E. Гепарин

Приклади тестів “Крок-1”

1. У хворого дистрофія скелетної мускулатури. При якому гіповітамінозі це спостерігається?

A. Вітамін Е

B. Вітамін В₁

C. Вітамін А

D. Вітамін D

E. Вітамін С

2. В чому полягає біохімічна основа дії сульфаніламідних препаратів на бактеріальну флору?

А. Активують ферменти ПАБК

В. Стабілізують конформацію фермента ПАБК

С. Конкурентно заміщують ПАБК

D. Коагулюють ферменти ПАБК

Е. Індукують синтез ферментів ПАБК

3. У хворого відзначається сухість слизових оболонок та порушення сутінкового зору. Нестача якого вітаміну призводить до виникнення таких симптомів?

A. Вітаміну В₆

B. Вітаміну В₂

C. Вітаміну А

D. Вітаміну D

Е. Вітаміну C

4. Для комплексного лікування виразки шлунка, крім традиційних препаратів, хворому було рекомендовано вживати сік свіжої капусти. Наявність якої речовини сприяє лікувальному ефекту?

5. Пілотам і водіям транспорту, що працюють в умовах переключення уваги від освітлених приладів до темряви, необхідно збільшувати добову потребу вітаміну А. Поясніть біохімічний механізм даного явища.

6. У результаті передозування дикумаролу при лікуванні тромбофлебіту виникла кровотеча. Що лежить в основі її розвитку? Який вітамін може запобігти цій кровотечі?

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Ендогенні гіповітамінози. Причини та механізми розвитку при захворюваннях травної та серцево-судинної систем.

2. Біологічно-активні добавки до їжі. Їх роль у профілактиці патологічних станів та збалансованому харчуванні людини.

Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 106-114.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Новакнига, 2009. – C. 481-501.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 71-74, 98-102.

4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – К: Медицина, 2010. – 360 с.

5. Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред. О.Я. Склярова – К.: Медицина, 2007. – 320 с.

6. Клінічна біохімія / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2006. – C.162-221.

7. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 167-179.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 126-129, 145-157, 165-168.

2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 204 – 247.

3. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – 470 с.

4. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Т.2. – М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – С. 278 – 279.

Змістовий модуль № 18. Біохімія та патобіохімія крові.

Тема № 3. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів.

Мета заняття: Вміти аналізувати біохімічний склад крові та пояснювати діагностичну роль білків плазми крові, оцінити зміни показників кінцевих продуктів метаболізму в крові. Вміти проводити дослідження гемоглобіну, знати функцію гемоглобіну та його похідних, мати уявлення про гемоглобінопатії та їх розповсюдження.

Актуальність теми: Дихальна функція еритроцитів здійснюється за рахунокгемоглобіну. Завдяки здатності приєднувати кисень при його високому парціальному тиску і віддавати – при низькому молекула гемоглобіну виконує свою основну функцію транспортера кисню: приєднує його в капілярах альвеол легень та віддає тканинам у венозних капілярах. Крім транспорту кисню від легень до капілярів периферичних тканин, гемоглобін відіграє також суттєву роль у перенесенні до легень вуглекислого газу.

У діагностиці невідкладних станів важлива роль належить визначенню кислотно-основного стану, парціального тиску кисню та вуглекислого газу крові, стану буферних систем крові, іонного складу позаклітинної рідини, осмолярності біологічних рідин, дисоціації гемоглобіну тощо.

Конкретні завдання:

Ø Пояснювати механізм участі гемоглобіну в транспорті кисню і діоксиду вуглецю в легеневих капілярах та капілярах периферичних тканин.

Ø Класифікувати молекулярні форми гемоглобінів в еритроцитах здорової людини і пояснювати виникнення патологічних форм гемоглобінів, їх оцінка в діагностиці патологічних станів.

Ø Використовувати результати біохімічного аналізу крові для оцінки стану здоров’я людини, механізму регуляції та підтримки кислотно-основного стану.

Ø Знати молекулярні механізми виникнення патологічних форм гемоглобінів та зміну основних біохімічних показників крові для діагностики функціонального стану організму людини.

Теоретичні питання

1. Кров – внутрішнє середовище організму. Склад крові, плазми, сироватки крові. Формені елементи крові: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити. Об’єм крові, рН крові.

2. Гомеостатичні, фізико-хімічні і біологічні властивості крові.

3. Гемоглобін, його структура (особливості первинного, вторинного, третинного та четвертинного рівнів структурної організації, будова гему) і властивості.

4. Фізіологічні типи гемоглобіну різних етапів розвитку організму. Похідні гемоглобіну, їх значення.

5. Патологічні форми гемоглобіну. Гемоглобінози: гемоглобінопатії (на прикладі серповидноклітинної анемії) і таласемії.

6. Дихальна функція еритроцитів (зв’язування кисню, його транспорт, газообмін у тканинах, транспорт СО₂). Ефект кооперативності. Ефект Бора. Залежність ступеня оксигенації від парціального тиску кисню. Крива дисоціації оксигемоглобіну і міоглобіну.

7. Кислотно-основний стан. Регуляція рН рідин в організмі: порушення кислотно-основного стану: ацидоз метаболічний та респіраторний; алкалоз метаболічний та респіраторний. Механізми їх виникнення. Гормональні механізми регуляції кислотно-основного стану та осмотичного тиску.

8. Буферні системи крові, їх види: роль буферних систем крові в підтриманні постійності рН крові.

9. Основні типи гіпоксії, механізм їх виникнення, методи діагностики:

· гіпоксія, викликана зниженням рО₂ у повітрі, що вдихається;

· гіпоксія внаслідок розвитку патологічного процесу (легеневий тип, серцево-судинний, тканинний і гемічний).