Загальні вимоги до оформлення реферату

Загальними вимогами до оформлення опрацьованого реферату є: чіткість побудови, логічна послідовність викладення матеріалу, переконливість аргументації, стислість і точність визначень, яка виключає можливість суб'єктивного і неоднозначного їх тлумачення, доведеність висновків та об'єктивність рекомендацій.

Завершений реферат комплектується у такій послідовності: титульний аркуш; зміст; основна частина; список використаних джерел; додатки. Обсяг реферату повинен становити 15-20 сторінок машинописного тексту (без додатків).

Реферат друкують за допомогою комп'ютера з одного боку аркуша формату А4 (210 х 297 мм), залишаючи береги таких розмірів: лівий - не менше ніж 30 мм, правий - не менше ніж 10 мм, верхній та нижній - не менше ніж 20 мм.

Текст основної частини реферату поділяють на розділи та підрозділи. Назви розділів записують великими літерами перед текстом по центру сторінки. Заголовки підрозділів записують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Переноси слів у заголовках не дозволяються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовками та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину реферату (зміст, розділи основної частини, список використаних джерел, кожний додаток) треба починати з нової сторінки.

Нумерація сторінок реферату має бути наскрізною і подаватись арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою реферату є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки.

Розділи реферату позначають по черзі арабськими цифрами. Підрозділи нумерують в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу також має стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу).

Стиль викладу матеріалу в рефераті має бути строгим та стриманим. При побудові речень бажано використовувати дієслова у невизначено-особистій формі, наприклад: «Вважається доцільним запропонувати. Слід користуватися також загальновизнаною управлінською термінологією, звертаючи увагу на точність її застосування та чіткість формулювань. Скорочення слів у тексті реферату та ілюстраціях до нього, крім загальновизнаних абревіатур, не допускається.

Цифровий матеріал, уміщений у текст реферату, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. За побудовою таблиця являє собою перехрещення горизонтальних рядків та вертикальних стовпців. Загальна форма таблиці має такий вигляд:

Таблиця 1.1 - ТЕМАТИЧНИЙ ЗАГОЛОВОК ТАБЛИЦІ (НАЗВА ТАБЛИЦІ)

У процесі оформлення реферату часто використовують ілюстративні матеріали у вигляді діаграм, графіків, схем тощо.

Графічне зображення статистичних даних, яке наочно показує співвідношення між ними, зветься діаграмою. За формою, побудови діаграми поділяють на лінійні, площинні та зображувальні. Найчастіше у проектах використовують лінійні, а з площинних - стовпцеві та секторні діаграми.

Засобом графічного зображення змін однієї величини залежно від змін другої є графік. Найчастіше у рефератах використовують графіки часових рядів. Для побудови графіків часових рядів використовують, як правило, прямокутну систему координат. На осі абсцис відкладають відрізки часу, а на осі ординат - значення рівнів ряду динаміки. На один графік можна нанести для порівняння декілька динамічних рядів.

Схеми у рефераті використовують для того, щоб показати склад, структуру та взаємозв'язки між окремими елементами явища, системи, що вивчаються, або щоб відобразити послідовність етапів того чи іншого процесу. Креслення схем і графіків має відповідати вимогам стандартів.

Усі ілюстративні матеріали у рефераті необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше (або на наступній сторінці), так щоб їх можна було читати без повороту аркуша або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Для всіх ілюстрацій прийнято єдине позначення «Рис.» (рисунок). Ілюстрації нумерують послідовно в межах розділу за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера * розділу і, порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Ілюстрації також повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При посиланні на ілюстрацію у тексті реферату називають її вид (діаграма, графік, схема) та номер. При повторному посиланні на ілюстрацію використовують скорочене слово «дивись» (наприклад, «див. рис. 2.1»).

Формули, що наводяться у рефераті, нумерують у межах розділу арабськими цифрами, так само як і таблиці та рисунки. Порядковий номер формули вказують у круглих дужках праворуч від неї. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Посилання в тексті на порядковий номер формули роблять у круглих дужках, наприклад: «...у формулі (2.1)».

При написанні реферату може з'явитися потреба у примітках до тексту або до таблиць. Такі примітки містять довідкову або пояснювальну інформацію. Якщо примітка лише одна, то після слова «Примітка» ставлять крапку. Якщо приміток декілька, то після слова «Примітка» ставлять двокрапку. Такі примітки нумерують арабськими цифрами з крапкою.

На інформацію, що запозичена з інших джерел, а також на цитати, що наводяться у тексті реферату, обов'язково мають бути зроблені посилання. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяги. Посилання дають одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку літератури та відповідну сторінку джерела (наприклад [4, с. 35]) або під текстом цієї сторінки у вигляді посилання, в якому вказують прізвище та ініціали автора, назву джерела, видавництво, рік видання та сторінку.

Список використаних джерел наводять після основної частини. Перелік джерел інформації укладають у такій послідовності:

1) закони України;

2) інструкції та нормативні акти міністерств та відомств;

3) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана
українською або російською мовами;

4) наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.

По кожному із зазначених підрозділів першоджерела вміщують в алфавітному порядку. Набір елементів бібліографічного опису літературних джерел різних видів (Закон України, підручник, навчальний посібник, монографія, стаття, перекладене видання, статистичний щорічник, оригінальне зарубіжне видання), спосіб написання кожного елемента, використання розділових знаків тощо мають відповідати стандарту (додаток).

При оформленні додатків до реферату слід дотримуватись таких правил: послідовність вміщення додатків визначається порядком появи посилань на них у тексті реферату;

- кожний додаток має починатися з нової сторінки;

- кожний додаток, незалежно від його характеру повинен мати заголовок, надрукований угорі по центру малими літерами з першої великої. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток», після якого за допомогою великих літер української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь) ідентифікується його позначення, наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т. д. Один додаток позначається як додаток А;

- текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед
кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2.

Оформлений відповідно до сформульованих вимог та повністю скомплектований реферат має бути зброшурований. На першій та останній сторінках студенти-виконавці проекту ставлять свої підписи та дату остаточного завершення роботи.