Стародавня культура східних слов’ян. У господарському укладі слов'ян переважало землеробство

У господарському укладі слов'ян переважало землеробство. Для обробки землі застосовували плуг і соху, використовували тяглову силу волів і коней. Скотарство, полювання, рибальство і бортництво теж були дуже важливими промислами.Досить високого рівня досягло і ремесло. Виготовленням виробів із заліза і кольорових металів займалися переважно майстри-професіонали. Розвивалися гончарна справа, ткацтво, вичинка й обробка шкіри, різьблення по каменю і дереву. З льону, конопель і вовнислов'янки ткали чудові сукна і полотна, їм було знайоме складне малюнкове ткання і вишивка. Літопис «Повість временних літ» свідчить, що у східних слов'ян переважалапарна патріархальна сім'я, багатожонство зустрічалося рідко.Родова община називалася «мир» або «вервь». За спостереженнями середньовічних західних письменників, крадіжка іобман у слов'ян зустрічалися настільки рідко, що вони не замикали своїх скринь з добром. Члени общини були пов'язані круговою порукою, діяв закон кровної помсти. Більшість воїнів ішла в похід піхотою, маючи лук і стріли, невеликі щити і списи. Важкого обладунку, на відміну від середньовічних рицарів, у слов'янських воїнів не було..Древні слов'янські вірування були язичницькими і ґрунтувалися на обожнюванні сил природи. Все життя слов'ян пронизувала віра у втручання надприродних сил, залежність людей від богів і духів. Скульптурні зображення божеств виконувалися з дерева, рідко з каменю. Світогляд східних слов'ян формувався відповідно до загальноєвропейських тенденцій розвитку уявлень про світ. Як і інші народи, вони вірили у пекло, небесну твердь,центр світу («світове дерево»), вирій (місце на небі, куди відлітають душі померлих праведників). Релігія східних слов'ян, як і інші складники культури, які формувалися на етапі родоплемінних відносин, з виникненням і розвитком державності неминуче повинні були зазнати серйозних змін. Якісно нові культурні процеси відбулися вже після прийняття християнства.