Документальне оформлення автотранспортних перевезень

У ст. 16 За­кону України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353-ХІІ [8] наведено перелік документів, якими повинна супроводжуватись діяльність перевізника-водія (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Перелік обов’язкових (правових) документів для здійснення автотранспортних перевезень перевізником-водієм

Зрозуміло, що посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення, реєстраційні документи на транспортний засіб, а у разі від­сутності в автотранспортного засобу власника, крім того, свідоцтво про право спільної власності або тимчасовий реєстраційний талон повинні бути у кожного пересічного водія. Інші документи, як от:

- дозвіл, виданий ДАІ Міністерства внутрішніх справ;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-пра­вової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

- ліцензійна картка на автомобіль – у певних, передбачених чинним законодавством, випадках.

Окремо у Законі «Про автотранспорт» визначено перелік до­кументів, що дають дозвіл перевізнику-юридичній особі для здійснення її діяльності (табл. 1.3) [5; 95].

Таблиця 1.3

Законодавчі документи-дозволи

для здійснення діяльності підприємством-авто-перевізником

Для перевізника, що представляє юридичну особу, крім зазначених у таблиці 1.3 документів для перевізника-водія, відповідно до Закону «Про автотранспорт» та Закону «Про дорожній рух» при наданні послуг різних видів перевезень необхідно мати також документи, наведені у табл. 1.4 [5; 8; 96].

Таблиця 1.4

Документальне оформлення

регулярних і спеціальних пасажирських перевезень

Окремі пояснення у Законі «Про автотранспорт» надано стосовно укладання договору між пасажиром і перевізником [5]. Так, договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загаль­ного користування вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду. Для осіб, які користуються правом пільгового проїзду договір вважається укладеним з моменту посадки в автобус.

Договір про нерегулярні пасажирські перевезення автобусом або легковим автомобілем на замовлення укладається замовником та авто-перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання (табл. 1.5) [5].

Таблиця 1.5

Документальне оформлення вантажних перевезень

Документальне оформлення вантажних перевезень дещо відрізняється від документування діяльності пасажирських перевізників, що обумовлено наявністю матеріальної складової – вантажів з їх габаритами, небезпечністю тощо (табл. 1.5) [5].

Договір перевезення пасажирів на таксі набирає чинності з моменту посадки пасажира і діє до моменту його висадки у пун­кті призначення.

Договір про перевезення вантажу автомобільним транспор­том укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у простій письмовій формі. У ньому обов'язково зазначаються наступні реквізити: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час завантажен­ня і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами. Предметом договору перевезення вантажу є платні послуги перевізника з доставки довіреного йому відправником вантажу до пункту призначення та видачі його одержувачу.

До міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допуска­ються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше трьох років, скла­ли обов'язковий письмовий екзамен на професійну придатність. Право на керування автобусами на міжнародних маршрутах ма­ють водії, які останні три роки працюють водіями автобусів.

При виконанні міжнародних перевезень пасажирів необхідно мати такі документи: дозволи іноземних країн, на території яких буде здійснюватися перевезення; ліцензійну карту на транспортний засіб; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; сертифікат відповідності вимогам країн з безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження, на території яких буде здійснюватися переве­зення; список пасажирів (при нерегулярних та маятникових пере­везеннях); квитково-облікову документацію; схему маршруту.

При здійсненні міжнародних перевезень вантажу замість списку пасажирів та схеми маршруту необхідно мати дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення ва­гових або габаритних обмежень.

Для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів авто­мобільним транспортом загального користування і таксі необхід­но мати ліцензію. Строк дії ліцензії – 5 років, її вартість – 340 грн. Ліцензію видають на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів на такі види робіт:

- внутрішні перевезення пасажирів автобусами;

- внутрішні перевезення пасажирів на таксі;

- внутрішні перевезення пасажирів легковими автомобілями
на замовлення;

- внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобіля­ми, причепами та напівпричепами;

- міжнародні перевезення пасажирів автобусами;

- міжнародні перевезення пасажирів на таксі;

- міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобіля­ми на замовлення;

- міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобіля­ми, причепами та напівпричепами.

Ліцензія на надання послуг з міжнародних перевезень дає можливість займатися таким же видом діяльності і в Україні. Якщо перевезення здійснюються суб'єктом підприємницької діяльності для забезпечення власних потреб, то ліцензія на авто­мобільні перевезення не потрібна.

Для одержання ліцензії суб'єкту підприємницької діяльності необхідно подати заяву в Державний департамент автомобільно­го транспорту із зазначенням найменування підприємства (для юридичної особи) або прізвища, ім'я та по батькові (для фізичної особи), його місцезнаходження, банківських реквізитів, виду гос­подарської діяльності, на який видається ліцензія.

До заяви додаються: копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про вне­сення його до Єдиного державного реєстру підприємств і органі­зацій України, завірена нотаріально чи органом, який видав оригі­нал документа; відомості про наявність матеріально-технічної бази, необхідної для підтримки належного технічного стану транс­портних засобів і проходження технічного огляду автомобілів, або копії договорів на проведення цих робіт при відсутності власної бази і фахівців.

Юридичні особи, які мають на балансі не менше 10 автомо­білів, крім зазначених вище документів, додатково подають:

- копію документа, що підтверджує необхідний рівень освіти посадової особи, яка відповідає за експлуатацію і технічний стан транспорт­них засобів, завірену нотаріально у встановленому порядку;

- спи­сок власних чи орендованих транспортних засобів із зазначенням типу, марки, моделі, державного номера, пасажиро-місткості, року випуску, номера свідоцтва про реєстрацію в ДАІ, а також його копії, завірені заявником;

- копії документів водіїв, які працюють за наймом, про наявність необхідної кваліфікації і своєчасного про­ходження медичного обстеження, завірені суб'єктом підприємни­цької діяльності;

- копії страхових документів, завірені нотаріально у встановленому порядку, що підтверджують наявність у перевіз­ника обов'язкових видів страхування.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі у строк не пізніше 30 календарних днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.

Ліцензійна картка на таксі надається за умови підтвердження у встановленому порядку відповідності його облаштування вимо­гам визначення «таксі». Відображення в обліку автотранспортного підприємства прид­бання ліцензії наведено у табл. 1.6.

Діяльність пасажирського автотранспортного підприємства має свої особливості, котрі впливають на організацію обліку, а саме: кожному автобусному автотранспортному підприємству затверджується маршрутна схема. Звідси – облікові та аналізу підлягають такі показники роботи автобусів: протяжність траси (маршруту); нульовий пробіг; швид­кість сполучення; час на виконання одного рейсу; час пе­ребування автобуса на лінії; кількість рейсів за день; пробіг автобуса на маршруті.

Основним первинним документом обліку роботи авто­бусів і нарахування заробітної плати водіям є подорожній лист для міських і приміських маршрутів. Він виписуєть­ся в одному примірнику диспетчером і видається водієві, У пасажирських АТП застосовують одноденні й багато­денні подорожні листи автобусів. Останні використову­ють протягом місяця.

Таблиця 1.6

Відображення у бухгалтерському обліку придбання ліцензії

та списання її вартості

Крім обслуговування рейсових маршрутів, автобуси АТП здійснюють перевезення за разовими замовленнями. Для цього ведеться книга замовлень, в якій реєструється рух подорожніх листів та довідок замовників.

Облік експлуа­таційної роботи автобусів здійснюється на основі да­них подорожніх листів у картках обліку роботи автобусів, які відкриваються на місяць. Облік роботи легкових автомобілів-таксі також ведеться згідно з подорожні­ми листами.

Робота кожного легкового автомобіля-таксі фіксується в особових картках, які потім узагальнюються у зведеній відомості обліку роботи легкових автомобілів. У ній відображаються ступінь використання парку легко­вих машин, простої за видами причин, виконання плану доходів, визначаються економія або перевитрата палива.

Одним із основних впливових чинників на організацію обліку в автотранспортних підприємствах є технічний стан засобів перевезення – автомобілів. Щоденно диспетчер складає разом з іншими службами диспетчерський рапорт, який є основою для використан­ня його керівництвом автотранспортного підприємства у прийнятті рішень щодо підви­щення технічної готовності парку автомобілів. Водночас бухгалтерія веде оперативний облік випуску автомобілів на лінію. Окрім того, бухгалтерією у спеціальному журналі ведеться облік замовлень на перевезення ван­тажів. Замовлення реєструють­ся в міру їх надходження від клієнтів.

Реєстром аналітичного обліку і водночас основним первинним документом, за яким обліковуєть­ся робота вантажних автомобілів, є подорожній лист. Бухгалтерія видає подорожні листи працівникам відділу експлуатації підзвіт. У свою чергу відділ експлуатації видає подорожній лист водієві щоденно перед виїздом з гаражу. При відрядній оплаті застосовують щоденні листи; при погодинній – подорожні листи можуть складатись щоденно або за місяць у цілому. Після закінчення роботи (як правило, робочого дня) водій повертає подорожній лист диспетчерові, який робить записи в листі про виконання виробничого завдання. Фактичні ви­трати пального у цьому ж листі вказує водій, а всі інші дані про виконану роботу та техніко-економічні показники заповнюються працівниками відповідних відділів автотранспортного підприємства та замовником.

Згідно з даними подорожнього листа вантажного авто­мобіля здійснюється облік його роботи, витрат пального, нараховуються заробітна плата та нарахування на неї на соціальні заходи як водіям, так і іншим працівникам, які виконують роботи з перевезення вантажів, проводяться розрахунки за виконану транспортну роботу. Відпущені працівникам відділу експлуатації підзвіт подорожні листи бухгалтерія списує у видаток згідно з реєстрами, складеними за даними журналу обліку руху подорожніх листів. У журналі записується кожен документ, виданий водієві, і контролюється повернення цього листа диспетчеру.

При видачі подорожнього листа дис­петчер обов'язково перевіряє за журналом здачу водієм попереднього листа, яку він фіксує своїм підписом. Жур­нал відкривається на кожен рік, і всі подорожні листи в ньому, починаючи з 01.01, суворо нумеруються з першого номера. На основі замовлень на перевезення вантажів, по­дорожніх листів, товаротранспортних накладних та інших документів, що підтверджують виконання роботи замов­ником (клієнтом), бухгалтерія автотранспортного підприємства або відділ експлуа­тації виписують рахунки на оплату перевезень. У разі зриву перевезень з вини клієнта водієм складається акт про невиконання замовлення.

Облік фактично виконаних обсягів перевезень вантажів згідно з контрактами та до­говорами ведеться в картці виконання договорів та кон­трактів на перевезення вантажів. Картка відкривається автотранспортним підприємством на кожного клієнта, з яким укладено договір або контракт. Облік у картках ведеться щомісячно.

Питання для контролю знань

1. Назвіть основні документи з нормативно-правового регулювання, що є гарантом здійснення будь-якої підприємницької діяльності в Україні

2. Яким документом на законодавчому рівні передбачена та регулюється автотранспортна діяльність, як різновид?

3. Яким документом на законодавчому рівні регулюється облікова діяльність на автотранспортному підприємстві?

4. Яким документом на законодавчому рівні регулюється транспортно-експедиторська діяльність на автотранспортному підприємстві?

5. Яким документом на законодавчому рівні регулюються відносини по міжна­родному перевезенню вантажів?

6. Якими документами регулюється технічне обслуговування й ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту?

7. Які нормативні чинники здійснення обліку на автотранспорті забезпечує Міністерство фінансів України?

8. Назвіть основні нормативні чинники, затверджені Міністерство автомобільного транспорту для автотранспортних підприємств.

9. Який внесок в нормативне забезпечення обліку діяльності автотранспортних підприємств вніс Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України?

10. Який дозвільний документ дає можливість надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів авто­мобільним транспортом загального користування і таксі?

11. Який нормативно-правовий чинник є підґрунтям для створення системи управління у суб’єктів автотранспортного підприємництва?

12. Дайте характеристику внутрішньої автотранспортної діяльності.

13. Які умови договорів з міжнародних перевезень повинен забезпечити центральний орган виконавчої влади України з питань автомо­більного транспорту?

14. Що являє собою виробнича діяльність підприємств автомобільного транспорту загального користування?

15. Як поділяються підприємства автомобільного транспор­ту за їх належністю?

16. Як поділяються підприємства автомобільного транспор­ту за формою власності?

17. Яку специфіку підприємств автомобільного транспор­ту слід враховувати при організації об­ліку витрат і доходів, пов'язаних з автомобільними пере­везеннями?

18. Яким повинне бути документальне оформлення регулярних і спеціальних пасажирських перевезень?

19. Яким повинне бути документальне оформлення регулярних і спеціальних вантажних перевезень?

20. Наведіть перелік обов’язкових (правових) документів для здійснення автотранспортних перевезень перевізником-водієм.