Культурно-еволюційні процеси на території України в доісторичні часи

Територія, яка належить українському народові, починаючи від доби найстаршого кам'яного віку — палеоліту — й до наших часів, ніколи не залишалася пусткою. «Покоління людей виростали одне по одному. Над краєм пролітали хуртовини воєн, але покоління від поколінь переймали здобутки попередніх надбань і передавали їх своїм нащадкам. Культурна тяглість на українських землях не переривалася ніде, ніколи.» Соціальною формою існування за раннього палеоліту виступало людське стадо, оскільки лише колективне буття давало можливість вижити у складних кліматичних і природних умовах. Люди жили в печерах або хижах із дерева та кісток мамонта. Основні заняття: збиральництво, полювання. Знаряддя праці: рубила, скребла. Існуючий на той час вид людського соціального устрою — стадо в пізньому палеоліті поступається місцем вищій формі організації людей — родовій общині із загальною власністю на засоби побуту та полювання. Рід стає основою організації людського життя. У стосунках між жінками і чоловіками в одній общині не було жодних обмежень. За таких обставин поняття батька як глави родини не існувало. Головною була лише мати — жінка, що народжувала дитину, рід якої у подальшому визначався по материнській лінії. Тобто панував матріархат. За палеоліту виникають перші релігійні уявлення та вірування, пов'язані з анімізмом, тотемізмом, фетишизмом, магією тощо. Важливі зміни в житті людського суспільства відбулися за мезоліт у. Провідне місце в господарстві первісних людей поряд з полюванням і збиральництвом посіла нова галузь — рибальство. Почали застосовуватися лук і стріли. Тривало вдосконалення знарядь мисливства. Серед найпоширеніших були мікроліти — дрібні крем'яні знаряддя геометричних форм (переважно у вигляді трикутника); їх застосовували як нако­нечники стріл, списів, дротиків, гарпунів або леза ножів у дерев'яних чи кістяних оправах. Напри­кінці мезолітичної епохи виникла нова форма людського устрою: об'єднання споріднених родів у племена. Заключним періодом кам'яної доби був неоліт. Людина переходить від привласнюючих форм господарювання — збиральництва, полювання, до відтворюючих— землеробства й скотарства. Відбувається також подальший розвиток обробки дерева, каменю і кістки, застосовуються шліфування й свердління. Широко використовуються сокири, тесла, серпи, пили тощо. Виникають ткацтво, гончарство. Першою свійською твариною був собака. Пізніше було приручено корову, свиню, овечку. Сіяли пшеницю, ячмінь, просо. За часів неоліту почали споруджувати човни. Поширюється культ жінки, жіночого божества. За бронзової доби з’являеться майнова нерівність, родова община змінюється сусідською, на зміну матріархату приходить патріархат. Суспільна організація - плем я на чолі із старійшинами родів.