Уявлення про світ

Поява писемності у східних слов’ян відноситься, очевидно, до часів антів. Більш-менш докладно про її існування відомо з писемних та археологічних джерел починаючи з Х ст. Водночас за переконливими висновками вчених-істориків, протягом VІ – VІІІ ст. на основі грецького алфавіту доповненого слов’янськими літерами формувалося кириличне письмо. У другій половині ІХ ст. болгарські християнські проповідники і просвітники Кирило і Мефодій можливо розробили слов’янську азбуку – глаголицю. Однак, східні слов’яни в основному розвивали і використовували кириличне письмо, яке лежить в основі сучасного алфавіту. Написи робилися на глиняному посуді (Х ст.), берестяних грамотах (з кори берези) загостреними кістяними чи залізними предметами (відомі починаючи з ХІ ст.). Застосовувався також пергамент (оброблена особливим чином шкіра), на якому писали чорнилом. Мовою писемності була східнослов’янська редакція старослов’янської (староболгарської) мови та давньоруська мова – писемно-літературна мова східних слов’ян.

Писемність використовувалася в різних сферах життя. Велике значення вона мала в управлінні державою. Законодавчі акти, міжнародні угоди, звернення до органів влади оформлялися за допомогою спеціальних документів. Різноманітні записи робилися в процесі господарської діяльності, навчання. Широко практикувалося приватне листування. Відомі і написи на господарсько-побутових предметах (посуді, діжках, ремісничих інструментах). Останнє свідчить, що грамотність в часи Київської Русі була відносно поширеною серед широких верст населення.

З часів князя Володимира відоме існування шкіл, у яких навчали князівських і боярських дітей, князівських службовців та священиків. З 1037 року в Софійському соборі у Києві зберігалося зібрання книжок, яке вважається першою бібліотекою в Русі. Відомо також, що велике книжкове зібрання мав Київський Печерський монастир. Книги також були у власності представників князівсько-боярської знаті.

Уявлення про всесвіт. У Русі високий авторитет мали погляди візантійського монаха VІ ст. Козьми Індикоплова. На його переконання Земля мала чотирикутну витягнуту форму, оточену стінами, на яких тримається небо. Планети на небі, з точки зору Козьми Індикоплова, рухаються кругами під впливом дій ангелів. Відомі були й погляди на світобудову Аристотеля і Птоломея в інтерпретації болгарського мислителя Х ст. екзарха Іоанна (Іоанн Болгарський). У праці „Шестоднев”, яка мала поширення в Русі, він говорив, що Сонце обертається навколо Землі.