Споживання їжі

Природні ресурси вдосталь давали дичини та риби. Гриби і ягоди також були частиною продовольчого асортименту, що забезпечувався природою. Поступово, по мірі розвитку тваринництва, домінуючі позиції завойовувало м’ясо домашніх тварин. Їли баранину, воловину, телятину, свинину та сало. Кури, гуси, а також голуби, журавлі і лебеді, рябчики і тетереви також були складовою м’ясних страв. У воєнних походах споживали і конину. М’ясо ряду тварин не вважалося придатним для вживання в їжу. До них відносили бобрів, лисиць, хом’яків та інших дрібних звірів. Вживалося м’ясо у печеному або вареному вигляді. При цьому могли використовуватися приправи: часник, перець, кріп, чебрець.

Крім м’ясних страв, споживали яйця, молоко коров’яче та овече, сир, горохову і пшоняну кашу, мед, а також городину: ріпу, цибулю і часник та інше. Страви змащували олією. Важливою частиною прохарчування був хліб, частіше житній та вівсяний. Його робили з тіста, яке місилося з борошна та кип’ятку і квасу, і пекли в печах. Асортимент хлібопродуктів включав випічку різного розміру і характеру: великі хлібини і коржики, булки і пироги, практикувалося використання меду і маку в якості начинки. З напоїв вживали кисіль, пиво, квас, різного роду настоянки на меду, а також вино.

Культура споживання харчів, їх асортимент зумовлювалися соціальним становищем людей та обрядовістю відповідних подій. Приготуванням та вживанням їжі супроводжували ритуал поховання та поминання померлих. У повсякденному житті бідніші верстви задовольнялися хлібом, кашею, вареною городиною (попередник сучасного борщу), очевидно, багаті природні ресурси тих часів непогано забезпечували їх і м’ясом. Представники князівсько-боярсько-дружинної верстви полюбляли влаштовувати спеціальні заходи – бенкети, центральне місце в яких відводилося ритуалу вживання їжі. Зустрічі, відзначення різноманітних подій, свята, іменини тощо використовувалися для проведення урочистого чи веселого частування. Посуд із золота і срібла поверх столів зі скатертями: миски, чаші, кубки, чарки - наповнювався самими різними, як правило м’ясними, стравами і різноманітними напоями. Кухарі, слуги, артисти і музики обслуговували процес споживання їжі, який зазвичай був довготривалим, часом не одну добу. Дійство супроводжувалося бесідами учасників на різні теми і різного характеру (оповідями, анекдотами, казками, тощо), співами, танцями, подарунками гостям і милостинями слугам і простолюду. Сварки і бешкети також траплялися на банкетах.