Податковий менеджмент

13.1. Сутність, об'єкт, суб'єкт та мета податкового менеджменту

В економічній літературі поняття «управління, менеджмент» визначаються як сукупність принципів, форм, прийомів та мето­дів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення певного результату.

Об'єктом впливу в податковій сфері є відносини, що виника­ють між державою та платниками з приводу сплати податків і обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів.

Органи законодавчої та виконавчої влади, контролюючі орга­ни у сукупності з платниками податків створюють коло суб 'єктів податкового менеджменту.

Таким чином, податковий менеджмент, — це процес управлін­ня податковою системою з метою реалізації податкової політики.

Метою податкового менеджменту на макроекономічному рів­ні є забезпечення доходної частини бюджету та впливу податків на розвиток підприємництва і соціальної сфери.

Метою податкового менеджменту на мікроекономічному рівні є своєчасне та повне виконання зобов'язань платника податків відповідно до діючого законодавства. Податковий менеджмент на мікрорівні передбачає прогнозування і планування податків, податковий облік, внутрішній контроль оподатковуваних баз.

13.2. Функції податкового менеджменту

Функції податкового менеджменту — це певний вид діяльнос­ті в управлінні, що відокремився в процесі спеціалізації управ­лінської праці. До них належать: планування, організація, коор­динація, стимулювання і контроль. Зазначені функції є не ізольованими, а діють у взаємозв'язку і взаємозалежності.

У сфері управління податковою системою ці функції мають свій специфічний зміст.

Планування — це наукове передбачення розвитку і визначення шляхів здійснення розширеного відтворення. Податкове плану­вання, будучи органічною частиною планування фінансів країни, забезпечує узгоджену взаємодію всіх його елементів.

На державному рівні роль податкового планування визначає аналіз надходження податків, тенденцій і факторів росту бази оподаткування і на цій підставі визначення обсягів податкових надходжень до бюджету.

Організація як функція управління податковою системою ви­ражається, насамперед, у виборі і формуванні системи органів управління, порядку їх підпорядкованості, встановленні прав і обов'язків кожного органу. У ширшому розумінні ця функція пе­редбачає також розробку нових методів оподаткування, напри­клад зміну бази, ставки, податкових пільг, порядку подання де­кларацій тощо. Результат виконання функції організації полягає у створенні структури органів управління, закріпленої у відповід­них положеннях, посадових інструкціях та інших нормативних документах.

Координація в області управління податковою системою пе­редбачає забезпечення єдності дій податкових органів по усунен­ню диспропорцій у передбачених бюджетом планових завданнях з податків і зборів, які виникають внаслідок зміни соціально-економічних та фінансових умов.

Стимулювання означає, що органи управління пов'язують ак­тивність людей із задоволенням їх матеріальних і духовних по­треб. Сплата податків до Державного бюджету пов'язана з необ­хідністю задоволення потреб платників податків' у безпеці, правовому захисті, фінансуванні частини витрат на освіту, охо­рону здоров'я, науку і культуру за рахунок державних коштів.

Стимулювання означає і певну матеріальну відповідальність за своєчасну і повну сплату податків.

Контроль. Податковий контроль розглядається з двох сторін: як функція або елемент державного управління економікою та як особлива діяльність з виконання податкового законодавства.