Поняття, значення, завдання стадії досудового розслідування

Розгляд і вирішення судом справ публічного і при ватно-публічного обвинувачення неможливо без попередньої великої і кваліфікованої підготовчої роботи. Тому за законом (ст. 111 КПК) переважна біль­шість кримінальних справ повинна проходити стадію попереднього (досудового) розслідування. Винятком можуть бути лише справи при­ватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПК) та справи з протокольною формою досудової підготовки матеріалів.

Однак досудове розслідування і в таких справах проводиться, якщо ці злочини вчинені неповнолітнім чи особою, яка через свої фізичні, психічні вади не може самостійно здійснювати своє право на захист або це визнає за необхідне прокурор.

У ході досудового провадження необхідно всіма встановленими за­коном засобами зібрати і перевірити докази, здійснити кримінальне переслідування щодо особи, яка вчинила злочин, притягнути цю особу як обвинуваченого, застосувати заходи, що забезпечать її неухилення від слідства та суду, забезпечити реалізацію прав потерпілого від зло­чину і т.д. Виконання відповідних процесуальних дій та прийняття уповноваженими на це особами рішень у перебігу досудового розсліду­вання та при його закінченні і складають зміст цієї стадії.

Таким чином, стадію досудового (попереднього) розслідування можна визначити як діяльність органів дізнання, дізнавача, слідчо­го, прокурора щодо збирання, перевірки й оцінки доказів, на підставі яких встановлюються обставини, що мають значення в справі, викри­вається і притягується як обвинувачений, особа, що скоїла злочин, застосовуються заходи з виявлення обставин, які сприяли вчиненню злочинів, приймаються заходи щодо відшкодування шкоди, заподі­яної злочином. Ця діяльність має своїм призначенням також забезпе- чити захист прав і законних інтересів осіб і організацій, які потерпіли від злочину, і одночасно, захистити особистість від незаконного і необ­грунтованого обвинувачення та обмеження її прав і свобод.

Розслідування зветься досудовим (попереднім) тому, що воно пере­дує провадженню в суді, де здійснюється судове слідство та прийма­ється від імені держави рішення в справі.

Зроблені слідчим висновки про те, що злочин мав місце та про осо­бу, яка його вчинила, є для суду тільки версією обвинувачення, яка підлягає безпосередній, всебічній перевірці в суді на умовах рівності сторін і змагальності. Визнати обвинуваченого винуватим у скоєнні злочину може тільки суд, якщо його вина буде доведена в законному порядку і встановлена обвинувальним вироком (ст. 62 Конституції України). Очевидно, що досудове розслідування, яке проведено у стро­гій відповідності з законом, забезпечує можливість більш повного і об'єктивного дослідження обставин у досудовому засіданні, постанов­лений законного і обґрунтованого вироку чи іншого рішення в справі.

З метою зміцнення законності на стадії досудового розслідування, охорони конституційних прав і свобод особи в КПК детально регла­ментовані всі форми судового контролю за діями і рішеннями органів досудового розслідування, в тому числі за прийняттям рішення про об­рання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проваджен­ня низки слідчих дій (обшук, зняття інформації з каналів зв'язку та інших), передбачена і процедура оскарження до суду рішень органів дізнання, слідчого, прокурора.

Вказуючи на попередній характер досудового розслідування, згід­но з яким суд може і не погодитися з оцінкою органів досудового роз­слідування зібраних ними у справі доказів, доповнити доказовий матеріал як за власною ініціативою, так і з ініціативи учасників су­дового розгляду, але все це ще не означає, що стадія досудового розслі­дування позбавлена самостійного характеру. Ця стадія має, по-перше, чітко окреслені межі в системі кримінального процесу — від поста­нови про порушення кримінальної справи до винесення остаточного рішення, яким завершується провадження розслідування (складання обвинувального вироку, винесення постанови про закриття справи, направлення справи до суду з метою прийняття заходів примусового чи виховного характеру, з метою звільнення від кримінальної відпо­відальності); по-друге, стадія має свою процесуальну форму та свій зміст, що визначаються її завданнями.

Завдання стадії досудового розслідування полягають у: 1) швид­кому та повному розкритті злочину та притягненні осіб, винних у його вчиненні, до участі в справі як обвинувачених і охорони від не­обгрунтованого притягнення осіб, не причетних до вчинення злочи­ну; 2) вжиття заходів до відшкодування шкоди, завданої злочином; Я) виявлення причин вчинення злочину та умов, які цьому сприяли, і вжиття заходів до їх усунення (ст.ст. 2, 23, 23^і, 29 КПК).

Тільки виконання завдань даної стадії є підставою для винесення органом досудового розслідування рішення про передачу справи до наступної, вже судової стадії кримінального процесу, або ж про за- кінченії я провадження шляхом закриття справи (ст. 212 КПК). Не­належне виконання завдання органом досудового розслідування, до­пущенні ним помилки, прорахунки, порушення вимог кримінально- процесуального закону можуть бути підґрунтям і для появи судової помилки, як про це свідчить практика.

Досудове розслідування кримінальної справи пов'язане з можли­вістю обмеження або навіть позбавлення прав громадян при застосу­ванні заходів процесуального примусу, проведення інших процесу­альних дій. Тому закон детально регламентує підстави і порядок їх проведення і фіксацію в постановах, протоколах та інших слідчих процесуальних документах, тобто мова йде про специфічну процесу­альну форму, що притаманна цій стадії.

Хоча на відміну від стадії головного судового розгляду кри мінал ьно- процесуальний закон і не проводить чіткого поділу на певні етапи (частини) досудового розслідування, але все ж таки умовно можна ви­різнити чотири етапи, які повинна пройти кожна кримінальна спра­ва, перш ніж вона надійде до суду: 1) провадженая після порушення справи невідкладних та інших слідчих дій для з'ясування події злочи­ну й участі в ньому конкретних осіб; 2) виконання процесуальних дій, пов'язаних із притягненням особи як обвинуваченої, пред'явленням їй обвинувачення, її допитом, вжиття запобіжних заходів та інших заходів процесуального примусу (відсторонення обвинуваченого від посади тощо); 3) збирання й перевірка всіх інших необхідних доказів, що підтверджують або спростовують обвинувачення, обтяжують чи пом'якшують кримінальну відповідальність обвинуваченого; 4) ви­конання процесуальних дій, пов'язаних із закінченням розслідуван­ня, зі складанням відповідного підсумкового документа й належним спрямуванням справи.

У стадії досудового розслідування встановлюються межі судового розгляду. Суд, розглядаючи справу, не може вийти за межі обвинува­чення, пред'явленого на стадії досудового розслідування, за винятком випадків, зазначених в ст.ст. 275-278 КПК.