними потоками.

5. Суть і характеристики основних об'єктів митної логістики

 

Митна логістика виникає і має ме-сто там, де формуються глобальні макрологістичні системи зовнішньоторгового обігу, тобто коли митні ор-ганы стають ланками логістичних ланцюгів.

Формування логістичної системи управління сферою зовнішньої торгівлі припускає виділення як об'єкти регулюючих дій різних системних утворень. Існуюча в настоя-щее час система регулювання зовнішньоторговельної деятель-ностью складається з безлічі взаємозв'язаних і взаимодей-ствующих елементів. До їх числа слід віднести митні і інші органи державного регулювання внешнетор-говой сферою, різні категорії митних і зовні-торговельних посередників, експортерів і імпортерів товарів.

Державне регулювання ВЭД здійснюється по-средством:

- - митно-тарифного регулювання;

- - нетарифного регулювання;

- - заборон і обмежень зовнішньої торгівлі послугами і интел-лектуальной власністю;

- - заходів економічного і адміністративного характеру, способ-ствующих розвитку ВЭД.

Основні принципи державного регулювання внеш-неторговой діяльності

При реалізації ВЭД усі її учасники, эле-ментами системи управління зовнішньоторговельними потоковими процесами, що являються, прагнуть реалізувати власні цілі. След-ствием цього стає трансформація основної мети логи-стики, пов'язаною в мінімізації тимчасових і фінансових витрат, в специфічні цілі суб'єктів ВЭД.

Таким чином, застосування логістичного підходу до ре-гулированию ВЭД повинне сприяти якнайповнішому узгодженню економічних (і не лише) інтересів различ-ных її учасників.

Виділимо основні об'єкти митної логістики :

- - експортно-імпортні товарні потоки, що є часткою випадком логістичного потоку у сфері зовнішньої торгівлі;

- - зовнішньоторговельні потокові процеси;

- - митні операції.

Трансформація матеріального потоку у сфері зовнішньої торгівлі в товарний потік обумовлена обов'язковим исполь-зованием товарно-грошових стосунків в процесі його переме-щения від експортера до імпортера через митний кордон.

Експортно-імпортні товарні потоки - впорядкована множина товарно-матеріальних і (чи) товарно-нематери-альных цінностей, структурно взаємозв'язаних між собою і сприйманих як єдине ціле, які в процесі сво-его руху від постачальника до одержувача хоч би один раз пе-ресекают митну межу.

При оптимізації руху експортно-імпортних товар-ных потоків через митні межі різних країн су-щественная роль відводиться фінансовому потоку, практикуе-мым особливостям державного регулювання ВЭД.

Митні платежі, обов'язкові до сплати, є складовою частиною логістичного фінансового потоку у сфері зовнішньої торгівлі.

Митний кодекс до митних платежів відносить: ввізний і вивізний митний збір; податок на добав-ленную вартість, що стягується при ввезенні товарів на таможен-ную територію ; акциз, що стягується при ввезенні товарів на митну територію ; митні збори. Государст-во, встановлюючи розміри і види митних платежів, тим самим регулює об'єми, асортиментний склад і направ-ления переміщення експортно-імпортних товарних потоків. Потік митних платежів є однією з составляю-щих частин логістичного фінансового потоку у сфері внеш-ней торгівлі. Сюди також слід віднести потік непосредст-венных платежів контрагентові за постачання товару, потік стра-ховых відрахувань (а при настанні страхового випадку і страхових виплат), потік платежів за доставку товару та ін.

Інформаційні потоки в процесі логистизации тамо-женного поділа, з одного боку, забезпечують в цілому усю діяльність митних органів, включаючи потоки физиче-ского переміщення вантажів через митний кордон, а з дру-гой боку, самі є об'єктом логистизации, оскільки основна частина митних режимів зв'язана не стільки з фізичним переміщенням товарів і транспортних засобів, скільки з виконанням митних процедур, тобто йдеться про розробку специфічних інформаційних митних технологій.

Таким чином, найважливішою умовою успішного функ-ционирования усієї структури митних органів є наявність системи інформації, яка дозволить зв'язати во-едино усю митну діяльність і управляти нею на основі принципу "єдиного цілого". Щорічно об'єм інформації і приростає на 50-70 Гб (без урахування об'ємів проміжних таблиць і вихідних фай-лов).

Інформатизація логістичних процесів припускає створення інформаційних умов функціонування сис-темы митних органів, включення в неї засобів пошуку, отримання, зберігання, накопичення, передачі, обробки ин-формации, організація банків даних. Як показало иссле-дование об'єму документообігу при оформленні типової міжнародної торговельної угоди, в ній бере участь в середньому 27 сторін. Учасники повинні підготувати 40 документов-ориги-налов і 360 копій. Витрати, пов'язані із складанням доку-ментов, можуть скласти 7-10 % загальній вартості угоди. Вре-менные витрачання соизмеримы, а в більшості випадків мно-гократно перевищують час, що витрачається на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон.

Крім того, безпосередній документообіг в систе-ме митних органів характеризується високою интенсив-ностью і великим об'ємом потоку (десятки гігабайт), разно-образием типів документів (близько сотні документів) і слож-ным технологічним процесом їх змістовної обробки на усіх ієрархічних рівнях системи. Основний об'єм доку-ментооборота доводиться на вантажних митні деклара-ции, на документи по веденню баз даних нормативно-довідкової інформації (НСИ), на документи, оформлені по процедурах внутрішнього митного транзиту (ВТТ) і меж-дународным перевезеннях (МДП), на декларації митної вартості. Помітимо, що тільки база даних НСИ містить бо-лее 100 одиниць електронних довідників, сформованих на основі міжнародних, загальноросійських, відомчих і галузевих класифікаторів, митного законодавства, нормативних документів митної служби і урядових структур . Щоденна актуалізація бази даних НСИ здійснюється відповідно до встановленого регламенту в масштабі усієї та-моженной служби на основі нормативних документів , а також інформації, що поступає з государствен-ных структур, Інформаційні ресурси митних органів є федеральною власністю. Порядок їх формування і використання, вимоги до документування інформації встановлюються федеральним органом старанної вла-сти, уповноваженим в області митної справи, в соответ-ствии із законодавством .

Важливе місце сьогодні відводиться сервісним потокам. Їх роль і значущість актуалізувалася у зв'язку із задеклариро-ванным в ТК підходом підвищення якості проведення митних процедур відносно учасників ВЭД, сниже-нием витрат часу для проходження митних формаль-ностей при митному оформленні товарів і транспортних засобів при одночасному забезпеченні ефективного тамо-женного контролю. Митні органи не визначають заяв-ляемые митні режими, але можуть стимулювати участ-ников ВЭД у виборі оптимальних. При інших рівних усло-виях прямі довготривалі господарські зв'язки дозволяють спростити митні процедури, вибрати найбільш рацио-нальные митні режими. Реалізація відомчої бюд-жетной програми "Митна межа.

При переміщенні товарних і супутніх потоків че-рез митну межу виникають зовнішньоторговельні (екс-кравці і імпортні) потокові процеси.

Під експортними потоковими процесами в международ-ной статистиці розуміють:

- - вивезення товарів, повністю вироблених в цій країні(корисні копалини, здобуті в государствен-ных межах; рослинна продукція, вирощена або соб-ранная на території країни; живі тварини, що народилися і вирощені на цій території, і продукція, отримана від них; продукція мисливського, риболовецького або морського про-мыслов і так далі) або підданих достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених в ТК

- - вивезення раніше ввезених товарів на митну територію, переробка яких відбувалася під митним контро-лем;

- - вивезення раніше ввезених на митну територію товарів, що не піддалися якій-небудь переробці (реекспорт).

Під імпортними потоковими процесами розуміють:

- - ввезення на митну територію іноземних товарів;

- - ввезення товарів для переробки під митним контролем;

- - ввезення товарів з вільних митних зон (вільних скла-дов);

- - ввезення раніше вивезених з митної території товарів, що не піддалися якій-небудь переробці (реімпорт).

Класифікація потокових процесів у сфері зовнішньої торгівлі може здійснюватися і за іншими ознаками, на-пример по видах митних операцій, формах зовнішньоторговельних фінансових розрахунків, натурально-речовому со-держанию товарних потоків.

З точки зору логістики домінуючу роль при пере-мещении експортно-імпортних товарних потоків через та-моженную кордон грають митні логістичні проце-дуры.

Митна логістична процедура - сукупність поло-жений, що передбачають порядок здійснення таможен-ных операцій і визначальних статус експортно-імпортних товарних потоків для митних цілей.

По аналогії з логістичними функціями митні логістичні процедури можуть бути класифіковані сле-дующим чином:

1) базисні:

- - митне оформлення;

- - митний контроль;

2) ключові:

- - стягування митних зборів, податків, антидемпінгових, спеціальних і компенсаційних мит, митних сбо-ров;

- - контроль правильності числення і своєчасності упла-ты вказаних мит, податків і зборів;

- - вживання заходів по примусовому стягненню вказаних по-шлин, податків і зборів;

- - забезпечення дотримання порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон;

- - боротьба з контрабандою і іншими злочинами, админист-ративными правопорушеннями у сфері митної справи;

- - здійснення в межах своєї компетенції валютного кон-троля операцій та ін.;

3) підтримувальні:

- - складування;

- - вантажопереробка;

- - ведення митної статистики;

- - інформаційно-комп'ютерна підтримка на микрологисти-ческом і макрологістичному рівнях;

- - ведення реєстрів осіб, що здійснюють діяльність в облас-ти митної справи, та ін.

Митні логістичні операції - окремі дії відносно експортно-імпортних товарних потоків, совер-шаемые учасниками ВЭД і митними органами, при їх митному оформленні в процесі фізичного перемеще-ния через митний кордон. До таких операцій отно-сятся, наприклад, представлення документів і відомостей при прибутті товарів і транспортних засобів на митну територію; розвантаження і перевантаження товарів в місці прибуття; ідентифікація товарів, що поміщаються під процедуру внутрен-него митного транзиту, і документів на них митним органом відправлення; приміщення товарів на склад временно-го зберігання; подача митної декларації на товари, вы-пуск товарів та ін.

Певна послідовність, взаємозв'язана і взаємозалежність митних операцій по реалізації та-моженных режимів утворюють потік митних процедур.

Митний режим- митна процедура, определяю-щая сукупність вимог і умов, що включають поря-док застосування відносно експортно-імпортних товар-ных потоків митних зборів, податків, заборон і огра-ничений, а також їх статус для митних цілей.

Таким чином, логистизация організації митних логістичних процедур припускає реалізацію методоло-гии логістики стосовно процесів митного оформлення і митного контролю і є цілеспрямований процес поширення логістичного підходу на митні режими.

Різноманітність потоків митних логістичних проце-дур визначається сукупністю чинників, включаючи характер товарних потоків, митні режими, митні тарифи, заходи економічної політики та ін.

Більше 90 % експортно-імпортних товарних потоків при-ходится на міжнародні комерційні операції по обміну товарами в матеріальній формі. Це операції: по междуна-родным перевезеннях вантажів, транспортно-експедиційні, по страхуванню вантажів, по зберіганню вантажів при міжнародних перевезеннях, по веденню міжнародних розрахунків.

Раціоналізація і оптимізація потоків митних логи-стических процедур - основний напрям логистизации та-моженного справи, забезпечуюче отримання бажаного ефекту при широкомасштабному використанні інформаційних тех-нологий*, включаючи механізацію і автоматизацію процесу фи-зического переміщення вантажів через митний кордон.

Принципи логістичного підходу стосовно тамо-женному справи можна розділити на загальних і специфічних.

До загальних принципів логистизации митних процедур можна віднести:

- - системність - таку організацію потоків митних про-цедур, при якій потік сприймається як логістичний ланцюг, що складається з ланок, взаємозв'язаних і взаимодопол-няющих один одного;

- - комплексність - надання учасникам ВЭД усього ком-плекса послуг, пов'язаних з митне процедурою;

- - науковість - науково-методичне забезпечення усього процесу логистизации потоків митних процедур;

- - конкретність - адресність надання послуг учасникам ВЭД по організації митних процедур;

- - конструктивність - попереднє моделювання логисти-ческих ланцюгів і логістичних систем з метою забезпечення оп-тимального варіанту обслуговування учасників ВЭД;

- - надійність - безвідмовність функціонування технико-тех-нологических і організаційно-економічних підсистем митних процедур;

- - варіантність - розширення можливостей вибору для участ-ников ВЭД найбільш оптимального, на їх думку, варіанту митних процедур.

До специфічних принципів відносяться:

- - ієрархічність - формування логістичних систем з уче-том встановленої ієрархії управління митною справою в Росії;

- - субординація - наявність жорстка регламентованою сопод-чиненности в митних органах - учасниках митних процедур;

- - легітимність - чітке правове забезпечення усіх таможен-ных процедур.

Таким чином, логістичний підхід до управління экс-портно-импортными товарними потоками в митній справі принципово відрізняється від традиційного тим, що пред-ставляет собою оптимально організовану систему взаимо-действия усіх учасників ВЭД в процесі реалізації тамо-женных процедур для досягнення максимально можливого сукупного корисного ефекту.

Об'єктом логістичних зусиль при цьому є тамо-женные логістичні процедури, а суб'єктами - усе участ-ники ВЭД незалежно від організаційно-правового статусу.

Митна логістична система (ТЛС) - адаптивна система організаційного типу, що виконує певні митні процедури, складається з декількох підсистем і має розвинені зв'язки із зовнішнім середовищем.

Мета ТЛС - раціоналізація і оптимізація переміщення експортно-імпортних товарних потоків через митний кордон для скорочення часу і витрат ресурсів в процесі реалізації митних процедур. Такі системи иерархичны, оскільки основним їх елементом є митна структура певного рівня.

Виділяють мікрологістичні і макрологістичні сис-темы митної справи.

У мікрологістичній системі потоковий процес представ-лен в першу чергу фізичним переміщенням товарних по-токов через митний кордон. Системна цілісність воз-никает в процесі взаємодії ланок логістичного ланцюга. Окремі суб'єкти зовнішньоторговельної діяльності при своїй взаємодії встановлюють господарські зв'язки, форми-руя тим самим логістичні ланцюги. Основними ланками логи-стических ланцюгів є: митні органи*, учасники зовнішньоторговельної діяльності (декларанты*), транспортні організації, а також митні посередники - митні брокери*, митні перевізники*, власники складів вре-менного зберігання і митних складів.

Фізичне переміщення експортно-імпортних товар-ных потоків може вироблятися як по прямих каналах то-вародвижения, так і по непрямих (непрямим) за участю різних посередників. Показаний на мал. 2.9 прямий канал реалізує просту схему переміщення зовнішньоторговельних товарних потоків : експортер - митний орган - склад тимчасового зберігання - імпортер.

 

Мал. 2.9. Прямий канал руху експортно-імпортних товарних потоків

 

Непрямі канали реалізують різні схеми перемеще-ния зовнішньоторговельних товарних потоків (мал. 2.10), наприклад експортер - митний брокер - митний орган - склад тимчасового зберігання - митний перевізник - імпортер; імпортер - митний орган - склад тимчасового зберігання - митний перевізник - експортер; експортер - таможен-ный орган - склад тимчасового зберігання - митний склад - імпортер і тому подібне


Мал. 2.10. Непрямі канали руху експортно-імпортних товарних потоків

 

Структура елементів (субсистем) мікрологістичної ТЛС визначається характером експортно-імпортних операцій, вживаними митними режимами і іншими фак-торами.

Основними елементами є:

- - вантажовідправник, яким найчастіше є експортер вітчизняних товарів;

- - транспортна організація, що забезпечує перевезення това-ров в межах митної території;

- - митний орган - основна ланка в ланцюзі митних про-цедур;

- - вантажоодержувач, яким є імпортер;

- - митний брокер, що робить послуги з митного оформлення вантажів вантажовідправникові і вантажоодержувачеві;

- - митний перевізник, що здійснює перевезення товарів через митний кордон і (чи) перевезення товарів під та-моженным контролем в межах митної території;

- - митний склад, що виконує функції зберігання экс-портно-импортных товарних потоків відповідно до уста-новленными митними режимами.

Інформаційне забезпечення фізичного переміщення експортно-імпортного товарного потоку здійснює пря-мую і зворотний зв'язок в ТЛС, забезпечуючи її адаптивність.

Мікрологістична ТЛС, як і будь-яка інша логистиче-ская система, повинна:

- - бути цілісною сукупністю елементів, взаи-модействующих один з одним як по припису (регламен-ту), так і на добровільній (взаємовигідною) основі;

- - включати до свого складу елементи, між якими є істотні зв'язки, що визначають інтеграційні якості системи, тобто жоден елемент не має властивостей микро-логистической системи по митному оформленню і тамо-женному контролю товарів і транспортних засобів, які виникають через її системну цілісність;

- - мати впорядковану організацію, причому організуюче начало належить митному органу;

- - забезпечувати сполучення інтересів учасників ВЭД.

Структурна схема макрологістичної системи показана на мал. 2.11.

Актуальність створення макрологістичних систем обу-словлена значними і усе більш зростаючими объе-мами зовнішньоекономічної діяльності , а також об'єктивною потребою інтеграції економіки країни у світову економічну спільноту. Як показує практи-ческий досвід, операції по переміщенню товарних потоків на світовому ринку є дорожчими і складнішими, чим аналогічні операції на національному ринку у сфері внут-ренней торгівлі. Так, витрати на переміщення товаропотоков у сфері міжнародного обміну складають 25-35 % стоимо-сти продажів експортно-імпортної продукції, а подібні витрати на внутрішньому ринку не перевищують 8-10 % вартостей товарів, призначених для відвантаження.

 

Згідно з експертними оцінками, застосування методів логи-стического управління скорочує час руху продукції на 25-30 %, а рівень запасів продукції у споживачів - на 30-50 %. У зв'язку з цим можна припустити, що использова-ние логістичного підходу в митній справі дозволить зна-чительно підвищити ефективність зовнішньої торгівлі і соз-дать механізм, що забезпечує мінімізацію тимчасових і фінансових витрат на проходження експортно-імпортними товарними потоками митних меж, а також согласова-ние економічних інтересів держави і усіх суб'єктів сфери зовнішньої торгівлі.

 

 






Date: 2015-07-27; view: 443; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.038 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию