Позикові джерела фінансування інвестиційної діяльності підприємства

Найбільш розповсюдженою формою залученняпозикових ресурсівє довгострокові банківські кредити, що є інвестиційними, якщо спрямовані на фінансування інвестиційної діяльності.

Інвестиційний кредит – це сукупність економічних відносин між кредитором і позичальником із приводу фінансування інвестиційної діяльності на умовах терміновості, платності і зворотності.

Інвестиційне кредитування – це кредитний процес, що являє собою сукупність механізмів реалізації кредитних відносин в інвестиційній сфері.

Специфічними особливостями інвестиційного кредиту є:

- такі кредити спрямовані не на задоволення поточних потреб або придбання вже створеної вартості, а на забезпечення подальшого збільшення вартості за рахунок будівництва, реконструкції, модернізації, тобто створення нових потужностей сфери виробництва і збуту;

- обсяги і терміни інвестиційних кредитів значно перевищують обсяги і терміни кредитування поточних потреб підприємств. По окремих таких кредитах термін кредитування перевищує 25-30 років, унаслідок чого для інвестиційного кредитування збільшується ризик через можливу зміну політичної, економічної ситуації, змін вартості продукції і сировини, використовуваних при реалізації інвестиційного проекту;

- при кредитуванні об'єктом оцінки є як позичальник, так і його інвестиційний проект. У зв'язку з цим у кредитора виникає необхідність у детальному аналізі не тільки кредитоспроможності і фінансового стану підприємства, але і техніко-економічного обґрунтування інвестиційних заходів, на фінансування яких підприємству необхідні засоби;

- рівень прибутковості інвестиційного проекту повинний перевищувати відсоток, що повинний виплачувати позичальник за використання кредитних засобів;

- термін інвестиційного кредиту залежить від терміну самооплатності інвестицій;

- підприємство може взяти пайова участь у фінансуванні проекту власними засобами;

- засоби можуть надаватися з пільговим терміном повернення (на період упровадження проекту), протягом якого виплачуються тільки відсотки за кредит, а основна сума боргу відшкодовується протягом періоду експлуатації;

- право на об'єкт інвестування закріплено за позичальником і після реалізації інвестиційного проекту і розрахунку з банком-кредитором банк не може заявляти про право на даний об'єкт як свою власність. Разом з тим, якщо об'єкт інвестування є предметом застави, то право власності може перейти банкові за невиконання позичальником розрахунків за договором.

На відміну від довгострокових кредитів, інвестиційні кредити можуть бути як довгостроковими, так і короткостроковими, особливо якщо вони надаються малим підприємствам для удосконалювання технології.

Однієї з форм банківського довгострокового кредитування є проектне фінансування. У порівнянні з традиційним банківським кредитуванням проектне фінансування має наступні особливості:

1) як фінансові учасники можуть виступати не тільки комерційні банки, але й інвестиційні банки, фонди, пенсійні фонди й інші інституціональні інвестори, лізингові компанії;

2) банківський кредит виступає основним джерелом фінансування інвестиційного проекту;

3) у більшості випадків використання всіх можливих форм фінансування (випуск акцій, облігацій підприємством, фінансовий лізинг, прибуток і т.д.);

4) «класична схема» проектного фінансування передбачає видачі кредиту без права регресу (обороту) на підприємство.

5) одержання підприємницького доходу (має право на підвищений відсоток унаслідок високого ризику) – участь у прибутку від проекту (проекти в енергетику, видобутку корисних копалин, первинна обробка сировини). Іноді банк резервує за собою право на придбання акцій підприємства;

6) велика увага приділяється оцінці і зниженню ризиків, де провідну роль грає банк;

7) одним з основних методів управління проектними ризиками є розподіл їх між всіма учасниками реалізації проекту. При цьому їхня роль на окремих стадіях змінюється;

8) унаслідок підвищених ризиків для кредитора, особливе місце приділяється оцінці запасу міцності проекту (коефіцієнт покриття заборгованості – відношення суми очікуваних чистих надходжень від проекту до планованих виплат по кредиту = 2:1 або 1,3:1) у залежності від величини узятих ризиків;

9) для координації всіх учасників проекту, підвищення ефективності роботи часто створюються консорціуми – тимчасові угоди про виробничу, комерційну, фінансову кооперацію;

10) банк здійснює підвищений контроль за реалізацією проекту – у деяких випадках запрошується спеціальна компанія для здійснення наглядових функцій;

11) надаються наступні консалтингові послуги: пошук, добір і оцінка проектів; підготовка всієї техніко-економічної документації по проекті; розробка схем фінансування проектів, ведення попередніх переговорів з банками, фондами й іншими інститутами на предмет їхньої участі у фінансуванні проекту; підготовка всього пакета документів по проекті.

Разом з тим, до недоліків проектного фінансування для позичальника варто віднести:

- підвищений відсоток по кредиту в зв'язку з високими ризиками, підвищені комісійні (комісія за оцінку проекту, за організацію фінансування, комісія за нагляд);

- високі витрати на передпроектні роботи (підготовка ТЭО, оцінка впливу проекту на екологію й ін.) – без них банк як правило заявку не розглядає;

- досить тривалий період часу від подачі заявки до ухвалення рішення про фінансування;

- надзвичайно твердий контроль за діяльністю позичальника;

- ризик утрати своєї незалежності підприємством-позичальником (якщо кредитор залишає за собою право придбання акцій у випадку невдалої реалізації проекту).

Для аналізу довгострокової заборгованості при видачі кредиту підприємству для реалізації інвестиційного проекту, банкам необхідно:

1) розробити план погашення кредиту (методу погашення);

2) оцінити вартість заборгованості на будь-який момент часу з урахуванням усіх надходжень для його погашення;

3) проаналізувати ефективність (прибутковість) даної фінансової операції для банку.

Розробка плану погашення позики полягає в складанні графіку (розкладу) періодичних платежів боржника. Такі витрати боржника називають витратами по обслуговуванню боргу (термінові сплати, витрати по кредиту). Такі витрати включають як поточні процентні платежі, так і кошті, призначені для погашення основного боргу.

Методи визначення розміру термінових сплат істотно залежать від умов погашення боргу, що передбачають: термін кредиту; тривалість пільгового періоду, рівень і вид процентної ставки; методи сплати відсотків і способи погашення основної суми боргу.

Найчастіше при значних розмірах заборгованості, борг погашається на виплат, частинами. Такий метод погашення часто називають також амортизацією боргу. Він здійснюється різними способами:

- погашення основного боргу рівними сумами (рівними частками);

- погашення всієї заборгованості рівними або перемінними сумами по обслуговуванню боргу (терміновими сплатами).

Необхідно відзначити, що в кожнім конкретному випадку розподіл грошових потоків, обумовлених процесом кредитування інвестиційного проекту підприємства, може мати різний вигляд. У загальному ж випадку, такий розподіл може бути рівномірному і нерівномірним у часі. При цьому перший варіант розподілу більш характерний для розглянутої раніше ситуації, коли інвестиційний проект не є ключовим для підприємства (істотно не змінює його діяльність).

Так, при погашенні боргу рівними сумами, розмір платежів по основному боргу в кожнім розрахунковому періоді (Д_t) буде дорівнює:

,

де КК – первісна (загальна) сума боргу по кредиту банку;

n – загальне число періодів, у яких здійснюється погашення кредиту.

Тоді залишок основного боргу на початку кожного розрахункового періоду (ОД_t), буде дорівнює:

,

де t – номер розрахункового періоду.

Звідси, величина термінової сплати підприємства в кожнім розрахунковому періоді буде дорівнює:

,

де i – процентна ставка за кредит.

Ще одною можливою схемою погашення боргу в ситуації, коли інвестиційний проект не істотно змінює діяльність підприємства, є схема, при якій погашення боргу здійснюється рівними терміновими сплатами наприкінці кожного розрахункового періоду, що включають погашення основного боргу і відсотків. Загальний розмір такого платежу в кожнім періоді буде дорівнює:

.

Необхідно відзначити, що в суму платежу кожного періоду входить погашення основного боргу – для будь-якого періоду дана сума буде дорівнює:

,

а розмір процентних платежів:

.