Главная Случайная страница


Полезное:

Как сделать разговор полезным и приятным Как сделать объемную звезду своими руками Как сделать то, что делать не хочется? Как сделать погремушку Как сделать неотразимый комплимент Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами Как сделать идею коммерческой Как сделать хорошую растяжку ног? Как сделать наш разум здоровым? Как сделать, чтобы люди обманывали меньше Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили? Как сделать лучше себе и другим людям Как сделать свидание интересным?

Категории:

АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника






Об’єкт, цілі та особливості оцінки машин та обладнання





 

Машини та обладнання створюють техніко-технологічну основу будь-якого підприємства, зумовлюючи значну частину його індустріального потенціалу.

Вживаний у практиці господарювання термін “машини та обладнання” має більш широке значення і не зводиться тільки до четвертої групи типової класифікації основних фондів, яка використовується діючими системами бухгалтерського обліку та статистики. До складу машин та обладнання нерідко включають такі об’єкти, як транспортні засоби, окремі види інструменту та виробничо-господарського інвентарю і деякі передавальні пристрої.

Як об’єкт оцінки машини та обладнання являють собою рухоме майно (власність). На відміну від об’єктів нерухомості (будинків і споруд), вони непов’язані жорстко з землею і можуть бути переміщені (відкріпленні від нерухомості) без нанесення непоправної фізичної шкоди як самим собі, так і нерухомості.

Специфічною рисою машин та обладнання є їх різноманітність по функціональному призначенню, типам, маркам, моделям, технічними характеристикам та конструкторським рішенням. Тому приступаючи до оцінки, слід визначитися з первинним об’єктом оцінки. Звичайно, для цього використовують інвентарний об’єкт, під яким розуміють закінчений пристрій, предмет чи комплекс предметів зі всіма пристосуваннями та приладдями, що відносяться до нього. У відповідності до цього, інвентарними об’єктами вважаються:

- по передаточним пристроям — кожен самостійний пристрій, який не являється складовою частиною будинку чи споруди;

- по силовим машинам та обладнанню — кожна силова машина з фундаментом та всіма пристосуваннями, приладдями, приборами та обмежувальною загорожею до неї;

- по робочим машинам та виробничому обладнанні — кожен станок чи апарат, включаючи всі пристосування, приладдя, прибори та обмежувальну загорожу до нього, а також фундамент на який змонтовано даний об’єкт;

- по транспортним засобам — кожен об’єкт транспортних засобів зі всіма його пристосуваннями та приладдями (наприклад, такий інвентарний об’єкт як вантажний автомобіль, включає запасні колеса з камерами та покришками, а також комплект інструменту);



- по інструментам та інвентарю — кожен предмет, який має самостійне значення і не являється частиною будь-якого інвентарного об’єкту (машини, станка, апарату, агрегату тощо).

Вона створює основу опису (лістингу) обладнання, що підлягає оцінці. Розгорнута структурна характеристика документу проілюстрована на прикладі металообробного обладнання і має наступний вигляд:

þ найменування та модель станка;

þ призначення та опис виконуваних функцій;

þ габаритні розміри та маса конструкції;

þ основні технічні характеристики, що дозволяють визначити споживчі характеристики станка (наприклад, відстань між “центрами” важлива для визначення потужності токарного станка, довжина та ширина фрезерування — для фрезерного, висота — для радіально-свердлильного, вагові параметри — для ковальсько-пресувального обладнання);

þ характеристика системи управління;

þ перелік додаткового приладдя, яким стандартно комплектується станок;

þ рік виготовлення, дата введення у експлуатацію, нормативний строк служби;

þ відомості про ремонт і технічне обслуговування, заміну окремих вузлів та агрегатів;

þ поточна продажна ціна чи вартість заміщення аналогічною технікою;

þ назва та реквізити фірми-виробника;

þ інша інформація по об’єкту оцінки;

þ відомості по додатковому приладдю, що не включаються у стандартну комплектацію станка.

Якість ідентифікації і технічної експертизи машин та обладнання, що оцінюються, багато в чому залежить від повноти та об’єктивності необхідної інформації. Внутрішніми джерелами інформації служать інвентарні картки, технічні паспорти та описи, стандарти та технічні умови, акти прийняття-передачі, документи бухгалтерського обліку, а також додаткові відомості, отримані шляхом опитування спеціалістів і робітників підприємства. При укладенні договору на оцінку машин та обладнання вказується склад документів та строки їх надання адміністрацією підприємства для своєчасного початку оціночних робіт. Зовнішніми джерелами інформації можуть бути номенклатурні довідники, прейскуранти, каталоги, прайс-листи, бюлетені товарних бірж, рекламні матеріали на ярмарках і виставках, періодична преса, бази даних фірм-оцінщиків та інші інформаційні масиви.

Пошук та ідентифікація інвентарних об’єктів проводиться за їх номерами, які є обов’язковими при постановці на баланс підприємства. До того ж на кожен інвентарний об’єкт машин та обладнання в бухгалтерії оформляється інвентарна картка, де відображені дані первинних документів. Наприклад, інформація акту прийняття чи передачі засобів праці, їх технічних паспортів, відомості про основні характеристики об’єкту, про його початкову, відновну та залишкову вартість, час виготовлення та введення в експлуатацію й інше, що необхідно для його оцінки. Крім того, визначається в якому структурному підрозділі підприємства знаходиться об’єкт та у якої матеріально відповідальної особи він стоїть на обліку.



У залежності від цілей, мотивів і масштабів оціночних робіт первинним об’єктом оцінки можуть виступати не тільки окремі інвентарні одиниці, виявлені та взяті на облік у процесі останньої інвентаризації майна чи безпосередньо у ході так званої роздрібної оцінки (“розсипом”), але й тим чи іншим чином скомпоновані групи інвентарних одиниць (групова оцінка), а також виробничо-технологічні комплекси взаємопов’язаних машин та обладнання (системна оцінка).

При груповій оцінці, яка частіше всього застосовується при директивних переоцінках основних фондів, внаслідок стислих строків їх проведення, виділяється об’єкт типо-представник, який найкращим чином враховує оціночні параметри машин, що включені до групи, а результати його оцінки автоматично розповсюджуються на всі об’єкти групи.

В якості первинних об’єктів, при системній оцінці, розглядаються комплекси технологічних машин та допоміжних пристроїв, поєднаних (локалізованих) в єдину систему або технологією виробництва кінцевої продукції, або місцем їх установки (дільниця, корпус, цех). До цього ж типу відносяться комплекси обладнання виробничих модулів міні-фабрик, міні-заводів з переробки сільськогосподарської продукції, виробництву продовольчих товарів та інше.

Таким чином, об’єктом оцінки техніко-технологічного потенціалу підприємств можуть бути:

1) машинний чи верстатний парк підприємства в цілому та/чи його структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць тощо);

2) технологічні комплекси (поточні і автоматичні лінії, роботизовані комплекси, гнучкі виробничі модулі тощо);

3) функціонально самостійні машини, агрегати та установки.

Оціночні роботи мають на меті розрахунок та обгрунтування ринкової вартості машин та обладнання на певну дату. В окремих випадках, коли намічені комерційні угоди з продажем, купівлею та обміном обладнання розтягнуті у часі, то його оцінка може проводитися на декілька моментів. Такий підхід дозволяє враховувати зміни вартості машинної техніки в часі під впливом ринкового середовища, а також фізичного зносу, технологічного та функціонального старіння.

Цілі оцінки чи причини, що зумовлюють необхідність проведення експертизи, як правило, регламентуються національним законодавством. У цілому вони виникають у сфері правовідносин між фізичними, юридичними особами та державою, пов’язаних з володінням, розповсюдженням і використанням технічних засобів.

У кожному конкретному випадку, щоб отримати достовірні результати, оцінщик повинен знати завдання та мотиви, по яким організується оцінка. Це дозволяє йому правильно обирати потрібний методичний інструментарій, обгрунтовувати вид вартості та практичний метод оцінки. В разі необхідності замовник може поставити декілька цілей оцінки, наприклад, підприємець хоче дізнатися оціночну вартість транспортних засобів чи з метою страхування, чи з метою застави для забезпечення кредиту. Як справедливо відзначається у літературі, обидві цілі не виключають одна одну, а окремі процедури обстеження та аналізу для них співпадають, але кінцеві значення вартості, у даному випадку страхової та ліквідаційною, будуть різними.

Оцінка машин і обладнання являє собою визначення вартості практично усього спектру об'єктів рухомого майна - це оцінка верстатів, приладів, будівельної і дорожньої техніки, підйомно-транспортного устаткування, серійних технологічних комплексів і ліній, силових агрегатів, оргтехніки, меблів, побутових предметів і інших об'єктів, які відносяться до рухомого майна.

Необхідність оцінки машин і обладнання вникає, коли це устаткування або машини стають об'єктами яких-небудь операцій і угод. Так само це може бути страхування майна, переоцінка основних фондів тощо.

Слід зазначити, що машини і обладнання характеризуються, як правило, великою кількістю різних параметрів і різноманітністю номенклатури. Визначення ринкової вартості машин і обладнання є складним і унікальним процесом, оскільки часто в процесі оцінки неможливо знайти абсолютно ідентичний аналог для оцінюваного об'єкту.

Класифікація видів рухомого майна потребує врахування суттєвої різниці, яка існує не тільки між рухомими та нерухомими об'єктами але й за його структурними елементами. Це питання досить складне. Навіть між рухомістю й нерухомістю немає чіткого розмежування, оскільки принципово є можливість стаціонарно закріпити або перемістити будь-який об'єкт, питання тільки у доцільності таких дій з точки зору співставлення витрат та результатів. Існують об'єкти, які є постійними пристосуваннями. шо можуть бути вільно перемішені до монтажу, але виконувати функції призначення можуть лише у складі нерухомості. Власне, саме тому їх до монтажу та після демонтажу оцінюють по різному та окремо, у інших випадках — включають їх вартість до складу нерухомості.

До числа постійних пристосувань відносять стаціонарні прилади освітлення, підкранові цехові путі, системи промислової вентиляції, кондиціювання повітря, ліфти, шахтні підйомники й таке інше. Крім того, існують стаціонарні передатні устрої, які не є постійними пристосуваннями, і які частіше оцінюються окремо від іншої нерухомості. хоча переміщенню не підлягають, оскільки таке переміщення стає дорожче за створення нового об'єкту. До їх складу відносять устрої мережі електропередач, зв'язку й усі види трубопроводів. Слід також враховувати, що значна частка машин та обладнання для введення у експлуатацію потребує створення фундаментів, які не є рухомістю, і, хоча вартість їх виготовлення входить до балансової вартості встановленого об'єкту, вона не включається до ціни продажу цієї рухомості якщо остання продасться окремо і буде встановлена у іншому виробничому приміщенні.

Необхідно розрізняти рухомість у складі основних фондів та у якості оборотних засобів, оскільки вони матимуть певну специфіку у оцінці та у базі необхідних для оцінки даних. Базою для оцінки рухомості в обороті с паспортні дані заводу - виробника та вартість придбання або виготовлення. Об'єкти ОВФ потребують визначення техніко-економічних характеристик за оглядом або на основі експлуатаційної технічної документації (інвентарні картки, технічні паспорти й описи й т. і.), оскільки, як правило, дані виробника відсутні або вже не відповідають фактичним параметрам машини. Машини й обладнання є специфічною часткою рухомого майна. Для оцінки цих об'єктів додатково необхідна уточнена інформація щодо рівня зносу, оскільки швидкість накопичення зносу не рівномірна та не однакова для різних видів машин та обладнання. З огляду на це, дана оцінка потребує відповідного попереднього групування нерухомості за видами.

Досвід оціночних робіт дозволяє визначити найбільш типові ситуації, тобто конкретні обставини й умови, які зумовлюють необхідність проведення оцінки машин та обладнання. До них належать:

1. Продаж зайвих для виробництва машин та обладнання.

2. Оформлення застави під певну частину рухомого майна з метою отримання кредитних ресурсів для реалізації комерційних угод.

3. Страхування машин та обладнання як майна підприємства.

4. Передача машин та обладнання у оренду, лізинг.

5. Визначення бази оподаткування (у складі основних виробничих фондів) для нарахування податку на майно.

6. Визначення інвестиційної вартості машин та обладнання при обгрунтуванні інвестиційних проектів.

7. Оцінка вартості машин та обладнання, що імпортується , для нарахування мита, зборів та інших платежів.

8. Оцінка вартості машин та обладнання як проміжний етап при загальній оцінці потенціалу підприємства (бізнесу).

9. Передача та оформлення в якості внеску до статутного фонду іншого підприємства.

10. Банкрутство підприємства і розподіл його майна в рахунок погашення боргів між кредиторами.

11. Ліквідація та утилізація об’єктів внаслідок зносу, стихійного лиха і т.д.

12. Примусова конфіскація засобів праці державним органом.

13. Оцінка для цілей розподілу майна при розформуванні товариств, корпорацій тощо.

14. Оцінка та вартісний аналіз техніко-технологічного потенціалу окремих виробничих підрозділів, технологічних комплексів, агрегатів та інших технічних засобів для підприємства.

15. Оцінка вартості діючого машинного парку при обгрунтуванні варіантів проведення реструктуризації виробництва, оновлення і реконструкції технічної бази підприємства та при прийнятті інших управлінських рішень щодо більш інтенсивного та ефективного використання наявного науково-технічного потенціалу, а також забезпечення його оптимального розвитку.

Крім перерахованих можуть зустрічатися й інші ситуації, що потребують оцінки вартості машин та обладнання. Однак, в кожному конкретному випадку обгрунтованість і достовірність величини вартості цих та інших майнових об’єктів сильно залежить від правильно сформульованої мети оцінки та визначеної сфери її наступного використання.

Як об’єкти оцінки машини та обладнання характеризуються рядом особливостей, що відрізняють їх від інших елементів майнового потенціалу підприємства, і в першу чергу від будинків і споруд. До основних з них належать:

- По-перше, кількість об’єктів оцінки на підприємстві може сягати десятків тисяч різних видів обладнання, що відрізняється за призначенням, експлуатаційним і конструктивним характеристикам. Серед них зустрічаються об’єкти, що важко ідентифікувати. Вони настільки сильно пов’язані з будинками та спорудами, що можуть бути віднесені як до нерухомості, так і до обладнання. Наприклад, настінні чи настільні освітлювальні прилади, стелажі, вентиляційні та опалювальні системи в будинках по своїй суті є обладнання, але відносяться до нерухомості. Ліфт в будинку, його кабінка, привід та система управління — це обладнання, а шахта ліфта — споруда. Крім того, оцінюються не сучасні, а зняті з виробництва машини та обладнання, аналоги яких слід шукати на вторинних ринках продаж чи в дореформених прейскурантах оптових цін та номенклатурних каталогах.

- По-друге, в аналізованій предметній сфері оцінки немає таких узагальнюючих техніко-економічних показників як вартість 1 м2 площі, 1 м3 об’єму, 1 погонного метра довжини та інше, що широко використовуються при оцінці будинків та споруд, передавальних пристроїв та полегшують їх оцінку.

- По-третє, для швидко мінливих поколінь машин більш актуальнішою, більш важкою для визначення і більш значимою за своїми наслідками, ніж для нерухомості, являється проблема фізичного зносу, функціонального, технологічного і зовнішньоекономічного старіння засобів праці, а також пов’язаного з цим їх знецінення.

- По-четверте, оцінку вартості машин та обладнання дуже утруднює велика частка імпортного обладнання у складі машинного парку підприємства, яке, як правило, неспівставне з вітчизняними зразками не тільки по технічному рівню та якості, але й по вартісним (монопольно високим) параметрам.

Зустрічаються й інші оціночні ситуації, пов’язані з наявністю значної частки спеціального (нестандартного) обладнання, яке не має відкритого ринку, встановленням ремонтопридатності об’єктів оцінки, що визначається не тільки технічним оснащенням підприємства, складністю технології ремонту, але й можливістю придбання необхідних комплектів запасних частин, які часто вже не випускаються і т.д.

Постійне збільшення кількості видів, типів, марок, типорозмірів машинобудівних виробів, зростання кількості продавців і покупців призводять до прискорення накопичення цінової інформації. Така ситуація потребує створення і постійної актуалізації бази даних ринкових цін на машини та обладнання. Оцінка останніх без використання сучасних комп’ютерних технологій малоефективна, а нерідко зовсім неможлива.

 






Date: 2015-07-24; view: 316; Нарушение авторских прав

mydocx.ru - 2015-2019 year. (0.008 sec.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав - Пожаловаться на публикацию