Регуляція роботи щитовидної залози

Діяльність цієї залози залежить від різних факторів, що діють на неї реф­лекторним та гуморальним шляхами.

1. Роль гіпофіза в цій регуляції. Тиреотропний гормон аденогіпофіза, рівномірно і постійно потрапляючи в кров, регулярно стимулює секрецію тироксину та трийодтироніну і сприяє нагромадженню йоду в залозі. Цей гормон — стимулін — діє за принципом зворотного зв'язку залежно від вмісту тироксину в крові. Зниження концентрації тирокси­ну призводить до підвищення синтезу тиреотроніну, який, у свою чергу, стимулює секрецію тироксину. Видалення щи­товидної залози викликає різке зниження концентрації ти­роксину в крові і збільшення вмісту тиреотропного гормо­ну. Введення тироксину в організм супроводжується зворот­ними явищами. Синтез тиреотропіну залежить ще й від нейросекреторної діяльності гіпоталамуса, який виробляє тиреотропінзвільняючий фактор. Останній стимулює синтез тиреотропного гормону і разом з тим роботу щитовидної залози.

2. Роль нервової системи. Як відомо, центри обмінів усіх речовин знаходяться у гіпоталамусі, де і розміщені також центри симпатичної та парасимпатичної нервових систем, відповідні нерви яких іннервують щитовидну залозу. При зміні зовнішніх і внутрішніх умов (холод, робота, емоції) певні центри обміну речовин передають сигнали по нерво­вих провідниках до щитовидної залози, яка за рахунок сво­їх гормонів підсилює або послаблює обмін речовин. Таким чином, гіпоталамус регулює синтез тиреоїдних гормонів двома шляхами — нервовим та гуморальним, через гіпофіз. Тривале подразнення симпатичних нервів супроводжується підвищенням основного обміну, що підтверджує прямий рефлекторний вплив гіпоталамуса на щитовидну залозу. Введення ерготаміну, який паралізує симпатичні нервові закінчення, призводить до зниження основного обміну. Симпатичні та парасимпатичні нерви, змінюючи просвіт крово­носних судин залози, регулюють її постачання кров'ю, що також впливає на синтез гормонів; Діяльність щитовидної залози залежить і від функціонального- стану кори півкуль головного мозку.

3. Роль вмісту йоду в крові. Існує пряма залежність синтезу тироксину та трийодтироніну від кількості йоду в організмі тварини. В умовах, коли в раціоні тварини не вис­тачає йоду, кількість секрету в залозі зменшується і вміст її гормонів у крові знижується. Надмірна кількість йоду в організмі теж гальмує синтез тиреоїдних гормонів, а опти­мальні дози його забезпечують нормальну роботу залози. йод являє собою регулятор, що діє на залозу не тільки пря­мо, а й через гіпоталамус та гіпофіз.