![]() Полезное:
Как сделать разговор полезным и приятным
Как сделать объемную звезду своими руками
Как сделать то, что делать не хочется?
Как сделать погремушку
Как сделать так чтобы женщины сами знакомились с вами
Как сделать идею коммерческой
Как сделать хорошую растяжку ног?
Как сделать наш разум здоровым?
Как сделать, чтобы люди обманывали меньше
Вопрос 4. Как сделать так, чтобы вас уважали и ценили?
Как сделать лучше себе и другим людям
Как сделать свидание интересным?
![]() Категории:
АрхитектураАстрономияБиологияГеографияГеологияИнформатикаИскусствоИсторияКулинарияКультураМаркетингМатематикаМедицинаМенеджментОхрана трудаПравоПроизводствоПсихологияРелигияСоциологияСпортТехникаФизикаФилософияХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника
![]() |
Та експлуатаційних витрат
Оскільки на початкових етапах дипломного проектування кількість даних для здійснення економічних розрахунків обмежена і в подальшому, як правило, зазнає значних змін, то економічні обґрунтування доцільності нової розробки базуються на спрощених методах розрахунку капітальних вкладень та експлуатаційних витрат нової розробки і аналога та їх наступного порівняння. Розрахунок капітальних вкладень та експлуатаційних витрат здійснюється у такій послідовності: 1-й крок: Розрахунок собівартості нової розробки спрощеним способом. Собівартість одиниці нової розробки може бути розрахована такими спрощеними способами: а) методом, який базується на питомій собівартості одиниці маси продукції. В цьому випадку собівартість одиниці нової розробки S розраховується за формулою:
де S1a – питома собівартість одиниці маси аналога:
Sa – собівартість аналога, грн.; Ма – маса аналога, кг; Мн – маса нової техніки, кг; Кн – коефіцієнт, який ураховує конструктивні та технологічні особливості нової розробки, Кн = 1... 1,2; б) методом зведення до базового вузла. Застосовується тоді, коли є можливість оцінити собівартість одного із ведучих вузлів аналога та підрахувати його питому вагу в собівартості аналога. Тоді собівартість одиниці нової розробки (продукції) S можна розрахувати за формулою:
де Sв – собівартість ведучого вузла нової розробки, грн.; Кн – коефіцієнт, який ураховує конструктивні та технологічні особливості нової розробки, Кн = 1... 1,2; П – методом питомої ваги. Цей метод застосовується тоді, коли є можливість розрахувати одну із прямих витрат (наприклад, витрати на матеріали, комплектуючі, заробітну плату розробників або робітників тощо) і установити питому вагу даної статті витрат в собівартості аналога. Собівартість одиниці нової розробки S можна розрахувати за формулою:
де Вп – величина певної статті прямих витрат для нової розробки, яка вибрана за основу, грн.; П – питома вага цієї статті витрат в собівартості аналога, %; Кн – коефіцієнт, який ураховує конструктивні та технологічні особливості нової розробки, Кн = 1... 1,2. Приклад. До виробництва був запропонований варіант нової техніки, в якому комплектуючі складають 150 грн. Окрім цього відомо, що в виробах аналогічного типу питома вага комплектуючих складає 60-65 %. Розрахувати собівартість одиниці нового виробу. Собівартість одиниці нового виробу за формулою (А.3) буде дорівнювати:
Примітка. Методом питомої ваги рекомендується користуватись при визначенні собівартості матеріального носія з розробленим програмним продуктом. В якості прямих витрат можна приймати винагороду розробникам, яка буде сплачуватись з кожного матеріального носія з записаним програмним продуктом (так звану вартість інтелектуальної власності). 2-й крок: Розрахунок величини капітальних вкладень. Величина капітальних вкладень К може бути розрахована за формулою:
де В – коефіцієнт, який ураховує витрати на розробку, придбання, транспортування, монтаж, налагодження нової розробки тощо, А – коефіцієнт, який ураховує прогнозований прибуток та податки, які повинен сплачувати виробник, S – собівартість нової розробки, розрахована спрощеним способом, грн.; Ц – ціна реалізації нової розробки, якщо вона була відома або визначена раніше, грн. 3-й крок: Розрахунок величин експлуатаційних витрат для одиниці нової розробки. Експлуатаційними витратами є такі витрати, які забезпечують нормальне функціонування певного технічного рішення в період його експлуатації в розрахунку за рік. Величина експлуатаційних витрат Е за рік може бути розрахована за формулою:
де Ц – ціна реалізації нової розробки, якщо вона була відома або визначена раніше, грн./шт.; k – коефіцієнт, який ураховує витрати на амортизацію, електроенергію, обслуговування, ремонти тощо, k = 0,2...0,4; для обчислювальної техніки k = 0,5...0,7; для технічних рішень, в яких значну питому вагу мають змінні елементи, наприклад, батарейки, k = 1...3; А – коефіцієнт, який ураховує прогнозований прибуток та податки, які повинен сплачувати виробник, А S – собівартість нової розробки, розрахована спрощеним способом; грн.;
Date: 2015-07-24; view: 609; Нарушение авторских прав |