Теоретико-методичні основи початкового ознайомлення молодших школярів з діями додавання і віднімання

Робота над арифметичними діями в курсі математики початкових класів будується концентрично, а тому у кожному наступному концентрі використовують знання, уміння і навички, які сформувались у попередньому. Концентричність побудови початкового курсу математики при вивченні арифметичних дій проявляється в тому, що у кожному новому концентрі на новій числовій множині діти розширюють вже відомі знання і одержують нові.

За винятком концентру «Десяток», в якому діти розглядають лише усні обчислення, в кожному наступному концентрі розглядають і усні, і письмові прийоми обчислення. Характерною особливістю усних прийомів є те, що вони виконуються з вищих розрядів, без запису проміжних результатів і можуть виконуватися по-різному кожним обчислювачем. До письмових прийомів відносять ті, які виконуються всіма за певним алгоритмом, із записом проміжних результатів і розпочинаються з нижчих розрядів.

Вчитель при вивченні арифметичних дій повинен забезпечити:

1) розкриття конкретного смислу кожної арифметичної дії та навчити учнів правильно добирати потрібну арифметичну дію при розв’язуванні текстових задач;

2) ознайомлення дітей на доступному для кожного школяра рівні й у доступній для нього формі з властивостями арифметичних дій і навчити застосовувати їх як теоретичну основу обчислювальних прийомів, як засіб раціоналізації обчислень;

3) засвоєння зв’язків, які існують між діями, та навчити застосовувати відповідні знання при обчисленнях, під час перевірки правильності виконаних обчислень, при розв’язуванні текстових задач на знаходження невідомих компонентів арифметичних дій, при розв’язуванні рівнянь;

4) свідоме та стійке засвоєння дітьми основних прийомів усних і письмових обчислень і сформованість умінь добирати такі прийоми обчислень, які найбільше відповідають особливостям кожного конкретного прикладу;

5) прищеплення школярам свідомі та стійкі навички швидких і правильних обчислень.