Витяг з книги (журналу) обліку виграшів

ТА ВИТРАТ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ПО МПМ «ГРАВЕЦЬ»

СТАНОМ НА 01.04.2004 року (грн.)

* колонки 4 та 5 рядка 2 не заповнюються через відсутність підтверджуючого доку­мента.

6.4.2. Оподаткування товарообмінних (бартерних) операцій

Бартер (товарообмін) — господарська операція, яка перед­бачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які ви­ди заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки про­давця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). Якщо платник податку здійснює товарообмінні операції, то

доходи та витрати по таких операціях визначаються виходячи із договірних цін (вони не можуть бути нижчими від звичай­них цін). Звичайною ціною¹ вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Звичайна ціна відпо­відає рівню справедливих ринкових цін, якщо не доведено протилежне.

Справедлива ринкова ціна — це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власникові за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого приму­су. Обидві сторони юридично та фактично є взаємно незалеж­ними, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку іденти­чних (а за їх відсутності — однорідних) товарів (робіт, по­слуг). Якщо товари (роботи, послуги) ідентичні (за їх відсут­ності — однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому рин­ку цінних паперів або мають біржову ціну (біржове котиру­вання), звичайна ціна визначається із врахуванням цих факто­рів. При цьому валовий дохід за бартерною операцією визначається за датою відвантаження товару, для робіт (по­слуг) — за датою підписання акта виконаних робіт (наданих послуг) та одночасно виникають зобов'язання з ПДВ (пп. 7.3.1, п. 7.3, ст. 7 Закону України «Про ПДВ»).

При настанні дати оприбуткування товарів (дати підписання акту наданих послуг або виконаних робіт) виникають валові ви­трати, на дату отримання податкової накладної— право на від­несення до складу податкового кредиту суми ПДВ, нарахованої на вартість оприбуткованого товару (пп. 7.5.1, п. 7.5, ст. 7 Закону України «Про ПДВ»).

Приклад 2. МПП «Пролісок» уклало бартерний контракт на поставку товару № 1 з ТОВ «Маяк» в обмін на поставку товару № 2. Розрахунки проводилися частковими поставками. Для зруч­ності операції узагальнимо у вигляді табл. 2.

Таблиця 2

РОЗРАХУНОК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ БАРТЕРНИХ ОПЕРАЦІЙ ПО МПП «ПРОЛІСОК», тис. грн.

6.4.3, Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами

Цінний папір — документ встановленої законодавством фо­рми, який засвідчує право володіння або відносини позики. Платник податків веде окремий облік фінансових операцій (прибутків або збитків) з цінними паперами, деривативами у розрізі окремих їх видів. Відповідно до ст. З Закону «Про цінні папери» платник податків повинен вести податковий облік фі­нансових результатів за такими цінними паперами: акції та інші види корпоративних прав (паї, частка засновників тощо), облі­гації підприємств, місцевих органів виконавчої влади, внутрі­шніх та зовнішніх державних позик, казначейські чеки, ощадні сертифікати, інвестиційні сертифікати, векселі та приватиза­ційні цінні папери. Деривативи згідно зі ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді форвард­них, ф'ючерсних контрактів та опціонів розподіляються на фо­ндові, валютні та товарні. Збитки від операцій окремого виду цінних паперів, деривативів не можуть бути покриті прибутка­ми від інших видів цінних паперів, деривативів. Наприклад, збитки від операцій з векселями не враховують при наявності

прибутків по операціях з акціями або облігаціями. Відповідно прибутком від операцій з інвестиційними сертифікатами не до­зволяється перекривати, наприклад, збитки від операцій з оща­дними сертифікатами.

За наявності від'ємного фінансового результату (витрати на придбання кожного виду цінного паперу перевищують доходи від продажу або відчуження аналогічного виду), його не включають до валових витрат, а переносять у наступні подат­кові періоди. Якщо протягом поточного року збитки не були перекриті, то їх переносять на наступний рік і включають до складу валових витрат першого календарного кварталу насту­пного року.

За наявності у наступних звітних періодах позитивних фінан­сових результатів по даному виду цінних паперів (доходу) збитки враховують протягом поточного та наступного років до повного погашення такого від'ємного значення.

Приклад 3. Підприємство «Південь», згідно з договором мі­ни, відвантажило товари № 1 покупцю (підприємство А) на суму 180 000 грн., в тому числі ПДВ— 30 000 грн. В рахунок вико­нання умов бартерного контракту отримало від покупця вексель та податкову накладну на суму 180 000 грн., в тому числі ПДВ — 30 000 грн. У подальшому вексель реалізовано за 100 000 грн. то­рговцю цінних паперів — підприємству С.

Згідно з договором купівлі-продажу підприємство «Південь» відвантажило на адресу підприємства А товари № 3 вартістю 120 000 грн., в тому числі ПДВ — 000 грн. В рахунок отриманих товарів покупець розрахувався власним векселям з дисконтом номінальною вартістю 125 000 грн. Вексель номінальною вартіс­тю 125 000 грн. від емітента— підприємства А ТОВ «Південь» передало підприємству Д з метою погашення заборгованості за отримані від нього товари № 1. Крім того, від підприємства С — посередника, який має ліцензію на торгівлю цінними паперами, на адресу ТОВ «Південь» надійшли облігації підприємства В, які у подальшому також реалізовано на ринку цінних паперів. Гос­подарські операції ТОВ «Південь» згрупуємо у табл. 3.

Отже, за наслідками звітного податкового періоду у ТОВ «Південь» податкове зобов'язання по податку на прибуток скла­дає 8750 грн. (250 000 - 320 000 + 100 000 + 5000) ■ 0,25].

6.4.4. Оподаткування страхової діяльності

Доходи від страхової діяльності оподатковуються за окремою схемою. Ставка становить 3 % від суми ВД, який отримує стра­хова організація від страхової діяльності (крім доходів від стра­хування життя). Доходи страховиків, отримані від фізичних осіб за договорами страхування, в тому числі від фізичних осіб за до­говорами страхування життя, оподатковуються за ставкою 0 %. Доходи страхових організацій, одержані від страховиків, а також від фізичних осіб за договорами страхування життя, також опо­датковуються за ставкою 0 %, Водночас доходи страхових орга­нізацій, одержані від перестраховиків за договорами перестраху­вання життя, оподатковуються за ставкою 25,0%.

До валових доходів від страхової діяльності відносять суми страхових внесків, страхових платежів та страхових премій. Сума валового доходу зменшується на суми платежів (внесків, страхо­вих премій), сплачених за договорами перестрахування з резиде­нтами та нерезидентами. Страхові операції оподатковуються окремо по кожному виду страхування. Якщо страхова організація отримує інші доходи, ніж доходи від страхової діяльності, то во­ни оподатковуються за ставкою 25 %.

Таблиця З

РОЗРАХУНОК ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ГОСПОДАРСЬКИХ

ОПЕРАЦІЙ ТОВ «ПІВДЕНЬ» ЗА ЗВІТНИЙ ПОДАТКОВИЙ ПЕРІОД

З ВИКОРИСТАННЯМ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

6.4.5. Оподаткування неприбуткових організацій та установ

Набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її реєстрації шляхом внесення до Реєстру неприбуткових організа­цій та організацій, який веде центральний податковий орган. Включення організації та установи до Реєстру надає платнику право користуватися пільгами, передбаченими п. 7.11, ст. 7 Зако­ну» Про оподаткування прибуткових установ». З метою внесення платника до реєстру йому присвоюється код ознаки неприбутко­вих установ (організацій) згідно з Порядком, затвердженим Нака­зом ДПА України від 03.07.2000 за № 355. Для неприбуткових установ та організацій встановлено спеціальний Податковий звіт, який надається до ДПІ за формою, затвердженою Наказом ДПА України від 03.04.2003 року за № 153.

До неприбуткових установ та організацій відносять:

— органи державної влади та місцевого самоврядування і створені ними платники, що утримуються за рахунок коштів від­повідних бюджетів;

— пенсійні фонди і кредитні спілки;

— благодійні фонди і громадські організації (екологічні, оздоровчі);

— спілки, асоціації, які утримуються за рахунок засновників та не проводять господарської діяльності (за винятком отримання пасивних доходів), релігійні організації та житлові кооперативи (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків);

— кооперативи (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків);

— інші юридичні особи, статутна діяльність яких не передба­чає одержання прибутку. Вони здійснюють діяльність на основі єдиного кошторису доходів і витрат. Якщо доходи формуються за рахунок внесків, пожертвувань, бюджетних фінансувань (до­тацій та субсидій) і повністю витрачаються згідно зі статутом про діяльність, то операції не оподатковуються. Якщо таке підприєм­ство надає платні послуги, здійснює діяльність по отриманню прибутку, то воно оподатковується на загальних підставах. Тому потрібно платникам вести окремий облік по внесках, пожертву­ваннях, асигнуваннях та інших видах діяльності.

Отримуючи оподатковувані доходи неприбуткова установа чи організація зобов'язана нарахувати податок, подати до ДПІ пода­тковий звіт за встановленою формою протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (подат­кового) періоду та сплатити податок не пізніше 10 календарних днів, наступних за останнім днем подання податкового звіту. У разі несплати у встановлені терміни узгодженої суми податко­вого зобов'язання вона визнається сумою податкового боргу пла­тника податків.

Прибуток платника, що підлягає оподаткуванню визначається, як сума оподатковуваних доходів (від надання приміщень в оре­нду, отримання зворотної допомоги, реалізація залишку матеріа­лів та ін.), зменшену на суму витрат, пов'язаних з отриманням таких доходів, без урахування амортизаційних відрахувань (ос­новні фонди неприбуткових установ вважаються невиробничи­ми). При цьому суму перевищення витрат над доходами в подат­ковому обліку не відображають.

Приклад 4. Благодійна організація, зареєстрована в установ­леному порядку, у І кварталі отримала добровільні пожертвуван­ня від фізичних осіб на цілі у сумі 50 000 грн. та гуманітарну до­помогу від іноземної установи в іноземній валюті на суму 10 000 дол. США. Неприбуткова установа продала залишок ма­теріалів, який залишився від ремонту офісу. Доход від продажу матеріалів склав 560 грн. і від надання в оренду тимчасово віль­ного приміщення — 3000 грн. Витрати на розміщення реклами, ремонт автомобіля та його транспортування склали 2000 грн. На рахунок були також зараховані відсотки за зберігання вільного залишку коштів на депозитному рахунку за минулий рік у сумі 4520 грн.

Розв'язок

Враховуючи, що добровільні пожертвування, гуманітарна до­помога та пасивні доходи (відсотки) звільняються від оподатку­вання, сума нарахованого до сплати податку на прибуток складе 390 грн. [(3000 + 560 - 2000) • 25 /100].