Середня частина гіпофіза

Ця частина існує у більшості тварин. Структурно вона відмежована від аденогіпофіза і зрослася з нейрогіпофізом. Вона синтезує єдиний гормон — інтермедин, або меланофорний, який регулює розміщення гранул пігментів — червоного, рожевого та жовтого мела­ніну, що містяться в пігментних клітинах шкіри (меланофорах, гуанофорах, еритрофорах та ксантофорах). Цей гормон має значення переважно для захисних реакцій (камуфляжу) нижчих тварин — риб, амфібій, рептилій. При збільшенні цього гормону в крові пігментні клітини розширюються і шкіра набуває темнішого, червонуватого, рожевого або жовтого кольору. При зменшенні його ^кількості зерна пігментів ^концентруються навколо яд­ра клітини, внаслідок чого 'шкіра світлішає. Таким чином, тварини стають непо­мітними для своїх ворогів, зливаючись з місцевістю, де вони мешкають. Після гіпо-фізектомії здатність тварин змінювати колір шкіри втра­чається. Меланофорний гор­мон має значення також для вищих тварин і людини.

Так, введення його людині в ділянки з непігментованою шкірою зумовлює відновлення нормальної пігментації. У ссав­ців у пігментному шарі сітківки ока є клітини, які змінюють свою форму під впливом меланофорного гормону. При над­мірному освітленні ока ці клітини збільшуються за рахунок вип'ячування псевдоподій і поглинають зайві світлові промені, що запобігає перезбудженню сітківки. Синтез та секреція меланофорного гормону контролюються нервовою системою і залежать від інтенсивності освітлення. При яскравому освітленні збудження з, ока по зо­ровому нерву передається в супраоптичні ядра головного мозку, а від них — до гіпофіза. Внаслідок цього синтез гор­мону зменшується. Після перерізування зорового нерва та­кий зв'язок порушується. Слід зазначити, що гіпофіз ссав­ців багатий на меланофорний гормон, значення якого ще добре не вивчено.